Газовий хаб Європи. Чому європейські трейдери зберігають газ в українських ПСГ та яку вигоду з цього може отримати Україна

• Чому трейдери з ЄС зберігають газ в українських сховищах
• Які ризики для західних трейдерів
• Які вигода України та чи можна нарощувати обсяги зберігання

Загальна місткість підземних газосховищ України складає 30 млрд куб. м. Вони є найбільшими в Європі та третіми за обсягом у світі. Крім того, європейських трейдерів приваблює вартість зберігання газу в Україні, котра є вдесятеро нижчою ніж в ЄС. Європейських трейдерів не зупиняє навіть повномасштабна війна та ризики, котрі з нею пов’язані. На думку експертів частково побоювання західних трейдерів були розвіяні стрес-тестом який пройшла наша газотранспортна система наприкінці літа та який показав що навіть за умов атак на ГТС України та припинення транзиту російського газу газ нерезидентів можна буде транспортувати до ЄС.

Разом з цим, у нерезидентів залишаються побоювання щодо вилучення їхнього газу українською владою. Хоча прецендентів щодо вилучення газу західних трейдерів в Україні не було, були преценденти вилучення газу Росукренерго та “Укрнафти”. Крім того побоювання викликає і чинна заборона на експорт газу. Це поки стримує західні компанії від зберігання в Україні великих обсягів газу в 5-8-10 млрд куб. м. Проте невеликі обсяги до українських ПСГ все ж заходять.

Чому трейдери з ЄС зберігають газ в українських сховищах

За словами аналітика DiXi Group Андрія Урсти використання українських сховищ європейськими клієнтами пов'язане з декількома чинниками. Перший чинник ринковий, оскільки ситуація на газовому ринку ЄС була сприятливою для використання українських підземних сховищ газу. 

Європейські сховища заповнювались досить швидко - цільовий показник у 90% був досягнутий ЄС ще в середині серпня, тобто більш ніж за два місяці до дедлайну, передбаченого Регламентом 2022/1032. З іншого боку, ЄС вдалося успішно скоротити споживання, як це було передбачено Регламентом 2022/1369 про координовані заходи зі скорочення попиту на газ. А в окремі місяці попит падав на більш ніж 20% у порівнянні із середнім споживанням за останні 3 роки, що також створювало передумови для наявності вільного ресурсу, який не міг бути закачаний в європейські сховища. 

Цінова ситуація на ринках ЄС також була сприятлива. Літньо-зимовий спред (різниця між цінами на місяць наперед та форвардами на найближчу зиму, які відображають очікувану різницю в цінах у міжопалювальний та опалювальний сезони) протягом квітня-вересня 2023 року був стабільно вище 10 євро/МВт-год, а в деякі періоди сягав 20 євро/МВт-год. 

Водночас за розрахунками “Укртрансгазу” (оператор ПСГ України), приблизні витрати на зберігання 1 МВт-год в українських сховищах становили 1,08 євро. Це стимулювало закачування газу європейськими трейдерами в розрахунку, що накопичений ресурс можна буде вигідно продати взимку. Другими чинником, який сприяє використанню українських ПСГ європейськими трейдерами є  конкурентні тарифи українського оператора ПСГ, які цього року вирішили не підвищувати. 

За словами ексдиректора з комунікацій Групи “Нафтогаз” Максима Білявського головною причиною інтересу європейських трейдерів є в першу чергу рівень наповненості газосховищ ЄС, який станом на кінець першої декади грудня поточного року становить майже 91%.  Тобто в ЄС немає достатнього резерву для зберігання з одного боку. З іншого - з точки зору економіки, тобто тарифів - європейським партнерам значно вигідніше зберігати блакитне паливо в газосховищах України.  

Білявський зазначає, що газосховища України мають низку переваг. Найперше – це маневреність, тобто здатність доволі швидко виконати заявку по відбору або закачуванню блакитного палива. По-друге, це місткість та мінімальні втрати при зберіганні. По-третє, безпосередня близькість до кордону із ЄС.

“Наразі тенденція така, що європейські споживачі розпочали відбирати раніше закачаний природний газ і експортувати в ЄС. Попри такий тренд, це не означає, що з’явились ризики, або втратився інтерес – все продиктовано фізичною потребою, або банальними умовами кон’юнктури ринку – коли конкретний кубометр газу, для уникнення збитків, потрібно продати саме зараз”, - каже Білявський.

