Я сподіваюсь, що ми зможемо врятувати від війни якомога більше дітей, — Руслан Шостак, EVA

Руслане, хто став ініціатором проєкту, як і коли виникла ідея?

— Проєкт "Дитинство без війни" – це моя особиста гуманітарна ініціатива. Його мета – евакуювати дітей, позбавлених батьківської опіки, з України, де триває війна, до мирної безпечної Туреччини. Це приклад міжнародного партнерства держави та бізнесу, де я виступаю спонсором та співорганізатором. 

Наразі понад 1600 дітей вже перебувають у готелях Туреччини. Всього ж проєкт розрахований орієнтовно на 3000 евакуйованих дітей.

В дуже короткий термін нам вдалося залучити до налагодження та контролю процесів команду менеджерів з багатим профільним досвідом у відповідних сферах: організація туризму, страхування, медицина, логістика тощо. Основні напрями діяльності команди проєкту – це:

• вивезення дітей з України через Румунію до Туреччини залізничним та авіатранспортом;
• організація комфортного проживання евакуйованих груп;
• забезпечення збалансованого чотириразового харчування;
• налагодження навчального процесу та якісного розвиваючого дозвілля;
• повне страхування учасників груп.

Окрім того, що всі евакуйовані діти мають статус міжнародного захисту та необхідну медичну підтримку, ми застрахували їх в одній з найбільших страхових компаній Туреччини. Страховка враховує всі потенційні ризики на період участі у проєкті.  Додатково ми взаємодіємо з МОЗ Турецької Республіки, щоб за потреби надавати учасникам груп лікування, яке не входить до стандартного пакету страхування. 

Організація страхування, перельотів, розміщення та харчування дітей зайняла близько трьох тижнів. Були певні затримки, пов'язані з бюрократичними моментами. Адже ми потребували повного документального оформлення груп, дозволу на ввезення дітей, легалізації їхнього перебування, гарантій урядів Туреччини та України, що наші підопічні знаходитимуться під захистом, а після закінчення війни всі повернуться додому. Перші евакуйовані діти прибули до Туреччини вже у березні. Це дуже оперативно, враховуючи масштаби проєкту.

Реалізації ініціативи сприяють Мінсоцполітики України та Туреччини, Посольство України в Турецькій Республіці, Дніпропетровська ОДА. У проєкті щоденно задіяні близько 100 волонтерів. Неоціненне значення для нас має також сприяння місцевих громад, українського благодійного фонду "КОЛО" та румунського благодійного фонду Asociatia Blondie. Ми безмежно вдячні всім, хто допоміг і продовжує нам допомагати.

За яким принципом обираються заклади для участі? Мова йде про дітей з регіонів, що безпосередньо потерпають від бойових дій, чи мова про всю Україну?

— Проєкт направлений на евакуацію сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з прифронтових територій. Формування списків забезпечують Мінсоцполітики та ОДА, тож потрапляння до проєкту випадкових людей виключене.

Рішення вивозити з України в першу чергу саме дітей-сиріт ми прийняли одразу, тому що це одна з найбільш незахищених категорій населення. Війна – в принципі тяжке психологічне випробування для всіх. Але важко уявити, як такий стрес, пережитий у ранньому віці, вплине на майбутнє дітей, що не мають підтримки люблячих батьків.

Наразі ми евакуювали дітей переважно із Дніпропетровської області, але беремо до уваги й інші регіони. Дніпропетровщина фактично є прифронтовою зоною. Ситуація на сході зараз дуже напружена. Наші воїни дають гідну відсіч ворогові, проте небезпека від обстрілів все одно є, і дуже велика. 

Приступаючи до проєкту, ми з’ясували, що Мінсоцполітики України добре спрацювало у питанні евакуації інтернатів та дитячих будинків. Підопічних державних закладів вивезли з регіонів прямого вторгнення в перші тижні війни. Я особисто спілкувався телефоном з військовими адміністраціями з приводу дітей, які залишились. Переважно це – якраз вихованці будинків сімейного типу. 

Діти якого віку вивозяться за цією програмою? Який час вони зможуть перебувати за кордоном, чи є обмеження?

— Більшості дітей, які беруть участь у проєкті, – від 5 до 10 років, але є і немовлята. Евакуйовані групи перебувають у Туреччині під егідою посольства України та уряду Турецької Республіки. Попередньо проєкт розрахований на термін до 12 місяців. Але, звичайно, все залежить від розвитку подій. Наша місія – забезпечити перебування евакуйованих груп у Туреччині, поки їхнє повернення в Україну не стане цілком безпечним. Тож, якщо війна затягнеться, чого, звісно, нікому б з нас не хотілося, ніхто не везтиме дітей під обстріли. Проте після перемоги групи обов’язково в повному складі повернуться додому. Це було однією з основних умов української сторони, виконання якої гарантує уряд Туреччини. 

Чому саме Туреччина? Так само можна було б вивозити дітей до Польщі, Литви інших країн ЄС? 

— Дійсно, з початком війни дуже багато країн запропонували допомогу Україні та українцям. Майже весь світ підтримав нас, хто як зміг, і продовжує це робити. Але інфраструктура кожної країни має свої обмеження. Вже на початку березня створити необхідні умови для проживання дітей великими групами у тій же Польщі, Латвії було дуже складно. У цих країнах і так перебуває багато вимушених переселенців. Щоб розмістити наших дітей там, їх необхідно було б розділяти на безліч дрібних груп по різних містах, у різні родини. Така модель дуже ускладнює контроль над проєктом та ставить багато додаткових організаційних питань. Адже потреби евакуйованих дітей не вичерпуються відсутністю ракет над головою. Вони мають знаходитись у комфорті та безпеці, добре харчуватись. Їм потрібні належна медична підтримка, організоване дозвілля та навчальний процес. Влаштувати це набагато простіше, коли всі учасники проєкту проживають організовано, великими групами. В цьому плані інфраструктура Туреччини з її прекрасними готелями була для нас оптимальним варіантом.

