Позитивним у проекті бюджету є те, що нарешті за два роки намічається закінчення реформ центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), які перебувають у підпорядкуванні Мінагропроду: рибного, лісового агентств, Держгеокадастру та Держпродспоживслужби. Всі вони зафіксовані у бюджеті. Статті витрат на ЦОВВ захищені і матимуть стабільне фінансування. Збільшене фінансування має бути використано на підвищення якості їхньої роботи. Особливо це важливо для Держпродспоживслужби. Служба зафіксована, структурована і буде координуватися через єдине вікно. Це однозначно плюс, тому що останні два роки сектор дуже постраждав від того, що кожен з органів, що входить до складу Держпродспоживслужби, реформувався і йому не вистачало фінансування. Таким чином, служба не могла виконувати своїх функцій і її ефективність була недостатньою. Забезпечено та передбачено статті по управлінню карантином, у сфері безпечності, у проведенні лабораторних аналізів, контролю — і це дуже важливо. Нарешті, ця складна величезна бюрократична машина, яка має гарантувати якість і безпечність продукції, має запрацювати.
Отже, половина виділених коштів у проекті бюджету (біля 4 млрд грн) піде на бюрократичний механізм, друга половина — безпосередню на підтримку. В основному ці кошти будуть сконцентровані на фінансовій підтримці агровиробників (3 млрд). Є класичні програми — компенсація кредитних ставок, підтримка будівництва тваринницьких комплексів, хмелярства, виноградарства та садівництва. В принципі, всі учасники сектору знають, як працюють механізми цієї підтримки, розуміють, що треба робити для того, щоб її отримати. За правильної організації роботи міністерства і громадськості з ефективним використанням їх проблем бути не повинно.
Насторожує інше — майже 3 млрд грн на фінансову підтримку дрібних та середніх сільгоспвиробників. Поки що ніде не анонсована чітка концепція розподілу цієї допомоги. Як показує практика, для того щоб ефективно використати протягом року такий досить суттєвий обсяг коштів, уже цього року потрібно було подавати на узгодження порядок їх використання. І тому хотілося б очікувати від Міністерства проектів цих документів ще цього року, до ухвалення бюджету, щоб з настанням нового року всі потенційні бенефіціари цієї підтримки уже чітко розуміли правила її розподілу і могли прокоментувати, як вона може вплинути на зміни у секторі. Саме ефективне чи неефективне розподілення цієї допомоги покаже, наскільки Міністерство аграрної політики та продовольства сформувалось як правильний системний структурний інститут управління в АПК.
Таким чином, однозначно можна сказати, що цей бюджет для МінАПК — дуже великий виклик, але одночасно і велика можливість. Якщо міністерство зможе все зробити правильно, то покаже, що не тільки сектор є лідером економіки і держави, а й МінАПіП є лідером у Кабміні і драйвером реформ. Ми сподіваємось, що всі разом зможемо цей виклик прийняти і виконати, задаючи тон на рівні реформування держави та економіки.