В інноваціях головне відчути потребу — Богдан Гаврилишин

Легендарний підприємець і громадський діяч Богдан Гаврилишин поділився своїм баченням того, які нововведення потрібно запровадити в українській економіці. Для цього він порадив не копіювати, а вивчати та пристосовувати чужий досвід

Український, канадський і швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, дійсний член Римського клубу Богдан Гаврилишин порадив учасникам Асоціації "Інноваційний розвиток України", що та як потрібно зробити Україні для того, щоби перетворитися в сучасну та конкурентоздатну на світовому ринку країну.

Звідки беруться інновації

Я трохи знаю про інновації, бо винайшов паровий клапан. Проте я просто віддав його і підприємство завдяки цьому заробляло по $20-30 млн щороку.

Мене зацікавив цей процес — як щось винаходиться. Але замість того, щоб винаходити, я став професором і почав викладати предмети, які стосуються творчості та інноваційності.

Що є каталізатором винаходження чогось нового, інновацій? Це — не накопичення знань. Це — відчуття потреби у чомусь. Був у Канаді один чоловік, не дуже працьовитий, без якоїсь особливої освіти. Але він одного разу дивився, як жінки чистили підлогу. А тоді це робилося наступним чином: жінка стояла на двох таких щітках і пересувала їх вперед-назад. А він — цей чоловік — спочатку дивився на неї ззаду. Спочатку дивився тому, що на неї просто було приємно дивитися. І от йому прийшла думка — якби мати круглу щітку, з маленьким електричним двигуном.

І ось він пішов і замовив таку круглу щітку, з"єднав із електродвигуном, з іншими елементами. Він витратив на це неповний тиждень, зібрав робочу модель. І продав патент Westinghouse — одному з найбільших підприємств США — за кілька десятків мільйонів доларів. Бачите, головне відчути потребу.

Головне — не розмір, а зусилля та співучасть

Для контрасту розповім анекдотичний приклад. В Російській Федерації (РФ) є величезна Академія наук. За 10 років в РФ зареєстровано менше патентів, аніж в одному штаті на півдні США, в Алабамі, за один рік! Це не в Бостоні, де є чудова політехніка — МІТ.

Ще варто сказати про дві країни, Японію та Швейцарію. В Японії кожен робітник мав можливість пропонувати якусь інновацію. Там один працівник запропонував таке нововведення, після якого Sumitomo Chemical Company змушена була збудувати новий завод у Сінгапурі. Уявіть собі — робітник!

Один із керівників компанії розповідав, що коли пропозиція дійшла до ради директорів — інвестувати $10 млн в завод у Сінгапурі чи ні — то рішення було вже прийняте. Фактично, рада директорів не приймала рішення, а поблагословила інновацію.

В Японії кожна людина думає, як внести покращення, нехай і невелике, але — кожного дня, постійно. З іншого боку, є уряд, міністерство торгівлі та промисловості, яке надрукувало так звану "Білу книгу". Де описували, які є нові технології та де є можливі ринки. Тоді для вивчення цієї книжки збиралася спілка промисловців і підприємців, представники міністерств і розподіляли ролі. Визначали, що, де та як саме потрібно зробити.

Уряд відігравав надзвичайно велику роль. Водночас кожна людина на кожному рівні працювала над тим, як щось зробити ще кращим. Там були нетипові профспілки, які думали над покращеннями. Не такі, як в Англії, сформовані за фаховим принципом. Наприклад, працівники по дереву і, окремо, по металу. Як будували корабель, була частина з дерева, а частина з металу. І вони не могли домовитися, хто ж має з"єднати шурупом дерев"яну та металеву частини. З цієї причини виник страйк, 15 тис. людей пішли на страйк, бо 100 людей не змогли домовитися.

Відсутність природніх ресурсів іноді сприяє інноваціям

Як і Японія, Швейцарія не має жодних природніх ресурсів. Ми в Україні фантастично багаті ресурсами, маємо багато освічених людей. Швейцарія має трохи гір, які приваблюють туристів. Але там дуже важливу роль відіграють два політехнічні інститути. Це найбільш динамічна з точки зору інновацій частина Швейцарії. Там запроваджений дуже мудрий підхід, понад 50% професорів і викладачів — це не швейцарці. Це дуже важливо, бо ці люди не обмежені місцевою ментальністю. Це перша особливість.

Друга. Випускники політехнік зосереджено працюють над тим, як ту чи іншу технологію запровадити на підприємстві. Вони створюють дуже багато нових підприємств. Там також є і капітал. Ви можете дістати кредит, скажімо, під 3% річних. Це теж суттєво допомагає.

Чому я говорю про це? Інновації можуть змінити структуру економіки. Але структура — це тільки частина економіки. А економічна система — це тільки частина устрою в країні. Нам потрібна трансформація, правильні зміни нашої країни. Всі органи влади треба міняти, економічну систему, політику, соціальну політику.

Це почнеться за шість-сім років. Тим часом будемо робити реформи. Маючи на думці, що тут ще бракує ясної візії того, на яку країну ми хочемо перетворитися.

Як дізнаватися щось нове та заробляти мільярди

Розповім, як створився Swatch. Була компанія, створювала годинники, був заробіток кількасот мільйонів на рік. Одного разу головний інженер поїхав на виставку у Штутгарт (Німеччина). Там була виставка машин, які працювали з порошком із пластику і тиском виготовляли різні речі. Тоді ремінці до годинників виготовляли з металу, який складав значну частину собівартості годинника.

Головному інженеру прийшла до голови думка: "Якби зробити ремінець із пластику, то це драматично би знизило витрати". Swatch запровадив це нововведення і тепер її річний оборот доходить до $10 млрд.

Отже, як виникла інновація? Дуже просто. Треба, щоби хтось спостеріг.

Можна ще згадати про фінську Nokia. Це було дуже старе традиційне підприємство, вони виготовляли гумові чоботи, кабелі і таке інше. В Женеві навчались чотири молодих фіна. Там молодий чілійський професор говорив про нові технології. Це було в 80-х роках минулого століття. Ці чотири хлопці повернулися до своєї компанії та й сказали, що потрібно міняти структуру підприємства. "Ми повинні виготовляти мобільні телефони". Дійшло до того, що Nokia володіла 40% світового ринку мобільних телефонів.

Президент Nokia не хотів тих змін. Він, хоч і випускник того самого інституту, був настільки проти, що врешті вчинив самогубство. Але рада директорів почула ту ідею.

Правда, фінська економіка стала занадто залежною від того одного величезного підприємства. Компанія стала настільки самовпевненою, що перестала запроваджувати інновації, втратила велику частину ринку та й урешті збанкрутувала.

Україні потрібно не копіювати чужий досвід, але — вивчати. І тут треба передовсім працювати з молодими людьми. Швеція — це країна з дуже високим рівнем інновацій. Там є постійна взаємодія між студентською молоддю з інших країн та урядовцями. Одного разу шведський посол після такої зустрічі здивовано зазначив: "Ви знаєте, вони ставлять такі питання, які я сам би ніколи не поставив!"

Ми не збираємося бути операторами "шведської моделі" в Україні. Ми створюємо свою систему. Може, старші люди думають такими категоріями — як вивчити та скопіювати.