Парламент нарешті підтримав довгоочікувані закони з так званого "пакету енергоефективності" — "Про енергетичну ефективність будівель" та "Про комерційний облік комунальних послуг". Як вони впроваджуватимуться у життя і що це дасть українцям?
Графіка: Є. Червяченко
Закон "Про енергоефективність будівель"
Цей закон запроваджує енергетичну сертифікацію, яка визначатиме клас будівлі за європейською шкалою та рекомендаціями зі зменшення енергоспоживання, встановлюватиме правила атестування енергоаудитора та їхню відповідальність.
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaОтже, закон стимулюватиме споживачів заощаджувати ресурси, наближатиме нас до європейського рівня послуг та відкриє ринок енергоаудиту.
З одного боку, закон передбачає фіксацію нормативно-правових засад для незалежного моніторингу сертифікатів енергоефективності будівель. З іншого — відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Основне:
• уперше з'явились мінімальні вимоги з енергоефективності будівель;
• введено сертифікат енергоефективності для будівель;
• санкції (штрафів) для тих, хто не оформить сертифікат енергетичної ефективності;
Тепер об'єкти будівництва та вже існуючі будівлі повинні будуть пройти аудит енергетичної ефективності.
Це обов'язково для:
1) об'єктів будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками;
2) будівель держвласності з опалюваною площею понад 250 кв. м, які часто відвідують громадяни, і у всіх приміщеннях яких розташовані органи державної влади;
3) будівель з опалюваною площею понад 250 кв. м, у всіх приміщеннях яких розташовані органи місцевого самоврядування (у разі здійснення ними термомодернізації);
4) будівель, у яких здійснюється термомодернізація, на яку надається держпідтримка та яка має наслідком досягнення класу енергетичної ефективності будівлі не нижче мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівлі.
При цьому сертифікація енергетичної ефективності об'єктів будівництва здійснюється на замовлення та за рахунок замовника.
Сертифікат вважається дійсним 10 років за умови, якщо за цей час будівля не буде утеплятися. Також сертифікат видається при капітальному ремонті і реконструкції.
Тим, хто сертифікат не отримає, доведеться заплатити штраф від 3 400 до 5 100 гривень.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію з 1 січня 2018 року.
Закон "Про комерційний облік комунальних послуг"
Основне:
• з 1 січня 2018 року у всіх житлових будинках встановлять лічильники на світло, тепло, електроенергію і воду;
• будівлям, не обладнаним лічильниками, забороняється підключатися до мереж;
• за борги за комуналку доведеться платити пеню;
• прилади обліку відповідно до закону повинні бути встановлені:
- у всіх нежитлових будівлях — до 1 жовтня 2017 року;
- у всіх житлових будинках — до 1 жовтня 2018 року.
Чому це важливо? Справа в тому, що зараз лічильники на воду встановлені тільки у 77% абонентів. А теплові лічильники встановили тільки в 53% будинків. У такій ситуації українці не можуть контролювати споживання ресурсів і економити.
Аналіз Держенергоефективності свідчить: якщо встановити на будинок прилад обліку тепла, через 1-3 роки споживання скорочується на 15-20%, у результаті мешканці платять за комуналку менше.
Субсидії
Разом з законами "енергоефективного пакету" депутати прийняли в першому читанні правки до державного бюджету, які мають прямий стосунок до пільг і субсидій на ЖКХ-послуги.
Адже, окрім оборони, громадського порядку і безпеки держави, уряд пропонує виділити додатково 14,1 млрд грн місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню.
Без цих грошей уряд не може виплатити борги по субсидіям постачальникам гарячої та холодної води, електроенергії та інших послуг. Через затримки в субсидіях кияни вже майже місяць не мають гарячої води, у деяких регіонах водоканали взагалі припинили водопостачання.