Позбувшись корупції на митниці, ми отримали додатково майже півмільярда гривень — голова Львівської ОДА

Економічна відповідальність: Топ платників податків 2024

Якщо ваша компанія входить до топ-10 підприємств своєї галузі, якщо вона свідомо будуєте “білий бізнес” та чесно платить податки задля підтримки держави — запрошуємо взяти участь у проєкті “Економічна відповідальність: Топ платники податків 2024”

Заповнити анкету

Зараз є ідея рейтингувати всіх держслужбовців. У тому числі і голів ОДА. Наскільки це ефективний метод? Чи згідні ви з цими системами оцінок?

Вже більше як півроку тому ми впровадили рейтинг районних державних адміністрацій, і, насправді, це дає ефект, тому що це не породжує конфлікти, а навпаки, породжує добру, здорову конкуренцію. Я вважаю, що це є добрий стимул, і тут питання тільки об'єктивності показників чи індикаторів, які будуть вимірюватися.

Яка мотивація бути кращим? Вони там отримують премію?

Ні, премій немає. Звісно, у всіх же людей є амбіції. Я завжди кажу, що є 2 місця — перше і всі решта. Звісно ж, нікому не хочеться бути на місці всіх решти.

Багато є розмов, що одні й ті ж критерії не можна застосовувати до різних регіонів — до Харківського або до Львівського…

Звичайно, я погоджуюся, що ідеальні варіанти підшукати дуже важко, тому що регіони різняться між собою за величиною, за численністю, за економічними потенціалами, за різною специфікою. Але ми те ж саме маємо по області — дуже важко порівняти економічно розвинений Стрийський район з якимось іншим районом.

Тобто, більше оцінюються не саме показники, а динаміка показників?

Треба і абсолютні, і динамічні показники враховувати. Але математика говорить про те, що чим більшою буде кількість показників, тим буде точнішим рейтинг.

Скажіть, будь ласка, ви вже майже 11 місяців на цій посаді. Які цілі перед вами ставились?

Президент сказав, що він хоче, щоб Львівщина відбулась.

А якось предметніше?

Це і зростання доходів людей, й інфраструктура, і розуміння того, що Львівщина — ворота в Європу.

Можете назвати три свої досягнення за ці одинадцять місяців і три невдачі?

Мені здається, що найголовніше, що вдалося — це за 11 місяців отримати найбільшу довіру людей, тому що місцеві вибори — це, насправді, є рейтингування. Друга річ — це впровадження гарячої лінії області — служби 112. І сьогодні, маючи такий зворотній зв'язок, дуже просто реагувати на всі проблеми. І третя річ — я вважаю, що ми зробили величезний поступ в інфраструктурі.

Поступ в інфраструктурі — це?..

Дороги. Дивіться, цього року ми зробили об'їзну дорогу, яка "стояла" півтора року, дорогу до Червонограда, якої там практично не було п'ять років, дорогу на Славське, про яку говорили, скільки я себе пам'ятаю на Львівщині. Об'їзну навколо Золочева, яка також не ремонтувалася… І, що дуже важливо, дорогу, яка з'єднує Львів та Луцьк через Радехів.

Це все — обласне підпорядкування? Чи це й загальнодержавні дороги?

Це все на Львівщині, тому що ми кошти діставали з різних джерел. І немає жодної зробленої дороги, до якої би не долучилась обласна влада в той чи інший спосіб.

Що не вдалося?

Не вдалося суттєво покращити ситуацію з інвестиціями. Хоча ми маємо три найбільші інвестиції у 2015 році, і це нас суттєво відрізняє від решти України: збільшення статутного капіталу Кредобанку, відкриття великого торгового центру Forum Lviv, відкриття заводу автомобільних комплектуючих Fujikura. Але, звичайно, це дуже мало, тому що людям потрібні робочі місця і добрі доходи.

Друга річ, яка не вдалася до кінця — вирішення питання транспорту. Я під час зустрічей з мешканцями мав найбільше зауважень якраз до роботи транспорту. Незважаючи на те, що ми перші в Україні вводимо загальнообласну диспетчерську службу для транспорту, я все одно вважаю, що за 11 місяців можна було б отримати і кращий результат.

І третє — не вдалося на всі ділянки роботи знайти тих людей, які були б ідеальними для цих посад.

Тут питання кваліфікації чи ціни такої робочої сили?

