Вся інформація про рух державних коштів буде відкритою — заступник міністра фінансів

Економічна відповідальність: Топ платників податків 2024

Якщо ваша компанія входить до топ-10 підприємств своєї галузі, якщо вона свідомо будуєте “білий бізнес” та чесно платить податки задля підтримки держави — запрошуємо взяти участь у проєкті “Економічна відповідальність: Топ платники податків 2024”

Заповнити анкету

Розкажіть, чим ви зараз займаєтесь?

Я прийшла разом з новою командою міністра з бізнесу, до цього досвіду роботи на Держслужбі в мене не було. Як заступник міністра — керівник апарату я займаюсь питаннями організації роботи в Міністерстві, а також у тих організаціях, які входять до нашого підпорядкування. На відміну від МінАПК, або Мінінфраструктури, в нас, дякуючи Богові, немає тисяч держпідприємств у підпорядкуванні, але є декілька органів влади, які ми скеровуємо. Моя головна мета — зробити роботу Міністерства ефективнішою.

Додатково до налагодження поточної роботи є декілька реформаторських напрямів, які для нас пріоритетні. Перший — створення напряму роботи з фіскальними ризиками найбільших державних підприємств. Другий — великий проект eData. Це електронізація державних фінансів, яка розпочнеться вже з вересня відкриттям порталу використання публічних коштів, а завершиться взаємним доступом і об"єднаннями електронних ресурсів. І третій — напрацювання стратегії державних банків та управління їх проблемними/непрацюючими активами.

Якою є ситуація з фіскальними ризиками держпідприємств і їх боргами?

У нас тисячі державних підприємств, якими управляють різні міністерства, однак значимими з точки зору бюджету є топ 30-50, максимум 100. Є підприємства, які наразі генерують прибуток і/або направляють його на дивіденди чи на розвиток. Є підприємства, в яких не було і немає заборгованості по сплаті в бюджет. І є підприємства, які мають величезну заборгованість, накопичують її і є мінами уповільненої дії для публічних фінансів. Ми не будемо перебирати на себе управління цими підприємствами. Але, затверджуючи фінансові плани цих компаній.

Фіскальна служба давала дані, за якими борги держпідприємств становлять більше 5 мільярдів гривень. Значить, що управління було неефективним?

Не можна говорити про всі підприємства разом: навіть в одній індустрії низка підприємств будуть мати різні показники. Але загалом, держава в більшості випадків не є ефективним власником підприємств. Звичайно є частина стратегічних підприємств та індустрій, які повинні залишатися в державній власності з точки зору національної безпеки, але їх небагато. Для всіх інших — приватний власник завжди буде ефективнішим ніж держава.

Необхідний якісний аналіз кожного з них, особливо — топ 100, для визначення причини незадовільних чи нижчих за середньоринкові показників. Чи це тому, що воно не є конкурентоспроможним, чи процеси/продукти застарілі, чи це структурні проблеми, чи воно страждає від корупції, чи через завищені витрати?

Чи є перспективні проекти державно-приватного партнерства?

Є прекрасні інструменти приватного публічного партнерства, які у нас використовуються, але не повною мірою. Можна подивитись на наших європейських сусідів, на те, як вони це використовують, починаючи з інфраструктурних фондів і закінчуючи науковими розробками.

Міжнародні інституції не лише надають нам фінансування для проведення реформ; вони також готові вкладати в конкретні інвестиційні проекти, в тому числі інфраструктурні. Але тут багато залежить як від політики, яку конкретне державне підприємство має виробляти разом з профільним міністерством; так і від створення проектів, з якими можна виходити на ринок для залучення коштів, ресурсів чи партнерства.

Чи повинна держава збільшувати свою присутність на ринку? Я вважаю, що ні. Якщо ми створимо умови для розвитку приватного бізнесу, приватний бізнес зможе досягнути набагато кращих результатів. Але на даному етапі держава може і повинна шляхом механізмів приватно-публічного партнерства стимулювати бізнес до інвестування.

Які у нас перспективи розвитку таких інфраструктурних проектів?

Все залежить від того, наскільки якісні проекти ми можемо запропонувати. Ми все ж таки дуже цікава економіка, цікавий ринок і якщо у нас будуть відповідні пропозиції для фінансових установ чи приватного бізнесу, то перспективи є. Ключове питання — це просування в реформах і боротьба з корупцією. Ми двадцять років залишаємося країною з великим потенціалом, який ніяк не розкриємо самі і не даємо розкрити іншим.

