Україна поступово перетворюється на класичного постачальника сировини для розвинених країн світу — корисних копалин та аграрної продукції. За роки незалежності Україна фактично втратила потужну національну промисловість. За офіційною статистикою, у структурі української економіки невпинно знижується частка переробної промисловості, наукової галузі та сфери послуг. Натомість збільшується частка видобувних галузей та сільського господарства.
За даними Держстату, частка переробної галузі у ВВП за підсумками 2020 року становить майже 10%, у той час як у 2000 році вона становила 18%, а в 1991 році досягала рівня 38%.
Як відомо, щороку в регіонах України закриваються промислові підприємства. Через це висококваліфіковані українці позбавляються роботи і їдуть на заробітки. Експерти підрахували, що через масову трудову міграцію Україна щороку втрачає мінімум 27 млрд дол. доданої вартості. Адже український трудовий мігрант генерує мінімум у 3 рази більше валової доданої вартості за кордоном, ніж в Україні.
Загальносвітовий досвід підтверджує, що жодній країні не вдалося розбагатіти без розвиненого промислового сектора. Країни ж, що розвиваються, не мають шансу увійти до переліку розвинених, займаючись виключно експортом продовольчих товарів.
На думку експертів, розвиненим країнам вигідно, щоб Україна залишалася чистим експортером сировини. Вони не хочуть конкурувати з українськими товарами на світових ринках, адже за деякими позиціями наша продукція дешевша та якісніша. Та, втрачаючи одночасно національну промисловість і висококваліфіковану робочу силу, країна втрачає своє майбутнє. Безумовно, відповідальність за це несе уряд, адже в Україні відсутня промислова політика, а непрофесійне управління економікою призвело до масштабних збитків бізнесу та зростання безробіття.
Своє бачення щодо вирішення цієї гострої проблеми днями озвучили в партії "За Майбутнє". Там закликають уряд невідкладно розробити стратегію відродження промисловості, адже тільки так можна створити нові високооплачувані робочі місця, вирішити проблему безробіття та повернути українців із заробітків.
Лідер партії "За Майбутнє", народний депутат Ігор Палиця наголошує, що економічна політика України повинна ґрунтуватися на філософії економічного патріотизму. Держава має підтримувати національного виробника та активно впроваджувати локалізацію виробництва. Міцний вітчизняний бізнес зможе стати рушійною силою відродження економіки та покращення добробуту українців.