Ми маємо дуже серйозну протидію з боку політичних сил, які хочуть, щоб чиновник був бідним, щоб він був голодним, щоб його можна було за пару гривень купити чи виторгувати в нього будь-які питання. А з іншої сторони, дуже важко переконати людей, які мають сім'ї, мають дітей, мають родини і повинні їх утримувати, щоб вони пішли волонтерами попрацювати в державній службі протягом якогось періоду часу.

Дивіться, пан Андрій Садовий скаржився, що багато рішень блокувалося на рівні місцевих рад. Зараз пройшли вибори. Як вам здається, вам буде легше працювати з облрадою?

Звичайно, що легше. Якщо раніше в обласній раді була найбільша фракція, яка фактично контролювала більшість і яка не сприймала більшої частини тих пропозицій, які ми подавали, то сьогодні президентська політична сила має в обласній раді чисельну перевагу. І голова обласної ради представляє ту політичну силу, яка отримала найбільшу підтримку від людей, тому буде набагато простіше.

Які процеси після переобрання рад можливо буде швидше запустити?

До цього це був біг на коротку дистанцію, треба було затикати всілякі дірки. А вже сьогодні ми вносимо стратегію розвитку Львівщини на наступні 5 років, і там ми беремося за більш глобальні речі, тобто такі як освіта, культура, як охорона здоров'я. Там будуть дуже радикальні речі, наприклад, по народних домах. Їх вже на Львівщині більше тисячі. А більшість з них стоять пустими, і там сидять люди, які навіть не відпрацьовують тієї мізерної заробітної плати, яку вони мають. І ми будемо змушувати ці народні доми ожити. Працівники культури повинні почати рухатись. Їм дуже важко, тому що в них, насправді, мізерні заробітні плати. Але все одно це не означає, що можна нічого не робити. Це такі великі фундаментальні речі. Насправді, якщо ти знайшов кошти, то дорогу зробити не проблема. А змінити підходи людей в тій же самій освіті, в тій же самій охороні здоров'я, в культурі — це дуже важке завдання.

Які стратегічні переваги регіону ви можете назвати? Наприклад, от якщо якийсь уявний інвестор з Європи приходить і каже: "Я хочу заснувати бізнес в Україні". Які ваші переваги у порівнянні з Миколаївською, Київською областю? Що ви можете запропонувати інвестору?

Перше — і цього при всьому старанні не буде мати ніяка інша область — це географія. Львів — 60 кілометрів від кордону Євросоюзу, це зразу говорить саме за себе. Друге — це природні багатства. З нами можуть тут конкурувати області, але, скажімо, щоб на території однієї області були зосереджені поклади нафти, газу, вугілля, чорноземи, ліси — такого, окрім нас, ніде нема. А третя річ, яка, напевно, найголовніша — мені дуже приємно було чути з вуст посла Сполучених Штатів, що сьогодні рівень корупції на Львівщині і Одещині є близьким до нуля. І це вже та перевага, яку створили ми.

За рахунок чого?

Я думаю, за рахунок політичної волі.

Які пріоритетні напрямки ви можете виділити в розвитку економіки?

В мене є глибоке переконання, що економіка регіону повинна бути диверсифікованою. Якщо цього не буде, то це буде мати неприємні наслідки. Як правило, міста, в яких існують єдині бюджетоутворюючі підприємства, монополісти, закінчують дуже і дуже погано. Тому Львівщина — це і видобувна промисловість, Львівщина — це і харчова промисловість, Львівщина — це IT-галузь. Сьогодні для нас дуже важливо відновити Львівщину як машинобудівну галузь. Наприклад, концерн "Електрон".

До речі, ви згадали про "Електрон". У Києві кілька місяців тому був скандал, коли київська міська влада вирішила закупити трамваї польського виробництва.

Недалекоглядно, примітивно і не по-державницькому. Тому що сьогодні "Електрон" є конкурентним з будь-яким товаром. І сьогодні, маючи національного виробника, який локалізував 70% виробництва тут, в Україні, закупляти будь-які інші речі — це неприпустимо.

Сьогодні в рамках децентралізації бюджети отримали вже більше можливостей для отримання доходів. І багато бюджетів місцевого рівня вже звітуються про перевиконання. Чи є якісь проблеми з недоотриманням коштів? Або з використанням?

Станом на 1 грудня перевиконання місцевих бюджетів Львівщини становить близько 500 млн грн. Але, якщо брати в розрізі регіонів, то ми маємо Львів, де є перевиконання більше 200 млн грн, і, наприклад, Самбірський район, де бюджет не виконується навіть по плану.

Причини є?