Рівень медичного сервісу в Турецькій Республіці один з найкращих у Європі. А для нас було дуже важливо, щоб групи, отримали повне страхування на весь час проєкту. Серед евакуйованих є діти, які потребують особливого піклування, мають психологічні та фізичні особливості. По прибутті всі члени груп пройшли медичне обстеження. У кожному готелі, де проживають діти, знаходиться черговий лікар загальної практики та представник поліції Туреччини, який гарантує безпеку наших підопічних.

До того ж, оскільки ми реалізовували проєкт в дуже стислі терміни, багато чого залежало і від особистих зв’язків, можливості швидко отримати необхідні домовленості. Досягти їх вдалось саме з урядом Турецької Республіки, завдяки сприянню Посольства України та особисто посла Василя Боднара. 

Чи приділяється увага налагодженню виховної та освітньої роботи? Перебування за кордоном це не затяжні канікули, діти мають навчатися.

— Як я відзначав вище, це – один з ключових напрямів нашої діяльності в рамках проєкту. Попри те, що діти радіють сонцю, морю, басейнам та іншим розвагам, їхня подорож відрізняється від відпочинку у звичайному розумінні. Ми стежимо за дисципліною, розробили правила та інструкції, яких мають дотримуватись усі підопічні заради їхнього блага та безпеки, заради комфортного співіснування з іншими членами своїх груп. 

Також працюємо над тим, щоб діти мали безперервний доступ до навчання. Зараз вони дистанційно займаються в своїх українських школах. 

При готелях, де проживають групи, ми створили десятки спортивних секцій і творчих гуртків, аби діти не лише ефективно навчались, але і вільний час проводили з користю. Раз на тиждень ми плануємо возити їх на екскурсії до океанаріуму, історичних місцевостей та пам’яток або у розважальні поїздки до аквапарку. Подібний "ентертеймент" вимагає немалих коштів і просто величезної роботи команди адміністраторів та волонтерів, які повністю закривають організаційні питання, забезпечують контроль і стежать за безпекою. 

Є інформація, що плануєте вивезти за програмою до 3 тис дітей, чим обумовлена ця цифра і чи не буде вона переглянута?  

— Починаючи проєкт, я прийняв на себе не лише організаційні, але й фінансові зобов’язання на весь час перебування дітей у Туреччині, орієнтовно на рік. Заявлена цифра зумовлена поточними можливостями з розміщення та повного забезпечення груп усім необхідним. Проте ми шукаємо додаткові джерела підтримки, щоб збільшити кількість евакуйованих. Я сподіваюсь, що у підсумку ми зможемо врятувати від війни більше дітей, ніж було заявлено спочатку. 

Окрім власне проєкту "Дитинство без війни" в Туреччині ми також займаємось організацією заходів, направлених на інформування суспільства про актуальний перебіг подій в Україні. 

Від самого початку вторгнення російських військ наша держава розпочала масштабну інформаційну кампанію, направлену на світову спільноту. Проте, якою б резонансною не була подія, люди з часом до неї звикають, відволікаються на щось нове. Тому ми на своєму рівні робимо все можливе, аби війна в Україні не відійшла на другий план у світовому порядку денному.

15 травня в Анталії ми організували благодійний захід єднання українців Antalya supports Ukraine за участі співачки Руслани. Під час свого виступу вона розповіла про наслідки російської збройної агресії в Україні, закликала весь світ допомогти Україні, сприяти визволенню захисників Маріуполя, що знаходяться на заводі "Азовсталь". 

Починаючи з червня, ми плануємо робити такі заходи регулярно, по 2-3 на місяць в Анталії та Стамбулі. 

До речі, куди саме у Туреччині направляються діти, чому саме у ці міста та заклади?

— Наразі всі діти, евакуйовані в рамках проєкту "Дитинство без війни", перебувають у провінції Анталія на узбережжі Середземного моря. Для розміщення  підопічних проєкту ми обирали тільки сертифіковані готелі, які відповідають міжнародним вимогам і стандартам безпеки, надають інфраструктуру для комфортного перебування малечі та підлітків. Сподіваюсь, що анталійське сонце, море, цілюще повітря сприятимуть відновленню психологічного та фізичного стану дітей. 

Чи є перспектива долучення до цієї ініціативи інших країн окрім Туреччини?

— Ні, даний проєкт передбачає евакуацію саме до Туреччини. 

Яку суму вже витрачено на цей проєкт і скільки він ще потребує коштів для реалізації? Чи продовжуєте ви пошук благодійників для підтримки цієї роботи?   

— В середньому базові витрати за один день проживання у Туреччині складають близько 9 доларів на дитину. Щоб забезпечити перебування евакуйованих груп в Анталії, я як основний спонсор вже видав гарантії на суму понад 7 мільйонів. Загальна розрахункова вартість проєкту становить приблизно 13 мільйонів доларів. 

Хоч ми розраховуємо в основному на власні ресурси, по мірі того, як проєкт набуває розголосу, до нього долучаються інші меценати та просто небайдужі люди, котрі допомагають нам фінансово чи організаційно. Це – шанс на порятунок для більшої кількості дітей, ніж було заявлено у проєкті.