Тим більше, що в нас багато індустрій взагалі не існує, тобто в їх розвиток можна вкладати кошти, і повернення буде абсолютно відповідне до ризиків. Не кажучи вже про фінансові ринки.

Наприклад?

В нашій економіці величезну долю складає імпорт. Ми завозимо, в тому числі, дуже багато продуктів харчування — і це при тому, що ми — країна, яка володіє 30% світового чорнозему. Ми завозимо свіжі салати з Ізраїлю, які там на камінні вирощуються більш ефективно, ніж у нас. В Україну імпортуються обладнання, машини, техніка — у нас мало навіть крупно-вузлової зборки, не кажучи вже про власне виробництво. Простим заміщенням імпорту можна розвивати цілі напрямки. Крім того, у нас багато сервісних пропозиції ще на початковій стадії. Ми бачимо успішні проекти, створені з нуля тих секторах, які здавалися монопольними і недоторканими, наприклад "Нова пошта". Але потрібна з одного боку дерегуляція, з іншого — боротьба з корупцією. Навіть простою дерегуляцією, прибиранням бар"єрів можна багато досягти.

Але тут все впирається в питання законодавства…

Не зовсім так. Я в бізнесі була досить довго і не можу сказати, що в нас аж такі погані закони. Але, дійсно, на наступному рівні — підзаконними актами, різноманітними інструкціями, наказами, роз"ясненнями, подачею документів, вбивається все добре, що є в самих законах. Зараз ми спілкуємося з бізнесом з різних сфер і бачимо, що скарги ідуть не на базові закони, а на їх виконання та трактування.

В чому логіка переходу ДФС у підпорядкування Міністерству фінансів?

В більшості країн світу Міністерство фінансів скеровує діяльність Державної фіскальної служби. Адже ми як Міністерство фінансів відповідаємо за планування та виконання бюджету, а дохідна частина бюджету формується в т.ч. фіскальною службою та митницею. Тому наразі ми, як орган, який формує податкову політику, повинні отримати можливість втілювати цю політику, а отже, скоординовувати адміністрування податків. Це в тому числі було однією з реформ — вимог Міжнародного валютного фонду за нашої з ними програмою в 2015 році.

А яка доля Держфінінспекції?

Зараз співробітники, які мають здібності та вміння, завалені численними перевірками, ревізіями, більшість яких не дають конкретного результату. Але вже є концепція реформування Державної фінансової інспекції, ухвалена Кабінетом Міністрів і в наступні тижні ми будемо представляти саму реструктуризацію. Вона полягає в докорінному реформуванні ДФІ і перетворенні її з радянського КРУ в оновлений і зменшений орган, який сфокусується на операційному аудиті та попередженні порушень. ДФІ не буде дублювати функції Рахункової палати і з часом, коли інститут внутрішніх аудиторів кожного центрального органу виконавчої влади досягне високого рівня, залишиться мобільною командою ревізорів і аудиторів.

Говорячи про ухвалення законів у Раді, з цим неодноразово виникали проблеми. Як можна співпрацювати з Радою, яка ігнорує важливі законопроекти?

Нам легше, ніж політикам, адже політики думають, в першу чергу, про вибори. А наші дії повинні бути спрямовані на виконання програми Кабінету Міністрів. Особисто я не можу сказати, що нам тяжко працювати з Верховною Радою. Звичайно, ухвалення Радою проекту закону про реструктуризацію валютних кредитів — досить прикра ситуація, коли популізм переміг здоровий глузд. Але це прояв демократії, що парламент голосує так, як він голосує. Наша ж задача — йти і переконувати. І майже по всім ключовим законопроектам ми знаходили порозуміння з депутатами.

А як щодо відповідальності? На Заході, якщо якась компанія комусь винна і не віддає борг, вона розраховується своїми активами.

Уявити в Європі чи Америці компанію, що не повернула кредит, не віддала банку ні заставне майно, ні щось інше, і після цього кредитується в інших банках, продається на біржі і активно розвивається, просто неможливо. У нас на жаль таких дуже багато. І це майже такий самий популізм, як закон про реструктуризацію валютних кредитів. Відсутність відповідальності за власні бізнес рішення.

