Мінфін України відзвітував на своєму сайті про перевиконання держбюджету за січень-липень на 4,6% більше за план. А саме, за оперативними даними Держказначейства, у липні 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло 75,6 млрд гривен. Місячний розпис виконано на 102,2%. Тобто це 1,6 млрд грн"плюс" до плану.
У цілому до загального фонду державного бюджету за січень-липень 2021 року надійшло 581,5 млрд грн, або 104,6% від розпису звітного періоду (+25,3 млрд грн до плану). За платежами, сплату яких до бюджету контролює Державна податкова служба, надходження становили 330,5 млрд грн, розпис на січень-липень виконано на 106,0% (+18,6 млрд грн до плану), Державна митна служба — 207,7 млрд грн, виконання становило 104,1% (+8,1 млрд грн до плану).
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування за 7 місяців 2021 року становили 194,3 млрд грн, що на 7,8 млрд грн перевищило планові показники ДПС на відповідний період. Із зазначеної суми 29,2 млрд грн надійшло у липні (+ 0,7 млрд грн до очікуваних).
Подписывайтесь на Telegram-канал delo.uaТака динаміка виконання бюджету в частині збору податкових і митних платежів до державного бюджету свідчить про налагодження продуктивної роботи Мінфіну з фіскальними органами. Не може не радувати той факт, що податкова і митниця нарешті дійшли єдиного бачення із основними держорганом планування публічних фінансів — Мінфіном, щодо планів і графіку наповнення державної скарбниці, на противагу минулорічному і позаминулорічному шаленим провалам виконання дохідної частини з боку надходжень від митниці та розквіту "податкових скруток", коли чиновники звинувачували один одного, роблячи емоційні заяви. Загальна їх тональність — "нам Мінфін виставляє нереальні плани надходжень", а у відповідь — "на скрутках крадуть не менше 5 млрд в місяць, а на митниці просто беруть хабарі, не звертаючи увагу на контрабанду".
Щоправда, у виконанні надходжень до бюджету є і своя "ложка дьогтю". Традиційно не виконано план надходжень від приватизації державного майна — лише 15,4% виконання плану за 7 місяців, зібрано трохи менше 1,5 млрд грн при запланованих надходженнях за січень-липень у 9,7 млрд грн. Тобто можна вже говорити, що приватизаційні плани не будуть виконані. Але приватизація в Україні — це завжди складна історія і заслуговує на окрему розмову. Мене непокоїть у теперішньому виконанні бюджету якраз не рівень надходжень, а то, як бюджет витрачається. І тут ми бачимо дещо менш райдужну картину.
За оперативними даними Держказначейства, за січень-липень 2021 року видатки за загальним фондом державного бюджету становили 634,5 млрд грн, або 92,3% від розпису звітного періоду. Тобто нібито і недовиконання незначне, але "осад залишається", особливо якщо подивитися, на що саме "забули" витратити.
Основними напрямками невиконання плану розпису держбюджету залишаються соціальні видатки окремих міністерств — головних розпорядників бюджетних коштів, які відносяться до категорії "захищених". Це насамперед стосується видатків на:
- медикаменти та перев'язувальний матеріал, продукти харчування — 79,2% виконання плану;
- оплата комунальних послуг та енергоносіїв — 83,4% виконання плану.
Основна, так би мовити, провина лежить на головних розпорядниках коштів державного бюджету. Так, наприклад, за деякими програмами Міністерства охорони здоров`я України за І півріччя рівень виконання планових видатків не перевищив і 2% (витрачено 55,3 млн грн замість запланованих 1,4 млрд грн) по бюджетним програмам, де серед іншого передбачені кошти на лікування серцевих хвороб і цукрового діабету.
Крім того, критичний рівень виконання видатків бюджету в частині надання кредитів з державного бюджету, тобто виключно на напрямки економічного і соціального розвитку, які до того ж і мають повернутися до держбюджету в наступних бюджетних періодах, — лише 35,9% від плану за цей 7-місячний період. А за окремими бюджетними програмами надання кредитів з держбюджету за перше півріччя взагалі не проводилися видатки. Це стосується, наприклад, таких бюджетних програм: "Надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття фахової передвищої та вищої освіти", "Надання кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників" (відповідальне Міністерство освіти і науки України); "Надання кредитів фермерським господарствам" (відповідальне Міністерство аграрної політики та продовольства України).
Як же ми можемо вести мову про підтримку освітян і науковців у покращенні їх соціально-побутових умов проживання, якщо навіть не виконується спеціально запроваджена програма підтримки за рахунок позичок із бюджету. Приблизно така ж сам ситуація із прямої підтримки фермерів — фермерські господарства позички з бюджету на власний розвиток не отримують, хоча бюджетом і передбачено суттєву підтримку АПК — не менше 4 млрд гривен.
Міністерству фінансів спільно зі спеціалістами Рахункової палати України явно варто приділити більше уваги відповідній роботі із головними розпорядниками бюджетних коштів щодо забезпечення реальних показників виконання бюджетних програм та певної ритмічності витрачання коштів за соціально значущими напрямками та "захищеними" видатками бюджету. Мінфін вже запровадив періодичні "огляди" здійснення видатків разом із головними розпорядниками коштів бюджету, але, можливо, на ці огляди було б корисно також запрошувати і Рахункову палату, і Державну аудиторську службу, яким надати право "бити у дзвони" на етапі як планування бюджету, так і при поточному його виконанні.
Дмитро Соболєв, експерт в сфері фінансів
Фото: Depositphotos