- Категорія
- Промисловість
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Чому у впровадженні CBAM Україні потрібна відстрочка
Глобальне потепління вже давно перестало бути якоюсь далекою проблемою, що хвилює лише вчених. Зміну клімату по всьому світу та повʼязані з цим процеси — від аномальної спеки до масштабних пожеж і ураганів — ми бачимо та й відчуваємо самі вже не перший рік. Європейський Союз, як обʼєднання передових країн, стоїть в авангарді боротьби з наслідками глобального підвищення температури, впроваджуючи нові механізми, які мають на меті скоротити глобальні викиди парникових газів.
Однією з таких ініціатив є механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що має зменшити вуглецевий слід продукції, яка імпортується до ЄС. Це важливий крок у досягненні кліматичної нейтральності. Для України, яка рухається євроінтеграційним шляхом, він також має стати обовʼязковим. Однак понад 2,5 роки найбільшої війни в Європі за останні вісім десятиріч вносять свої корективи в наші спроможності слідувати передовим трендам. Впровадження CBAM без відстрочки може мати катастрофічні наслідки для економіки, промисловості та соціальної стабільності.
Що таке CBAM і чому це важливо для ЄС
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це частина європейського Зеленого курсу (European Green Deal), амбітної стратегії ЄС із досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Його суть полягає у тому, щоб обкладати додатковими платежами імпорт товарів, що мають високий вуглецевий слід, таких як сталь, цемент, алюміній, добрива та електроенергія. Це повинно стимулювати міжнародних партнерів ЄС переходити на "зелені" технології, вирівнюючи умови конкуренції для європейських виробників. Він має бути повноцінно запущений з 2026 року.
Вплив CBAM на українську промисловість
Для України, яка постачає до ЄС значну частину своєї продукції саме у цих секторах економіки, впровадження CBAM означає серйозні зміни в умовах торгівлі. Проте ці зміни повинні враховувати сучасні українські реалії: руйнування інфраструктури, нестабільне електропостачання, постійні загрози для підприємств через війну.
Українська економіка значною мірою залежить від експорту металургії, хімічної промисловості та будівельних матеріалів. Впровадження CBAM без адаптаційного періоду фактично стане "податком на виживання" для українських підприємств, які й без того працюють у надзвичайно складних умовах.
Відповідно до даних ГМК Центру, у перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, а у 2030 році цей показник зросте до $1440 млн за рік, в цілому для економіки втрати становитимуть $790 млн у 2026 році та майже $5 млрд у 2030. Для економіки це буде означати не більше не менше як катастрофу.
Серед головних загроз для України – втрата ринків. Через додаткові платежі українські товари стануть менш конкурентоспроможними у ЄС порівняно з європейськими чи навіть третіми країнами, які вже адаптувалися до "зелених" стандартів. Різке зростання собівартості продукції може призвести до зупинки підприємств, що критично вдарить по регіонах, де промисловість є основним роботодавцем.
Прямим наслідком втрати ринків та закриття заводів стануть і зменшення обсягів виробництва та експорту, а отже і податків для держбюджету. Для країни що воює (або такої, що відновлюється після війни) це може мати вкрай важкі наслідки. Масове скорочення робочих місць на тлі війни чи повоєнної розрухи поглибить соціальні проблеми, що може обернутися як дестабілізацією всередині країни, так і новим потоком масової еміграції.
Відстрочка — не пільга
Відстрочка — це не пільга, а раціональне рішення, що вигідне як Україні, так і ЄС. І на це є суттєві аргументи. Перше і головне – це час для адаптації. Україна не відмовляється від переходу до низьковуглецевої економіки, але сьогодні більшість підприємств не має технічної чи фінансової можливості проводити модернізацію через постійні руйнування та обмеження, спричинені війною. Відстрочка дозволить створити умови для поступового переходу на екологічні технології. А ще – зберегти робочі місця. В умовах війни економічна стабільність є критично важливою. Відстрочка CBAM допоможе зберегти підприємства, а значить — робочі місця для сотень тисяч українців. Окремо для України – це можливість залучення інвестицій. Часова пауза дозволить Україні спільно з європейськими партнерами розробити програми підтримки промисловості, зокрема через фінансування "зелених" проєктів. Це може стати поштовхом для модернізації, а не причиною стагнації.
Як не парадоксально, але відтермінування вигідне для ЄС. Україна є одним із найбільших постачальників сталі та добрив до Євросоюзу. Різке скорочення цього імпорту може призвести до дефіциту і зростання цін на європейському ринку.
Україна неодноразово підтверджувала свою готовність продовжувати кліматичні реформи. Проте для успішної адаптації до CBAM потрібна підтримка ЄС.
Річ у тім, тільки у 2023-2024 роках європейські країни анонсували виділення 10,5 млрд євро на декарбонізацію сталеливарної галузі. Очевидно, що Україна, маючи “діру” і бюджеті, спричинену війною, не може виділяти співмірні кошти для модернізації своїх підприємств. Тому нам гостро необхідні програми грантів чи кредитів для підприємств, які готові інвестувати в "зелені" технології. Зокрема доступ до європейських фондів декарбонізації.
Нам вкрай потрібна технічна підтримка, експертні консультації та допомога у розробці галузевих стратегій скорочення викидів.Зрештою, ми потребуємо тимчасових винятків чи зменшених ставок для України до завершення війни та відновлення економіки.
Війна і клімат: баланс інтересів
Україна вже сьогодні показує світові приклад неймовірної стійкості. Наші підприємства працюють навіть під обстрілами, енергетики ремонтують зруйновані мережі, а металургійні заводи відновлюють виробництво після ракетних атак. У таких умовах адаптація до CBAM — це виклик, який потребує часу і партнерської підтримки.
Європейський Союз завжди наголошує на важливості солідарності. Надання Україні відстрочки у впровадженні CBAM — це жест солідарності, який не лише підтримає нашу економіку, а й зміцнить партнерство між Україною та ЄС.
CBAM — це необхідний крок для боротьби зі змінами клімату, і Україна підтримує цю ініціативу. Але для нас важливо, щоб цей шлях не став для української промисловості пасткою, а навпаки — новою можливістю для розвитку. Відстрочка впровадження CBAM дасть змогу Україні адаптуватися, модернізуватися і врешті-решт стати надійним партнером ЄС у досягненні кліматичних цілей.
За словами заступника міністра економіки Тарас Качки, влітку 2024 року Україна провела з ЄС перші перемовини про waiver — виключення з-під дії CBAM. Поки не зрозуміло, що саме буде включати таке рішення, але це точно не буде повне незастосування CBAM для України. Проте ми його і не просимо на десятиріччя, а послаблення положень, а не відстрочки, може не вистачити для нормальної адаптації нашої економіки.
Інтенсифікація діалогу на найвищому рівні для пошуку рішення потрібна вже сьогодні. Вже зараз варто комунікувати із органами ЄС щодо можливостей та способів застосування до України положень про форс-мажор та отримання відстрочки від СВАМ щонайменше на час дії воєнного стану та декількох років після його завершення.
Наша спільна мета — сталий розвиток, і лише через партнерство, підтримку і розуміння ми можемо досягти її разом.