Звичайно. Тому що Львів "розганявся" протягом декількох років, а в Самборі сиділи і думали, що манна небесна повинна впасти сама. А само нічого не падає, для всього треба працювати. І тому така диспропорція сьогодні присутня, і наші турботи в тому, щоби вирівняти ці речі.

Куди ці кошти спрямовуються зараз?

Спектр дуже широкий, починаючи з соціальних виплат, з виплат освітянам, медикам і закінчуючи інвестуванням в дороги.

Інвестиції в область трохи більше 4 мільярдів в регіоні. Це один з найбільших показників. Яким чином можна цей показник ще збільшити наступного року? Що треба зробити?

Я не буду оригінальним — лоббізм. На загальнодержавному рівні. І від цього нема куди діватися і нема, чого стидатися. Скажімо, що президент виступив з ініціативою 50% від перевиконання митних надходжень залишати тут. Це нам дало можливість побороти корупцію, і ми отримали за вересень-листопад додаткові надходження — 484 млн грн від розмитнених платежів. Раніше ж вони нам також поступали, але просто розходились по кишенях. Сьогодні вони пішли до бюджету, з них 242 млн залишилось, відповідно, нам — на дороги.

Зараз Львів як місто — одне із перших по впровадженню електронних сервісів. Які електронні сервіси можна отримати на рівні області?

Ми були на великій нараді в Одесі, і там пропонувалося створити центр надання адміністративних послуг. Я запросив наших колег до Львівщини, тому що у нас в кожному районі вже створені такі центри, вони функціонують, і причому сьогодні уже надається можливість електронного сервісу через електронний портал "Електронна Львівщина", через сайт обласної державної адміністрації це отримати. Це вже не пілот, це працює…

Скільки зараз сервісів можна отримати онлайн і які?

Ключові, які надає обласний рівень, пов'язані з наданням послуг бізнесу та громадянам — це питання реєстрації землі та майна. Причому ми впроваджуємо принцип екстериторіальності — документи можна подати у будь-який ЦНАП. Крім того, додатковий сервіс, який ми перенесли в ЦНАПи — це питання по міграційній службі. Він дуже по-різному впроваджується у різних районах, тому що деякі чиновники щось на цьому втрачають, так тяжко погоджуються це зробити… Нічого, ми все одно це зробимо.

Крім того, ми приєдналися до загальнодержавної системи закупівель ProZorro. З наступного року закупівлі підрозділи ОДА зобов'язані здійснювати через цю систему.

Я вже згадував про обласну систему диспетчеризації громадського транспорту. Наразі ми працюємо над наповненням, щоб потім можна було онлайн подивитися, де який автобус перебуває. Також ми почали впроваджувати нову сучасну систему документообігу в підрозділах ОДА, яка дасть можливість згодом громадянам чи юридичним особам відстежувати, де і на якому рівні перебуває їх звернення.

Наскільки громади готові до об'єднань? Чи є супротив?

Найбільша кількість громад — 15 зі 159 по Україні, які прийняли рішення про об"єднання, якраз на Львівщині. І в них вже відбулися вибори і обрання голови об'єднаної територіальної громади. Треба їздити, треба говорити, треба переконувати. По-іншому не буде. Але зараз, коли ті 15 громад покажуть позитивну динаміку, то я переконаний, що за ними підтягнуться всі решта.

На Львівщині активно розвивається туризм. Які є проблеми в даній сфері?

Не буде туризму без доріг. Взяти, наприклад, дорогу на Славське. Скільки себе пам'ятаю, турист туди просто не міг доїхати. Навіть при такому бездоріжжі цього року був просто аншлаг. Що зимою, що літом — в Славську було заповнено на 100%. Без інфраструктури туризму не буде. Але як тільки з'являться дороги, питання буде в сервісі.

Як на митниці ідуть справи і чи є проблеми з контрабандою?

Ситуація з контрабандою покращилась. Ми зібрали додатково 45 млн грн. Це означає, що хтось ці гроші не розікрав і не розклав по кишеням. На превеликий жаль, не всі проблеми вирішені — один раз на два-три тижні ми затримуємо когось з митників на хабарах.

Як ви можете прокоментувати прихід компанії Ericsson?

Я думаю, що це дуже-дуже потужній сигнал. Обов'язково настане такий час, коли інвестори будуть конкурувати між собою за те, щоб першими вийти на Львівщину. А те, що Ericsson купив компанію — це видима частина айсбергу. Я думаю, що ви скоро почуєте ще новини від даної компанії, і вони будуть для нас, для львів'ян, дуже приємними.