- Тип
- Эксклюзив
- Категория
- Бизнес
- Дата публикации
Чи потрібна Україні стратегія для розвитку ринку зелених фінансів?
Об'єктивна необхідність залучення фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку, стійкого до нефінансових ризиків — екологічні, соціальні та управлінські, та формування зеленої економіки обумовлена наявністю міжнародних зобов'язань України (Паризька кліматична Угода, Угода про асоціацію з ЄС, Угода про приєднання до Європейського енергетичного співтовариства, тощо), положеннями чинних нормативно-правових актів України, як то Указ ПУ "Про стратегію сталого розвитку "Україна-2020", Розпорядження КМУ "Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок".
Зелені фінанси — тренд сучасності
Зелені фінансові ресурси потрібні для скорочення викидів парникових газів, викидів забруднюючих речовин, підвищення рівня енергоефективності економіки, покращення показників соціального розвитку та якості існуючої системи управління як на рівні компаній, так і на загальнодержавному рівні. Їх залучення передбачає реформування існуючої фінансової системи на засадах сталого розвитку — побудову ефективної системи комунікацій (збір, верифікація, обробка та оцінка нефінансової інформації) між реальним сектором економіки та фінансовим ринком.
Фінансові потреби для побудови економіки, стійкої до нефінансових ризиків, є значними і вимагають використання не тільки фіскальних, а й ринкових фінансових інструментів.
Так, за підрахунками німецького think-tank DIW Econ, загальні потреби України для побудови зеленої економіки (низький рівень екологічних, соціальних та управлінських ризиків) становлять щонайменше 200 млрд євро.
Дана сума є співставною із валовим державним боргом, який накопичено за весь час існування нашої держави.
Якщо ж врахувати часові рамки за існуючими зобов'язаннями, то до 2030 р. необхідно щороку витрачати понад 16 млрд євро для побудови зеленої економіки, стійкої до нефінансових ризиків.
Загальні потреби України для побудови зеленої економіки становлять щонайменше 200 млрд євро.
На скільки це актуально для України?
У відповідності до міжнародних зобов'язань (наприклад, Угода про асоціацію з ЄС та Паризька кліматична угода), Україна повинна у наступні десять років здійснити докорінну перебудову реальної економіки, а з нею і фінансової системи з метою скорочення викидів парникових газів, зменшення рівня соціальних та управлінських ризиків. Фактично, мова йде про побудову зеленої економіки або мінімум економіки з низьким вмістом вуглецю, що передбачає реалізацію реальних проектів із залученням специфічних фінансових ресурсів — зелених фінансів (сукупність економічних відносин, пов"язаних з мобілізацією та використанням фінансових ресурсів для скорочення екологічних, соціальних та управлінських ризиків).
І хоча виконання міжнародних зобов'язань поки відкладається, існують реальні загрози для вітчизняної економіки, які потребують негайних дій.
Зокрема, підписання у грудні 2016 року Угоди про створення системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів в рамках Міжнародної організації цивільної авіації (скорочено, ICAO) створило потенційно несприятливі умови для вітчизняних компаній цивільної авіації. Саме вони з 2021 року будуть приймати участь у Схемі компенсації та скорочення вуглецевих викидів для цивільної авіації (скорочено, CORSIA). Це означатиме необхідність компенсації викидів, які перевищуватимуть рівень викидів 2019-2020 рр.
Передбачається, що надмірні викиди повинні будуть компенсуватись за рахунок купівлі дозволів на ринку або реалізації проектів за програмою REDD+. За підрахунками вітчизняних фахівців, щороку додаткові витрати для представників українських авіаційних компанії через запровадження такої системи коливатимуться від 2,5 до майже 20 млн євро (за умов існування ціни на рівні 5-6 євро за тону викидів).
Насправді, вже наприкінці травня ціна в межах Європейської системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів (скорочено, EU ETS) ціна за одну тону дозволів на викиди парникових газів перетнула позначку у 15 євро.
