20 марта, 09:03

Бізнес на гаманцях. Як ветеран АТО започаткував власну справу з пошиття виробів зі шкіри

Пошиттям аксесуарів зі шкіри ветеран АТО Ігор Дашко захопився ще до війни. Свій перший гаманець він пошив у 2014 році, але професійно займатись цим він почав уже після повернення у 2015 році

Бізнес на гаманцях. Як ветеран АТО започаткував власну справу з пошиття виробів зі шкіри
Фото: Е. Солдатова

Ветеран АТО Ігор Дашко почав шити зі шкіри чотири роки тому. Свій перший гаманець він пошив для свого брата. Тому першими його замовниками були чоловіки. Після повернення з фронту у 2015 році він почав шити не лише гаманці, а й обкладинки для паспортів, зажими для грошей, тревелкейси та кейси для документів, чохли для смартфонів та інши аксесуари під брендом UKROP. На данний момент шкіргалантерея це скоріше хобі для Ігоря, але він робить все можливе, щоб вивести цей міні-бізнес на новий рівень й займатися лише ним. 

У інтерв'ю Delo.UA Ігор Дашко розповів, яку шкіру він використовує для своїх виробів і де він знаходить клієнтів.

Від дерева до шкіри

Ще з дитинства я мріяв займатись деревом. Малим я часто допомагав батькові та дідові щось майструвати, ремонтувати, виготовляти. Вже у підлітковому віці мріяв, що колись матиму власну столярну майстерню. Однак з цим поки не склалось.

Перед початком АТО моя дівчина займалась виготовленням аксесуарів зі шкіри та войлоку. Її вироби були переважно пошиті на машинці, вона використовувала тонку та м'яку шкіру.

Мені стало цікаво, як це робиться. Почав розпитувати у неї. Отримав декілька порад та шматок цупкої шкіри. Вона саме підходить для виготовлення виробів вручну, адже машинки у мене не було.

Шити вчився  самостійно, шукав інформацію в інтернеті. Дещо збагнув сам. Жодних курсів для цього не закінчував.

Перший свій гаманець я пошив навесні 2014 року. Це був подарунок для мого брата.

Після Майдану я на емоціях записався у добровольці і наприкінці весни поїхав на Схід. Потрапив до 12 батальйону територіальної оборони Києва. В результаті всі ми опинились у місті Щастя.

На час перебування в зоні АТО зі шкірою я ніяк не працював. Лише інколи, коли приїжджав додому у відпустку.

Нещодавно я зустрів свого воєнкома, якому після АТО пошив гаманець. Він користується ним вже третій рік. Портмоне пройшло з господарем Іловайськ, але це лиш додало йому певного шарму і глибини кольору — зі світло-коричневого воно стало темним. 

Ветеран АТО Ігор Дашко. Фото: Е. Солдатова

Після АТО

Після повернення з АТО у 2015 році почав пробувати шити не лише гаманці, а й інші аксесуари — зажими для грошей, обкладинки для паспортів, військових квитків, посвідчень, тревелкейси та кейси для документів, чохли для смартфонів та планшетів, портмоне, ключниці. 

Шити вироби я почав під брендом UKROP. Ця ідея прийшла до мене ще у 2014 році. Нас тоді росіяни називали укропами, тому вирішив використати цю назву. Однак, щоб відрізнити свою свій бренд від політичної партії "Укроп", вирішив писати назву бренду латиницею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ветеран АТО навчився танцювати сам, а тепер навчає інших

Спершу я спеціалізувався на гаманцях, тому мої перші клієнти були переважно чоловіки. Поступово стали цікавитись і жінки. Вони замовляли гаманці своїм чоловікам. Поступово деякі жінки стали замовляти і собі, оскільки таке портмоне дуже зручне. Для жінок гаманці прикрашав квітками, візерунками або прошивав яскравими нитками.

При цьому для мене дуже важливо, щоб клієнт мені довіряв.

Дуже люблю креативних клієнтів, які довіряють моєму смаку. До мене часто звертаються люди без якоїсь конкретної ідеї щодо оформлення виробу. В такому разі доводиться вмикати креативність. Тому для мене важливо, щоб клієнт мені довіряв. Наприклад, мав замовлення від колеги, чий родич багато подорожує. Треба було створити особливе гравірування для оздоблення. Або інший випадок, коли потрібно було зробити подарунок для чоловіка, який багато років працював інженером-конструктором на заводі.

Під час розробки дизайну та створення зображення для майбутнього гравірування я завжди раджусь з клієнтом. Ми погоджуємо все — від шрифту для тексту до зображення. Для мене важливо, щоб кожен клієнт лишився максимально задоволеним.

Були випадки, коли клієнти вибирали колір прошивної нитки (їх у мене наразі 27), а коли отримували гаманець чи обкладинку, то хотіли інший. В такому разі я просив відправляти мені назад і перешивав іншим кольором безкоштовно. Дуже приємно, коли всі лишаються задоволені. Це створює репутацію і враження про тебе як про майстра. Тоді й починає працювати "сарафанне радіо".

