Завтра_2037 22 февраля, 16:02

Радник міністра: підприємливість та фінграмотність — компетенції Нової української школи

Іванна Коберник, радник міністра освіти і науки зі зв’язків з громадськістю — про нову українську школу, підвищення зарплатні вчителям та ораторські принципи

Радник міністра: підприємливість та фінграмотність — компетенції Нової української школи

Інтерв'ю в рамках проекту "Завтра_2037" провів 14-річний Карен Абрамян — голова Клубу Молодих лідерів у м. Львові, випускник Школи лідерства для молоді та підлітків, учасник міжнародної дитячої бізнес-школи "Rainbow", засновник курсу "Time-management для підлітків", оратор.

Якою ви бачите школу через 5–10 років?
Найголовніше, що змінюється зараз у всьому світі — школа перестає бути самостійним елементом освіти. Її головним завданням стає не лише дати знання за окремими предметами, а навчити дітей та молодих людей тому, що вчитися потрібно все життя. Тобто школа, насамперед, повинна вчити навчатися, організовувати процес самонавчання та саморозвитку, шукати необхідну інформацію, вміти її аналізувати та використовувати для своїх потреб.

По-друге, українська школа повинна наблизитися до життя та давати знання та навички, які будуть використані на практиці. Коли дитина запитує вчителя: "Нащо я це вчу?", у вчителя завжди повинна бути обґрунтована відповідь. Це означає, що програму необхідно формувати так, щоб дати вчителю всі аргументи для відповіді на питання дітей.

По-третє, знання повинні бути актуальними на поточний момент. Ті знання, які були важливими 10 років тому, сьогодні можуть виявитися не потрібними, а деякі навіть шкідливими. Щороку у світі зникає багато професій, натомість з'являються десятки нових напрямків — цей момент надважливо враховувати при розробці шкільної програми. Школа має навчити самостійному пошуку інформації, критичному погляду на неї, аналізу та вмінню відфільтровувати недостовірні данні.

І ще один момент. Чимало вчителів сьогодні навчають дітей відповідати на запитання і вважають, що існує єдина правильна відповідь. Це не найкращий підхід для сьогоднішнього покоління дітей. Їм потрібно надати можливість ставити питання, навчити робити це та шукати всі можливі варіанти відповідей та приймати креативні рішення.

Я розумію, що такі кардинальні зміни потребують вчителів з новим світосприйняттям та відношенням до дітей. Кожна дитина — це особистість, а не об'єкт, який необхідно заповнити будь-якими знаннями. Об'єкт може сидіти тихо і відповідати на питання, а дитина повинна рухатися, розмірковувати, спілкуватися та розвиватися.

Вчитель повинен бути наставником, а не джерелом знань. Джерело знань — це Google. А сучасний вчитель — це людина, яка допомагає сформувати власну програму навчання, вчить роботі в команді, підтримує натхнення.

На що школа повинна робити головний акцент — на знання чи на життєві навички?
Мені здається, що ці речі не віддільні. Існує ядро знань, яким навчає школа, і воно не повинно бути відірване від життєвих навичок, що знадобляться дітям у майбутньому. Власне, реформа, яка розпочинається в Україні з вересня 2018 року має своєю метою саме створення нової української школи. В новому Законі про освіту написано, що результатами навчання є знання, вміння, навички, ставлення і цінності. Тобто школа має відтепер вчити не лише знанням, а безумовно, практичному їх застосуванню і відпрацюванню навичок. Також вона має бути заснована на цінностях, які допоможуть розвивати суспільство для комфортного життя громадян.

Ви маєте на увазі об'єднання знань і навичок?
Не об'єднання, а паралельне навчання і тому, і іншому. Наприклад, недостатньо того, щоб дитина вивчила формулу знаходження площі. Це просто знання. А ось навчити дитину, як за допомогою цієї формули розрахувати кількість шпалер, які необхідні для ремонту кімнати — це вже практичне застосування знань. А якщо ще й розрахувати скільки потрібно часу і розподілити роботи, щоб спланувати, наприклад, ремонт кімнати — це вже вміння працювати в команді.