Окрім прямих зобов'язань нашої держави, на рівні реальної та фінансової економіки українські компанії вже відчувають тиск з боку європейських контрагентів та фінансових установ, які надають кредитні та інвестиційні ресурси. Зокрема, НАК "Нафтогаз" та НАЕК "Енергоатом" були змушені під загрозою припинення фінансування провести реформу системи управління компаній у відповідності до вимог, які були висунуті з боку кредитних установ.
Читайте також: Напередодні саміту G20: Як фінансисти світ від зміни клімату рятували
Існування Національного плану дій по скороченню викидів від великих установок вимагає додаткових фінансових витрат від вітчизняних енергетичних компаній. Зокрема, компанія ДТЕК змушена була провести модернізацію Бурштинського енергетичного острову (Бурштинської ТЕС) задля скорочення викидів парникових газів, забруднюючих речовин, підвищення рівня енергоефективності через існування вимог в рамках Директиви 2010/75 та відповідної Постанови КМУ 796-р "Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок" від 8 листопада 2017 р.
У відповідності до Плану, понад 90 установок підлягають модернізації або відключенню до 2033 р. з метою виконання вимог Європейського Енергетичного Співтовариства.
Наші сусіди вже рухаються "зеленою стежкою"
Політичний аспект у питанні формування ринку зелених фінансів в Україні пов'язаний з активним використанням даного каналу Російською Федерацією для фінансування стратегічних об'єктів, які становлять суттєву загрозу енергетичній безпеці України.
Звітування про зменшення викидів парникових газів у порівнянні з альтернативними маршрутами газопостачання до ЄС активно використовується російською стороною для лобіювання "Північного потоку-2".
Прикладом потенційних можливостей використання фінансових інструментів для акумуляції зелених фінансів і стимулювання розвитку відповідного ринку в середині країни є Польща. Саме ця країна першою на території Центральної та Східної Європи двічі здійснила випуск суверенних зелених облігацій.
Сума в підсумку перевищили 1,5 млрд євро і була спрямована на фінансування проектів у сфері виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, підвищення рівня енергоефективності виробничих процесів економіки та покращення ефективності використання обмежених природних ресурсів.
При цьому Україна може використати досвід Польщі. Зокрема, випуск суверенних зелених облігацій передбачав лише наявність додаткового кроку у вигляді прийняття Постанови урядом країни, в якій були прописані процедурні питання випуску даного фінансового інструменту із зазначенням необхідності створення окремого рахунку для фінансування проектів у сфері зеленої економіки, процедури їх відбору та відповідальних за це органів влади. Таким чином було забезпечено цільовий (зелений) характер державних запозичень.
"Зелене питання" активно використовується в якості інструменту регулювання торговельних відносин та конкурентоспроможності товарів та послуг на ринку. Так, наприклад, вміст викидів парникових газів виступає одним з факторів цінової конкуренції — прямо впливає на ціну енергетичних продуктів, де вартість кожної тони викидів відбивається на кінцевій ціні продажу та споживання продукту.
Європейські тренди
Зокрема, весь ринок зелених фінансів можна поділити умовно на дві частини: ринок зелених інвестицій та ринок боргових зелених фінансів. І якщо зелені інвестиції через відсутність загальноприйнятих і визначених стандартів поки знаходяться в режимі очікування, то ринок боргових зелених фінансів зрушив з місця.
Це відбулося, в першу чергу через існування численних ініціатив на рівні фінансового ринку — механізмів сертифікації зелених фінансових інструментів боргового характеру, визначеної таксономії проектів, які можуть бути віднесені до категорії зелені, домовленості між найбільшими біржами світу стосовно необхідності розкриття нефінансових ризиків (екологічних, соціальних та управлінських).
