Як будуть працювати фрілансери за новими правилами

На сьогоднішній день можна спостерігати стрімкий розвиток діяльності IT-компаній та фрілансерів, які надають свої послуги закордонному клієнту. Незважаючи на суворі реалії бізнес-клімату України, щорічний обсяг такий послуг складає близько $350 млн.

Проблемою для України є те, що такий обсяг коштів обертається поза "державним оком". Наслідком цього є ненадходження до бюджету країни колосальних коштів. Це пов"язано з тим, що винагороду за свої послуги фрінсалери отримують через прості, але в цей же час нелегальні для України платіжні системи, такі як Payoneer, PayPal, Skrill тощо. Державі не під силу змусити відмовитись експортерів послуг від таких способів оплати. Тож, виходом з такої ситуації може стати створення таким особам простих та доступних умов ведення підприємницької діяльності.

Перший крок у цьому напрямку вже здійснено. 12 липня у першому читанні було прийнято законопроект №4496, який покликаний спростити життя фрілансерам та іншим особам, що здійснюють експорт послуг.

Основним завданням прийняття проекту Закону є спрощення процедури укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також скасування валютного контролю для операцій з експорту послуг.

Умови законопроекту передбачають, що підприємці зможуть укладати договори з іноземними замовниками у простій електронній формі, наприклад, направивши електронного листа або прийнявши публічну оферту. Буде скасовано валютний контроль за строками розрахунків за надані послуги. Документи до банківських установ можна буде подавати на англійській мові, без перекладу на українську. Спрощується бухгалтерський облік надання послуг. Зокрема, для того, щоб підтвердити факт надання послуг виконавцю послуг буде достатньо роздрукувати інвойс (рахунок) на оплату послуг та засвідчити його своїм підписом. Якщо замовник здійснить оплату на підставі такого документу, питань у податківців щодо цієї господарської операції не виникне.

Однак повністю уникнути бюрократичної тяганини не вдасться. Для того, щоб скористатись перевагами нового Закону, експортерам послуг доведеться вийти з тіні, відмовитись від звичних методів розрахунків та офіційно зареєструватись у фіскальних органах. В свою чергу, взяття на облік особи платником податку покладає на неї такі обов"язки: вести бухгалтерський облік, періодично подавати податкову звітність, і, головне, — сплачувати податки. Власне чого і намагається досягти держава. За умови обрання фрілансером спрощеної системи оподаткування розмір податків складе 5% від загального розміру отриманого доходу (за умови, якщо за рік підприємець надав послуг на суму не більше ніж 5 млн грн та він не є платником ПДВ). Окрім податку, необхідно буде сплачувати соціальний внесок, близько 300 грн в місяць. Розрахунки із з клієнтами будуть здійснюватися через офіційно відкриті в українських банках валютні рахунки.

Отже, окрім запропонованих спрощень, є ряд загальних вимог щодо ведення бухгалтерського обліку, подання податкової звітності, строків сплати та розмірів податків, які ніхто не відміняв. Такі умови ведення бізнесу є обов"язковими для всіх суб"єктів підприємницької діяльності в Україні, незалежно від того, чи це надання послуг за кордон чи то продаж товару в межах України.

На сьогоднішній день більшість фрілансерів з легкістю можуть обходитись без державної реєстрації своєї діяльності, без ведення бухгалтерського обліку та сплати податків. Законопроект надає ряд вигод для експортерів послуг, однак тягар обов"язків залишається ще більшим. Тому цілком обґрунтовано можна припустити, що прийняття закону не переконає фрілансерів перейти на офіційні правила гри.