Я не знаю тих "романтиків", що мріють про крісло міністра — Володимир Лавренчук

Володимир Лавренчук може легко спілкуватися на будь-які теми, починаючи з банків і закінчуючи державним управлінням і музикою. До речі, останньою він серйозно займається. "Будь-який процес потребує відновлення — це може бути спорт, або щось надихаюче. Хтось вибирає мисливство, хтось — рибальство, хтось — мандрівки світом, а в мене захоплення — рок-н-ролл", — пояснює банкір. Про рок-н-ролл Володимир Лавренчук розповідати не захотів, а ось про фінансові результати банку, нормативи і стрес-тести НБУ, поведінку позичальників, а також про пропозиції стати міністром читайте в другій частині інтерв'ю з керівником Райффайзен Банку Аваль.

Який портфель іпотечних кредитів у вас залишився з 2009 року, як він обслуговується?

Загальний працюючий портфель іпотечних кредитів фізичних осіб, що був під ризиком, складає $247 млн. Приблизно 47% з тих кредитів ми конвертували в гривню за спеціальними програмами. Це 6 600 позичальників з кредитами на суму $115 млн. Ще 13% у нас в роботі. Загалом це 60%. Тобто, не чекаючи цього вистражданого та скандального закону, ми свою справу робимо краще, ніж я міг собі уявити. Певний час я не дуже хотів так масово пробачати кредити. Але коли приходить друга криза, то вона накриває всіх. Тому вірний вихід — це консервативна оцінка і реструктуризація, якщо треба — реструктуризація та списання частини боргу.

Який відсоток позичальників все одно не хоче проводити реструктуризацію чи платити?

Ми не можемо домовитися ще із 30-40%.

Зараз Мінфін ініціює закон про корпоративну реструктуризацію. Як ви ставитесь до нього?

Я знаю, що є така ініціатива, і ми великі її прихильники.

Ви думаєте, цей закон щось змінить?

Якщо, скажімо, є модель, за якою працює значна частина банків, це формує певні очікування, наприклад стосовно того, як має виглядати цей процес і що можна отримати в результаті. Це може збільшити кількість контрактів. Типологія формує культуру стосунків.

Якщо угода про реструктуризацію боргу держкомпанії буде сформована відповідно до закону, це зняло б питання сумнівності угоди. Хоча зараз все одно є певний ризик, що хтось за 3-5 років визнає цю угоду штучно створеною.

А у вас хоч раз були проблеми з податковою саме з питання списання боргу?

У нас було багато проблем із погодженням таких угод. Є багаторічна проблема по зміні нормативної бази. Є регламентний документ, який встановлює правила продажу активів і звужує цей ринок. В результаті, наприклад, ми можемо продавати наш актив тільки банку. Якщо небанківській установі продавати буде не банк, то можливо й не буде штрафів, проте ніхто не може сказати напевно.

Паралельно зараз у Верховній Раді є законопроект про захист прав кредиторів. Чи підтримуєте ви останню редакцію проекту?

Виступати проти цього документу з мого боку буде неправильно, бо це подання від НАБУ, від асоціації, в якій ми беремо участь. Тому в даному випадку моя суб'єктивна точка зору не повинна дуже сильно відрізнятися від загальноринкової. Проте, на мій погляд, навіть наявні закони про захист прав кредитора, якби вони виконувалися, давали б можливість нормально працювати.

Для того щоб змінити ситуацію, не потрібен новий закон. Треба виконувати попередній. Я в жодному разі не виступаю проти ініціативи з новим законопроектом, проте вважаю, що проблема криється не в документі, а в його виконанні.

Стосовно валютного регулювання. Коли ви очікуєте зменшення обмежень?

Я думаю, повільно, крок за кроком Нацбанк буде зменшувати це навантаження і дивитися на ефект. Така політика виправдана. Зараз наш поточний рахунок збалансований, і це добре. Він збалансований тому, що є обмеження з імпорту, є обмеження по валютних операціях і так далі. Якщо зняти ці обмеження, то курс гривні може обвалитись.

Ви бачите значний відкладений попит на валюту на ринку?

Я не можу його виміряти. Якщо міряти контрактами, то більшу частину контрактів ми задовольняємо. Якщо не задовольняємо, то через технічні причини: в контракті була помилка.

Багато хто каже, що Національний банк іноді просто завертає заявки імпортерів.

Я не можу це підтвердити. Час від часу контракти справді не проходять, але здебільшого це пов'язано з самим контрактом. Але якщо лібералізувати регулювання в економіці, тоді на ринок вийде справжній відкладений попит. Всі імпортери, які зараз згорнули бізнес, якщо їм дати можливість вільно купувати валюту, одразу його розгорнуть.

На форумі YES була дискусія. Ларі Саммерс підтримував позицію поступового зменшення валютних обмежень, а Лаффер — навпаки, казав, що треба одразу все лібералізувати, пережити шок та працювати далі. Ви прихильник першого варіанту?

Ми і так з шоку поки що не виходимо. Просто звикли до обмежень, виправданих падінням виробництва, війною і втратою територій. Ми давно в шоці знаходимося, і якщо ми зараз отримаємо ще один, це нічого не вирішить. Ще один шок просто означатиме: "О, іще один". Ми його навіть не помітимо.

Ви вже пройшли аудит щодо пов'язаних осіб. Чи можете поділитися результатами?