Які ризики для західних трейдерів

Урста каже, що за оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства учасники газового ринку побоювались військових ризиків з якими пов’язане зберігання газу в українських Зокрема, потенційні атаки росіян на інфраструктуру зберігання та транспортування газу могли ускладнити його відбір з українських сховищ для постачання в ЄС. Проте ці побоювання були значною мірою усунуті стрес-тестом, який провели “ОГТСУ” та “Нафтогаз”. Моделювання довело, що навіть за умов атак на ключові об'єкти ГТС та припинення транзиту, обсяги газу, які зберігаються нерезидентами в Україні, можуть бути транспортовані до ЄС. 

Проте була і друга група ризиків, які викликали стурбованість в європейських трейдерів - регуляторні та правові. Загалом вони зводяться до непередбачуваних змін у законодавстві, які могли б обмежити право нерезидентів вільно розпоряджатись газом, накопиченим у сховищах. До прикладу, заборона на експорт газу або взагалі його націоналізація. Проте українські посадовці послідовно відкидають ймовірність таких заходів, гарантуючи можливість реекспорту всього обсягу газу, який накопичили нерезиденти. 

Які вигода України та чи можна нарощувати обсяги зберігання

За словами Урсти, вигода від зберігання європейського газу в ПСГ в першу чергу означає додаткові доходи “Укртрансгазу”, які можна спрямувати на нагальні потреби підприємства, зокрема належний фізичний захист активів. Другою перевагою є збільшення загальних обсягів активного газу в сховищах, що збільшують максимальну технічну потужність відбору, тобто дають змогу підняти зі сховищ більший обсяг газу за одиницю часу. Така перевага є важливою для покриття Україною різких піків споживання газу взимку.

“Проте слід зазначити, що частина відборів зараз припадає якраз на нерезидентів (тобто використовується не для внутрішніх потреб України); таким чином, частину цієї збільшеної потужності використовують якраз самі нерезиденти”, - каже Урста.

Третьою перевагою, на думку експерта, є пасивний внесок в енергетичну безпеку України. За нагальної потреби газ, який зберігається в ПСГ в режимі “митного складу”, може бути оперативно викуплений українськими користувачами, розмитнений і реалізований на внутрішньому ринку.

За словами Урсти Технічні передумови для збільшення обсягу зберігання газу нерезидентами безперечно є. Представники “Нафтогазу” пропонують для зберігання 10 млрд куб. м, тобто понад три рази більше за обсяг, який іноземці накопичили цього року. 

“Втілення цих перспектив залежатиме від різних чинників. Поточний сезон закачування є черговим свідченням довіри до надійності та стійкості нашої газової системи. Проведений стрес-тест показав можливість навіть за умов російських атак підняти зі сховищ та реекспортувати 3 млрд куб. м газу. Проте чи зможемо ми за поточних ризиків забезпечити технічну можливість повернення 5, 8 або 10 млрд куб. м? Другий чинник - ринковий. Для активного зберігання газу нерезидентами мають скластись сприятливі передумови на європейському ринку - наявність вільного ресурсу, привабливий літньо-зимовий спред”, - говорить Урста.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко вважає, що будувати великих ілюзій щодо перспектив збільшення зберігання газу в Україні не варто, оскільки газ західних компаній зберігається в Україні в режимі митного складу вже не перший рік. Тим часом на початку зими європейські трейдери викачують цей газ та передають його до ЄС.

“У нас дійсно ціна зберігання газу нижча ніж в ЄС. Крім цього там є певний дефіцит потужностей зі зберігання і вони перестраховуються оскільки “Газпром” вже не постачає трубопровідний природний газ на ринки ЄС окрім Словаччини, Угорщини та Австрії. Проте всі інші країни досі споживають російський скраплений газ компанії “Новатек”. Потенціал розвитку бізнесу зі зберігання газу не такий великий як багато хто думає і не можна сказати, що ми багато на цьому заробляємо. Єдине чим ми можемо привабити західних трейдерів це низькі ціни”, - каже Омельченко.