Де шукати клієнтів

Серед моїх клієнтів мешканці всієї України. Досить часто приймаю замовлення з окупованих територій Донецької та Луганської областей, іноді з Криму та Севастополя. Найприємніше, що вони замовляють вироби з національною символікою, у патріотичному стилі. Щоб хоч гаманець чи ключниця нагадували їм про Україну.

Бувають замовлення і з-за кордону: США, Канада, Австралія, Німеччина, Чехія, Польща, Білорусь, Італія. Переважно це українські заробітчани, яких закинуло далеко від України.

Клієнтів я знаходжу через соціальні мережі. Спочатку це була мережа Vkontakte. Там я створив і розкрутив дві групи. Одна група мала 5 тисяч підписників, інша — 1,5 тис. За спам мене там постійно банили. Довелось створити чотири різні акаунти. 

За півтора року у мене склалась клієнтська база, а також понад 300 позитивних відгуків.

Щодо Facebook, то в мене навіть не було сторінки. Її створив мій товариш і спершу він нею займався. Для мене тоді Facebook був зовсім незрозумілим. Однак після заборони Vkontakte більшість моїх клієнтів перейшла на Facebook, тому довелось освоювати нову соціальну мережу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ветерану АТО вдалось започаткувати видавництво, що публікує спогади ветеранів

Facebook зручний тим, що там багато різних сервісів і барахолок для просування своїх виробів. Більшість людей продає якісь дуже банальні речі — сукні, джинси. Тому мої повідомлення дуже вирізняються серед інших.

Останнім часом активно працює "сарафанне радіо" — мене вже добре знають, маю певну репутацію, тому рекомендують своїм друзям, знайомим та родичам.

Обкладинки на паспорт і гаманець з гравіруванням. Фото: Е. Солдатова

Влітку минулого року Лариса Микитьон з Veterano Service запропонувала взяти участь у виставці на ВДНГ. Це був мій перший досвід участі у заходах такого формату. Я зрозумів, що для участі у виставках-ярмарках треба, щоб був певний запас виробів для продажу. Однак це не так просто, оскільки для цього треба чимало матеріалу та часу, і ще незрозуміло, як ці вироби будуть продаватись.

Зазвичай у мене черга з замовлень, але я намагаюсь робити все одночасно. Буває таке, що дзвонять мої товариші з АТО і просять хлопцям на подарунки зробити з сьогодні на сьогодні. Тоді я відкладаю менш термінові замовлення і роблю те, що потрібно вже зараз.

Найскладніше — знайти шкіру

Для своїх виробів я використовую шкіру українських виробників. Вона хорошої якості і підходить для моїх виробів.

Пробував працювати з закордонною шкірою, але вона удвічі дорожча. Крім того, партії шкіри з-за кордону може затримати митниця. Через це затримується й час виконання робіт.

В Україні я працюю з кількома різними фабриками і постачальниками. Вони виготовляють різні види шкіри — хтось цупкішу, хтось тоншу. Різна шкіра для виготовлення різних виробів.

Вартість виробу визначається не тільки кількістю шкіри для його виготовлення, а й складністю і наявністю гравірування. Наприклад, обкладинка для паспорта з додатковим відділенням без гравірування буде коштувати 300 грн, з гравіруванням — 400 грн.

Що далі?

У майбутньому мені хотілося б відкрити власну майстерню і вивести це на рівень постійного заробітку та розширити виробництво.

Нині шукаю приміщення під майстерню. Для мене важливо, щоб там було світло, опалення, а також подалі від житлових будинків, оскільки під час роботи я створюю шум і це буде заважати людям.

Ще у мене в планах навчитись працювати зі швейною машинкою — це дозволить шити більш складні вироби та у більшому об'ємі. Для цього мені потрібно пройти курси, а також купити швейну машинку, яка коштує близько $700. Це дозволило б значно збільшити кількість клієнтів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ветеран АТО створив охоронну компанію

автор:
по материалам:
"Дело"
раздел:
теги:

По теме:

Как ветераны построили бизнес на переработке меда — опыт компании "ФронтМед"
Бизнес воинов 23 января, 10:01

Как ветераны построили бизнес на переработке меда — опыт компании "ФронтМед"

"ФронтМед" начал свою работу лишь осенью 2017 года, однако о нем уже хорошо знают в Киеве и регионах. Delo.UA узнало, что подтолкнуло ветеранов АТО заняться бизнесом по переработке меда

Как ветеранам АТО удалось создать адвокатское бюро, которое борется с коррупцией в судах
Бизнес воинов 13 февраля, 10:02

Как ветеранам АТО удалось создать адвокатское бюро, которое борется с коррупцией в судах

Как трое ветеранов АТО защищают интересы украинцев в судах без коррупции и зачем заключают договоры с фермерами