IZKI: як розвивати інфраструктуру екокурорту, щоб не нашкодити природі

"Коли народилася моя перша дитина, я купив диск із колисковими. Була одна пісня, де мама каже до немовляти: "Я тобі дарую цей світ, дуже прекрасний і жорстокий водночас, не бійся мріяти, бо твої мрії — це плани Бога стосовно нас на землі". Усе, про що ми мріємо, — це те, що Господь Бог хоче нашими руками втілити. Марно ми не мріємо", — розповідає Андрій Бойко, власник екокурорту IZKI.

Не нашкодити природі довкола

Ідея народилася в Андрія давно: набуваючи життєвого досвіду, він дедалі частіше переймався, чому українці відпочивають у Польщі, Словаччині, Італії чи Іспанії, коли наші краєвиди не гірші.

В екокурорті IZKI усе підпорядковано правилу "не нашкодити природі довкола". Тому що інфраструктура як така, на думку Андрія, не має цінності, її завдання — розкрити гостям красу природи та можливості — чисту та цілющу воду, що містить гліцерин, та екологічно чисті продукти. Власна ферма, пасіка, сироварня та пекарня дозволяють задовольнити потреби гостей.

Усі будівлі в IZKI зведено з місцевого кругляка, адже це екологічно та енергоефективно. Товсті колоди після прогрівання будинку здатні утримувати тепло кілька днів без додаткового опалення.

Постійні можливості для розвитку

"У 2003 році ми обрали ділянку і розпочали роботи, але згодом відчули, що не тут треба будувати. Знайшли іншу місцину. Якось прийшов сюди сам, піднявся на гору: походив, погуляв і визначився остаточно", — згадує Андрій.

Курорт розвивається за кількома напрямами. Це відпочинок для дорослих та дітей окремо, проведення спортивних та оздоровчих заходів, спрямованих на єднання з природою. Для активних туристів є спортивний майданчик, футбольне поле, басейн, тренажерна зала та багато пропозицій щодо активного відпочинку в горах. Проведення екскурсій на екофермі, пасіці, сироварні та косметичному виробництві, розташованих на території курорту. Також є бані, карпатські чани та інші wellness-можливості.

Широко розмахнулися

На думку Андрія, навіть необмежені ресурси не змінили би план розвитку IZKI, хіба що трохи пришвидшили його. Приміром, заплановано зведення ще одного котеджного містечка, але до нього черга поки що не дійшла. А корпус чотиризіркового готелю був би вже побудований. Однак курорт сплановано так, щоб були постійні можливості для розвитку. 

"Цей бізнес для України, можна сказати, піонерський, адже такого розміру курорт, як наш, хіба що Буковель, — ділиться Андрій. — Неподалік IZKI є "Пилипець", який складається з різних об'єктів з різними власниками та без спільного плану розвитку. Ми широко розмахнулися, а тому роботи дуже багато".

Конкуренція за персонал

За словами Андрія, команда зростає на 30% що два роки. Таке зростання потребує не лише додаткового персоналу, який непросто залучити, але й регулярної зміни структури управління. Проте виростити керівників, відданих своїй справі, простіше, ніж набрати молодший персонал.

Читайте про переможців конкурсу СТАЛО і голосуйте за кращих на сторінці рейтингу

"Коли ти оточений відкритими кордонами, конкурувати за персонал доводиться не лише з сусідніми курортами, але й з сусідніми країнами, а це не просто і не завжди логічно, — ділиться Андрій. — Багато людей їдуть працювати за кордон, але ж то стереотип, що там суттєво вищі заробітки. Дехто повертається, адже за 700-800 євро треба працювати як проклятий, а тут ти біля жінки та дітей, біля матері та рідних можеш спокійно заробити 400-500 заробити".

У команді Бойка є люди, які працюють понад 10 років, а деякі і всі 14, від самісінького початку. Екокурорт IZKI чи не єдине місце, де співробітники можуть вирости від пастуха до керівника ферми. Як приклад Андрій наводить історію хлопця, який прийшов помічником бармена, потім став барменом, керівником мангалу, потім відповідав за кейтеринг і розваги, а тепер він фінансовий аналітик та заступник Андрія з багатьох питань.

Що далі?

За словами підприємця, потенціал курорту реалізований лише на 15%. Завдяки унікальному ландшафту Боржавсього хребта Андрій планує розвивати зимовий і літній туризм: вело- та кінні прогулянки, планеризм, а також екоферми.

Він не виключає, що застосує власний досвід розвитку такого бізнесу за межами України. "Мені подобається гірська частина Словаччини, там ті самі Карпати, але влада цивілізованіша, закони чіткіші. Щоб отримати дозвіл на будівництво, не треба чекати 2-3 роки: проект підписали, згідно з ним побудували і все — жодних перевірок чи тяганини", — зітхає бізнесмен.

Не пропустите самые важные новости и интересную аналитику. Подпишитесь на Delo.ua в Telegram