Проте, необхідно розділяти тих, хто не може і дійсно потребує допомоги і тих, хто не хоче виконувати власні зобов"язання і нести відповідальність за власні дії. Але в нас у країні є дві крайності: або ми взагалі не допомагаємо, або допомагаємо всім до такої межі, що вже не треба, наприклад, платити по своїм боргам. Взяти той самий закон про реструктуризацію валютних кредитів. Чи правильний цей Закон? Ні, однозначно неправильний, популістський, він не створює нічого позитивного і несе величезні ризики. В той же час, чи є проблема з валютними кредитами? Так, вона є. Просто треба розібратись, для кого це дійсно є проблемою, і створити умови для банків, щоб вони добровільно реструктуризовували деякі з цих кредитів і давали людині можливість вийти з цієї ситуації. Але не тим, хто спекулятивно купив квартиру — третю, п"яту, чи десяту і брав валютний кредит для того, щоб просто менше платити відсотків. Втім, це також питання до фінансової освіти наших громадян: держава має пояснювати їм основні принципи роботи економіки, підвищувати їх рівень розуміння причинно-наслідкових зв"язків, попереджувати їх про наслідки їх фінансових дій.

Мінфін також заявляв про електронізацію своєї роботи. Як успіхи в ній?

Зараз ми в міністерстві знаходимося в процесі переходу на електронний документообіг замість паперового. Більшість документів ще, звичайно, існує в паперовому вигляді, але я думаю, що десь за кілька місяців ми зможемо це змінити. Проте, це маленька частинка того, що ми робимо. Насправді реформаторський проект, який ми робимо — це наш проект eData, який включатиме першим етапом запуск порталу з повною інформацією про використання публічних коштів.

Портал, першу версію якого ми плануємо запустити 15 вересня, буде відображати всю інформацію витрат публічних коштів всіма центральними та місцевими органами влади та всі транзакції казначейства. При цьому формат представлення цієї інформації на вебсайті буде таким, щоб і журналістам, і громадським діячам, і простим громадянам було зручно їх завантажувати і працювати з ними. Це не мають бути просто скан-копії документів. Іншими словами, це має бути така собі невеличка "інформаційна революція" у країні. Зараз це без перебільшення цілодобова робота команди фінансистів та ІТ-фахівців в міністерстві над створенням порталу, адже тільки в червні Мінфін було визначено виконавцем даного проекту. Тому для державного сектору ми рухаємося рекордними темпами.

Про які дані іде мова?

Наприклад, ми плануємо, що на цьому порталі можна буде не лише побачити об'єм витрат, але й порівняти витрати різних відомств між собою, з попереднім періодом. Якщо це будуть цифри по Міністерствам, то ці дані мають включати, наприклад, кількість людей в Міністерстві. Умовно кажучи, цей портал має працювати так, аби давати змогу всім порівнювати апельсини з апельсинами, а не з яблуками.

В свою чергу, це суттєво допоможе і нам у Мінфіні, і всім іншим центральним органам влади, оскільки сьогодні до нас приходить багато запитів, головним чином — від громадських організацій, журналістів — з проханням прислати скан чи копію того чи іншого документу. Тому в наших інтересах — надати доступ до цих документів в онлайні. До речі, новий вебсайт мінфіну також буде готовий дуже скоро.

І на якому етапі проект?

Уже зараз зареєстровано edata.gov.ua який буде вхідним вікном на наші сервіси. Першим етапом як я сказала буде spending.gov.ua (інформація про використання публічних кошів). А другим етапом — openbudget.gov.ua де до використання додасться і дохідна частина і всі деталі бюджетного процесу. Для запуску другої частини нам вже недостатньо буде зробити тільки портали і інтерфейси існуючих програм, нам треба буде дійсно об"єднати інформаційні системи всієї сфери публічних фінансів — міністерства, ДФС, Казначейства та ДФІ і налагодити обмін інформацією із забезпеченням високого рівня захищеності даних. Це дозволить не тільки нам самим ефективніше працювати, не тільки громадськості отримати якісну і вчасну інформацію, а й Міністерству виконувати головне завдання — покращення управління ліквідністю. Ми маємо управляти ліквідністю так, як це робить банк, тільки на рівні країни, для цього вона повинна: а) все бачити в одному місті, б) планувати, в) заробляти на тих коштах, які накопичились і планувати свої витрати/запозичення ефективно.

Для цього ми сподіваємося відновити проект Світового банку "Модернізація державних фінансів", який, на жаль, був закритий в 2014 році. І якраз зараз ми, разом з Казначейством і ДФС, проводимо консультації, як правильно відновити його, адже цей проект є обов"язковою складовою і електонізації Уряду.

За який час ви плануєте завершити підготовку?

Портал використання публічних коштів ми робимо за підтримки GIZ та експертів Eastern Constuling Group. Проект "відкритий бюджет" — це задача на наступний рік, але почнемо ми ним займатися вже найближчим часом.