Ще один приклад: можна вивчити таблицю хімічних елементів Менделєєва, здати її, отримати оцінку і забути. А можна дати дітям розуміння того, що відбувається, коли парникові гази викидаються в повітря, чим це шкідливо, яким чином можна зменшити шкоду, або, наприклад, навчити старшокласників на біології розуміти базові показники аналізу крові, для того, щоб молода людина, отримавши його з лабораторії, розуміла, що там написано. Або розповідаючи про будову серця на біології, навчити дітей розшифровувати кардіограму на базовому рівні. Звісно, невелика частка школярів буде працювати в медицині, але базові знання того, як працює організм, на що потрібно звернути особливу увагу, коли звертатися до лікаря тощо, знадобляться в житті кожному. Крім того, при такому підході, дитина буде розуміти, навіщо вона вчить якусь формулу, склад хімічних елементів чи фізичні явища.

А фінансова грамотність повинна бути включена до шкільної програми?
Безумовно, так. Фінансова грамотність і підприємливість записані в новому законі про освіту, як ключові компетенції, яким має навчити школа. Причому це має бути не окремим предметом, а складовою кожного напрямку навчання з першого по останній класи. Потрібно навчати дітей на прикладі вирішення завдань розпоряджатися кишеньковими коштами, розуміти вартість свого сніданку чи обіду, навчатися планувати свій бюджет… В залежності від віку, завдання повинні ускладнюватися. Звісно, вчителям необхідно буде змінити підхід до підготовки до уроків, до їх проведення, але дітям, на мій погляд, стане цікавіше.

Наступного року програма старшої школи також зміниться?
Реформа впроваджується поступово, з вересня цього року вона торкнеться 400 тисяч першокласників, яких навчатимуть 22 тисячі вчителів. Для цього зараз обираються нові підручники, школам виділені кошти на закупівлю нових сучасних меблів та обладнання (понад 1 млрд грн), а вчителі проходять підвищення кваліфікації. Повноцінна реформа старшої школи запроваджуватиметься пізніше, з графіком реформи можна ознайомитись на сайті МОН чи сайті "Нова українська школа" nus.org.ua Реформа старшої школи стартує пізніше, адже для цього необхідно створити мережу профільних ліцеїв, а це вимагає часу і коштів. Згідно з новим Законом "Про освіту", базова освіта закінчується в 9 класі, а далі дитина має обрати профільну школу. Якщо хоче в майбутньому здобувати вищу освіту, тоді академічний ліцей і підготовка до вступу у виш, якщо є бажання разом з закінченням школи отримати першу професію — тоді професійний ліцей по закінченню якого вихід на ринок праці. Крім цього, ліцеї повинні мати свої профілі, де дитина має обирати на свій розсуд не менше 50% предметів, та й самих предметів повинно стати менше.

Сьогодні в старшій школі учням намагаються дати знання з 20-25 предметів. Це можливо вивчити добре? Звісно, ні. Тож діти вивчають більш глибоко ті науки, які їх цікавлять, а інші — як прийдеться. Цю систему ми намагаємося змінити так, щоб надати можливість учням офіційно обирати ті напрямки, які, на їх погляд, будуть корисними у житті.

Чи планується впровадити в програму вивчення психології, а саме постановку цілей, вміння керувати часом, лідерських навичкок тощо?
Ці навички є наскрізними, тобто це, в принципі, має бути зроблено шляхом зміни загальної ситуації в школі і задач вчителя. За новим стандартом початкової освіти, керувати своїми емоціями і розуміти емоції інших — це вміння, які не менш важливі ніж читання чи письмо, тому й вчителям зараз необхідні додаткові знання. Психологія може бути окремим предметом в старшій школі, але, на мій погляд, вона має стати дуже важливою частиною поточної роботи вчителя. Більше того, психологія за останні 10 років дуже розвинулася, наприклад, з'явився напрямок нейропсихології. — науки про особливості розвитку мозку. Якщо вчитель буде знати основні її засади, то зможе зрозуміти, чому одна дитина розхитується на стільці, інша не дивиться вчителю в очі, а третя слухає в піввуха. А головне, вчитель буде розуміти, що не потрібно змушувати дітей поводити себе однаково, бо це неможливо і тільки зменшить їх здатність до сприйняття інформації.