Читайте також: Зелені гроші по-французьки: як вони працюють
Очевидно, що за відсутності нормативно-правових умов на національному та міжнародному рівні розвиток зелених фінансів є обмеженим і таким, що може рухатись за допомогою боргових фінансових інструментів в межах існуючих ініціатив. Самі зелені фінансові інструменти увійшли до нормативно-правового поля лише на території Китаю та частково в ЄС. Також важливим фактором розвитку ринку боргових зелених фінансів є введення на території ЄС зобов"язання для найбільших інституційні інвесторів (пенсійні фонди) з 2017 року вкладати кошти лише за наявності аналізу нефінансових ризиків.
В той же час, з початку цього року керівництвом ЄС було узгоджено Стратегію, а потім і План дій, які спрямовані на побудову фінансової системи, стійкої до нефінансових ризиків (екологічних, соціальних та управлінських). Так, у відповідності до цих документів, до середини 2019 року фінансова система буде повністю реформована, що дасть можливість розвивати ринок зелених фінансів не тільки через боргову складову, а й за рахунок створення чітких меж для виділення зелених інвестицій на законодавчому рівні.
Які ж кроки передбачені на рівні ЄС? В першу чергу, йдеться про перенаправлення потоків капіталу на потреби сталого розвитку, врахування нефінансових ризиків суб"єктами економічних відносин на обов"язкових засадах, посилення транспарентності та орієнтації на довгострокову перспективу в процесі прийняття інвестиційних рішень.
Що далі?
Як вже зазначалося, Україна пов'язана міжнародними зобов"язаннями. Напевно, найважливішим документом з точки зору наявності не тільки зобов"язань, а й запропонованих інструментів їх виконання є Угода про асоціацію з ЄС. З огляду на це, реформування вітчизняної економіки та фінансової системи повинно йти у відповідності до правил ЄС, оскільки виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС передбачатиме імплементацію Директив та Регламентів, які повинні наблизити українське законодавство до стандартів ЄС.
Проте, як з'ясувалося, нормативно-правові акти, які стосуються розбудови фінансової системи, стійкої до нефінансових ризиків — формування умов для залучення зелених фінансів, розпорошені по всій Угоді про асоціацію з ЄС. При цьому, відповідальні міністерства та агенції ще жодного разу не сідали за один стіл, щоб принаймні побачити загальну картину.
З огляду на це, існує нагальна потреба у розробці Стратегії розвитку ринку зелених фінансів в Україні та розробці на державному рівні Дорожньої карти для формування інституційних умов його функціонування в Україні.
А розроблений на основі цих документів план дій повинен бути спрямований на створення нормативно-правових меж та гарантій для іноземних та вітчизняних представників фінансового ринку (інвесторів, донорів та реципієнтів фінансових ресурсів).
Першим кроком на шляху до формування ринку зелених фінансів — системи, стійкої до нефінансових ризиків — повинно стати запровадження єдиної класифікації зелених проектів, які повинні сприяти досягненню цілей сталого розвитку.
Також важливою складовою процесу розвитку ринку зелених фінансів повинно стати створення спеціальної агенції (спільно з міжнародними фінансовими інституціями), яка б надавала "зелений статус" фінансовим інструментам, які дають можливість акумулювати відповідні фінансові ресурси.
Важливим кроком є і запровадження обов'язкового звітування за нефінансовими ризиками для великих компаній (чисельність працівників — більше 500 осіб). Фактично, мова йде про внесення змін та доповнень до Директиви 2013/34 (є частиною Угоди про асоціацію з ЄС) щодо нефінансової звітності компаній, яка до цього часу містила лише вимогу щодо підготовки такої звітності, проте не давала чіткого уявлення про її зміст. У відповідності до змін, які планується внести, нефінансова звітність повинна буде містити не тільки інформацію стосовно рівня внутрішньої ціни на викиди парникових газів, а й сценарії розвитку фінансових показників компанії в залежності від її величини.
Очевидно, що перелік кроків є набагато більшим, проте перелічені вище заходи є найбільш важливими і основоположними — без яких не буде можливим створити чіткі нормативно-правові умови розвитку ринку зелених фінансів, які будуть зрозумілими, в першу чергу, для міжнародних фінансових інституцій.