У нас все гаразд. Взагалі ми стрес-тести і всі перевірки попередні, і діагностику пройшли з добрим результатом.

Є нормативи, в рамки яких ви не вписуєтесь?

Сьогодні ми виконуємо всі нормативи Національного банку. Стрес-тест зобов'язує нас мати буфер у капіталі. Ми своїми заходами змогли убезпечити банк, щоб він був в нормативах.

Які фінансові результати банку за 3 квартали 2015 року?

У третьому кварталі цього року ми, як, власне, і в другому кварталі, повернулися до прибуткової діяльності — маємо 1 мільйон євро прибутку (згідно з міжнародними стандартами бухгалтерської звітності). Хоча за три квартали результат все ще негативний — мінус 55 мільйонів євро. Причинами цих збитків є девальвація гривні (у зв'язку з чим сформовано деякі додаткові резерви і перераховано валютну позицію), а також перебіг подій на Донбасі (пов'язаних із припиненням діяльності банку в зоні проведення АТО та зі значним погіршенням економічних умов там).

Разом із тим операційний результат банку залишається вагомим. Ці покращені результати дозволили банку отримати загальний операційний прибуток (до вирахування резервів і податків) за 3 квартал в розмірі 3,3 млрд грн. Навіть при збитках за 3 квартал 2015 року коефіцієнт достатності капіталу банку становить 13,23% (при встановленому мінімальному рівні 10%).

Чи можете озвучити фінансові прогнози на наступний рік?

На жаль, ні — це заборонено. Цифри ми не можемо сказати. Але ми вважаємо, що ті наші прогнози, які ми показали нашим акціонерам і Європейському банку реконструкції та розвитку, складають позитивне враження. Це означає, що ми думаємо, що наступний рік буде значно успішніший.

За 2 роки з банківського сектору пішло більше ніж 60 банків. Як ви оцінюєте приток клієнтів саме від банків, які вже пішли з ринку?

Чистка банківської системи є складним та болючим, проте однозначно необхідним процесом.

Стосовно перерозподілу клієнтури — в більшій мірі вплине фактор пов'язаних осіб. Він складний для цілого ряду банків, і тому деяким клієнтам доведеться обрати інший банк.

Це не є радикально, розподіл клієнтури все одно відбувається. Тому ми очікуємо на приток клієнтури.

Є розмови, що вам пропонували місце в державному секторі — піти до НБУ або до іншого міністерства. Чи це так? Якщо це так, то чому відмовились?

Так, пропонували. Пропозиції не були формалізовані, це були розмови. І була відповідь — це невдалий час або невдале формулювання. Я давно в банківському секторі, давно на управлінських посадах, і за останні роки трохи змінився. Коли працюєш в австрійському банку, поступово стаєш австрійцем. Для мене як управлінця сьогодні важливо мати реалістичне уявлення про ресурс. Якщо не маєш ресурсу, то не втягуй своїх друзів в безнадійний проект. У банку такий ресурс — це капітал.

Тому, щоб взятися за проект — а таким проектом може бути, скажімо, уряд, якась галузь або фінансовий сектор — треба мати ресурс. Треба мати власний достатній інтелектуальний ресурс. Я не вважаю, що мого ресурсу для цього достатньо. Для цього треба на відмінно знати макроекономіку. Я — комерційний банкір, а тому макроекономіку знаю лише з доповідей моїх економістів.

Друге. Треба знати, на кого ти можеш спиратися, тому що іноді головне — не самому знати, а вміти консолідувати найкращий інтелектуальний ресурс в галузі. Треба знати правильних людей. В тих секторах, що мені пропонували, я мало знаю людей, на яких можна спиратися.

Я з великою симпатією ставлюся до всіх з ринку, хто пішов в уряд, за те, що вони зробили цей крок. У когось вийшло дуже багато, у когось менше, ніж, можливо, хотілось, але в цілому вони дуже потужні люди. Я вважаю, що в уряді і Національному банку, та й в Адміністрації президента є дуже потужні особистості.

Один відомий український банкір, коли пішов з Укрсоцбанку, сказав, що йому стало нудно. Що повинно відбутись, щоб вам також стало нудно на позиції голови Райффайзен Банку Аваль?

Це не дуже гарне порівняння. Я інакше бачу світ. Я не займаюсь тим, що мені не цікаво. Я не роблю того, що я не люблю робити. Не тому, що я лежень, просто я знаю — так багато можна робити з любов'ю. Повірте, в банківській справі так багато креативності. І перш за все — для управлінців. В банківській справі я можу записати себе до ветеранів. І мені подобається те, чим я зараз займаюсь.

Навіть зараз?

Райффайзен Банк Аваль — це сила. Інше питання — чи можуть бути проекти більші, ніж цей.

Якщо завтра, наприклад, пані Яресько вам запропонує місце в Мінфіні — ви відмовите?

Я з такою повагою, дружньою повагою ставлюся до пані Яресько, що будь-яка подібна розмова не буде починатися з відмови. По-перше, з поваги до того, що вона вже зробила.

Я не знаю, яку відповідь я дав би пані Яресько. В цьому секторі є краще навчені люди. Але боротьби за це крісло сьогодні нема. Я не знаю тих "романтиків", що мріють про крісло міністра. Крім, можливо, супер-романтиків.

Першу частину інтерв'ю читайте тут.