Для підвищення кваліфікації педагогів, Міністерство освіти та науки розробило навчальний онлайн-курс. Його зобов'язані пройти всі вчителі, які в 2018 році набирають перший клас. В цей курс включено модулі з сучасних методик роботи у початковій школі, інтегрованого навчання, управління класом, а також модулі з нейропсихології та інклюзивної освіти.

Що потрібно зробити в Україні, щоб підвищити престиж професії вчителя?
Мені не подобається фраза "престиж професії". Я би сказала інакше — що треба зробити, щоб робота вчителя стала більш суспільно значущою. Мені здається, що цей процес вже почався. Минулого року зарплату вчителів підвищили на 50%. Звісно, в абсолютних цифрах для кожної людини це підвищення не стало багатством, але це процес. Вже цього року з січня проведено ще одне підвищення — на 25%. Держава виділила для цього 11 млрд грн — це величезні кошти.
Але, на мій погляд, гроші в даному випадку не відіграють вирішальної ролі. Ніде в світі вчителі не отримують стільки ж, скільки успішні підприємці. На цю роботу, як і на будь яку іншу, повинні йти люди, яким подобається ця діяльність, які отримують від неї задоволення. Я вважаю, що треба зробити так, щоб вчитель відчував певну педагогічну свободу, створити йому умови, за яких він буде отримувати задоволення від того, що робить дітей кращими, бачить результат своєї праці, бачить прогрес своїх учнів.

Я часто виступаю на тренінгах та різних подіях і знаю, що найбільше щастя відчуваєш тоді, коли бачиш, як людина завдяки тобі розвивається, стає впевненішою та більше професійною. Тому для вчителів потрібно створити такі умови, за яких вони будуть відчувати себе важливими та потрібними.

Ви сказали, що часто виступаєте публічно, проводите тренінги. Який найголовніший принцип ви використовуєте для вдалого виступу?
Запорука гарного виступу — це підготовка та професійне володіння темою. Другий фактор — психологічна готовність, спокій та гарне фізичне самопочуття. Перед виступом обов'язково потрібно гарно відпочити та виспатися. Третій фактор для спікера — це голос, дикція і дихання. Для того щоб виступати публічно, необхідно навчитися правильно дихати й чітко говорити. Якщо це вміння не відпрацьоване, під час виступу доведеться концентруватися на голосі та промовлянні слів, замість того, щоб давати аудиторії інформацію та спілкуватися з нею. І останнє, що на мій погляд дуже важливо — це почуття гумору і багато прикладів з життя. Спікер повинен вміти розповідати історію, правильно її побудувати та донести до слухача.

Інтерв'ю проведено в рамках проекту "Завтра_2037", де талановиті діти України діляться своїми неймовірними винаходами та досягненнями. 31 березня 2018 року у Львові ви почуєте концентрат інсайтів для маркетологів, HR-професіоналів, прогресивних викладачів, батьків і всіх, хто активно замислюється про завтра. І все це — від футурологів, візіонерів майбутнього — сьогоднішніх підлітків.

автор:
Карен Абрамян Иванна Коберник
по материалам:
"Дело"
раздел:

По теме:

Фестивали помогают развивать малый бизнес в стране — создатель фестиваля Ulichnaya eda
Завтра_2037 08 февраля, 16:02

Фестивали помогают развивать малый бизнес в стране — создатель фестиваля Ulichnaya eda

Создатель компании Ulichnaya eda и организатор самых крупных гастрономических фестивалей Роман Тугашев — о поиске идей, философии фестивалей и принципах достижения цели

Режим временного ввоза нарушают около 260 тыс. авто на "евробляхах" — глава "Рено Украина"
Завтра_2037 30 января, 16:01

Режим временного ввоза нарушают около 260 тыс. авто на "евробляхах" — глава "Рено Украина"

Глава Правления компании "Рено Украина" Яна Миненко рассказала о влиянии "евроблях" на авторынок Украины и о том, как женщине добиться успеха в мужском бизнесе