Банкінг рухається у lifestyle: діджиталізація – це вже не просто тренд, а потреба

Останніми роками тенденцію підхопив і регулятор: НБУ швидко став прогресивним игроком, а в законодавстві з'явився закон про платіжні системи. Чудовий приклад – платформа Sandbox, яка дозволяє фінтех-компаніям експериментувати та створювати нові сервіси під контролем регулятора.

Форма грошей переживає зміни

У сфері грошей, банкінгу, фінтеху Україна зараз перебуває на порозі можливих революцій. По-перше, сама форма грошей переживає серйозні зміни та змінюється буквально на очах – подивитися лише на бум криптовалют. І тут питання: наскільки банки, особливо класичні, за цією тенденцією спіткати? Для багатьох це питання їхнього виживання.

Банки йдуть «у цифру»

По-друге, діджіталізація – це вже не просто тренд, а потреба. Банки йдуть у цифровий формат. До того ж, клієнти втомилися від нудного класичного банкінгу: він стає lifestyle-банкінгом. Виникають нішеві гравці. Вони приходять до клієнта від їхньої потреби. Якщо клієнт, наприклад, шукає автомобіль, то на платформі продажу автомобілів банк повинен зробити пропозицію, якою клієнт скористається без роздумів. Це є lifestyle-банкінг.

Рух у небанківські продукти та сервіси

Ще один важливий момент: на ринок виходять не банківські гравці. Наразі технології дозволяють, наприклад, великим роздрібним мережам або мобільним операторам додати до списку послуг фінансові банківські інструменти (кредитування, платежі, можливість інвестування). Але є зворотний тренд: деякі банки розпочали рух у небанківські продукти та сервіси.

Наприклад, банк з абсолютно базовим набором продуктів може запропонувати клієнту купити чи замовити якийсь небанківський продукт чи сервіс. Те саме відбувається, коли банки запускають програму лояльності. Вони роблять маркетплейси, магазинні каталоги, де клієнт може придбати або замовити небанківський сервіс. Тобто відбувається зустрічний рух. Тому чітке визначення банку розмиватиметься й надалі.

Клієнт буде приходити закрити свою lifestyle-потребу

Упевнений, що потім всі банки стануть необанками і більше не будуть сприйматися клієнтом як установа з великими офісами та колонами. Проте з урахуванням регулювання ринку та вимог щодо комплаєнсу банки як бек-офіси залишатимуться в Україні навіть у довгостроковій перспективі. Питання в тому, як вони взаємодіятимуть із новими гравцями, фінтехом, мобільними операторами.

Вони точно повинні мати мобільний додаток, зрозумілі оцифровані процеси, цифрові продукти тощо. Водночас фізична мережа присутності залишиться, тому що люди все ж таки живуть у реальному світі, ходять вулицями. Та сама форма цих точок, банківських відділень, дуже зміниться. 

Все рухається у lifestyle.

Відділення вже більше будуть схожі на коворкінги, кафе, а в нашому випадку – на місця для активного проведення робочого та вільного часу. Таким чином клієнт приходитиме закрити свою lifestyle-потребу і водночас скористатися банківським сервісом. 

І, звичайно, клієнти будуть віддавати перевагу новим та зручним сервісам і форматам. Наприклад, криптовалюті. Ми розуміємо, що зараз усі чекають закон про віртуальні активи. I щойно ця сфера буде легалізована та відрегульована відповідним чином, весь ринок буде активно у неї рухатися, і ми не виняток.

Чого точно не буде? Складних продуктів, паперової тяганини, обов'язкової офлайн-присутності. Це точно зникне. Ми видим, що навіть класичні банки сьогодні теж активно рухаються у мобільний формат, у зручні процеси. Відповідно, якщо за три роки клієнту скажуть, що для оформлення кредитної картки потрібно тричі прийти до відділення, це буде вже дикістю.

Тож у майбутньому багато банківських гравців мають вже бути «у цифрі». Адже чим більш автоматизовані та оцифровані бізнес-процеси, тим менша потенційна ймовірність збоїв та помилок, які можуть призвести до фінансових втрат, в першу чергу, клієнтів та бізнесу. І тим зручніша та ефективніша взаємодія між усіма учасниками ринку.