- Тип
- Эксклюзив
- Категория
- Бизнес
- Дата публикации
Або ми побудуємо сміттєпереробний завод, або будемо жити на сміттєзвалищі — Пантелеєв
Нині у Києві сортується та переробляється до 10% сміття, ще 23% — спалюється на заводі "Енергія". Решта йде на полігони. Але полігон №5 у Підгірцях має ряд технічних проблем, крім того, більшість європейських країн перейшла від практики захоронення відходів до переробки. Як Київ вирішуватиме питання сміття та коли сміттєзвалище в Підгірцях можливо буде закрити?
Місто взяло на себе зобов'язання щодо рекультивації полігону №5 біля села Підгірці в Обухівському районі. Однак слід сказати, що прикладів рекультивації масштабних полігонів в Україні немає, тому ми вивчили досвід інших країн, де безпечно рекультивували такі об'єкти. Минулого року ми зменшили кількість сміття, яке захоронюється на полігоні №5. Однак єдиний вихід із ситуації — це будівництво сміттєпереробних комплексів для утилізації сміття. При цьому ми не можемо повністю відмовитись і від полігонів. Як свідчить практика наших європейських партнерів, на переробку йде 80% сміття. Однак 20% сміття — це так звана інертна фракція (шматки кераміки, каміння). Вона не переробляється, а захоронюється на полігоні без шкоди для навколишнього середовища.
Ще минулого року ми почали проектувати рекультивацію полігону в Підгірцях. Над проектом працюють фахівці ДП "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва". Поки тривають геодезичні дослідження. Проектні роботи мають закінчити до літа. Тоді місто зможе провести конкурс на роботи з рекультивації полігону.
Скільки це буде коштувати?
Зараз окреслити суму досить складно. Її визначить проект. Сама ж вартість проектних робіт обійшлась міському бюджету в 1,5 млн грн. Ще 180 тис. євро допомоги на наукові дослідження нам виділило Міністерство довкілля Німеччини на оплату німецьких консультантів.
На якому етапі зараз перебуває будівництво сміттєпереробного комплексу? Яким він має бути?
Щорічно Київ продукує понад 1 млн тон сміття. Найбільш доцільно, на наш погляд, для його переробки побудувати один потужний комплекс, що сортуватиме та перероблятиме всі відходи в Києві. При цьому варто звернути увагу, що за результатами морфологічних досліджень, що проводилися за участі німецьких експертів, у київському смітті цінних ресурсів лише 5-7%.
Це лише міф, що на смітті можна швидко розбагатіти.
Необхідно створювати умови для залучення інвесторів, оскільки будівництво переробних потужностей — це надзвичайно дорога справа.
Вже найближчим часом ми плануємо оголосити конкурс на вибір компанії, яка будуватиме сучасний центр поводження з відходами.
Скільки Києву буде коштувати будівництво такого комплексу? На які кошти, крім бюджету міста, він буде будуватись?
Для будівництва заводу ми плануємо залучати гроші міжнародних інвесторів. Вартість та інші параметри будуть визначені на конкурсі.
Для цього нещодавно ми провели конкурс: перевізником у всіх 10 районах Києва стало КП "Київкомунсервіс". Воно номінально вважається оператором всього сміття у Києві, і, відповідно, має провести конкурс на обрання підприємства, що будуватиме сміттєпереробний завод у Києві.
За якою технологією створюватимуть цей завод?
Найбільш прийнятною для нас є механіко-біологічна технологія переробки сміття. Вона складається з кількох етапів. Перший — це сортування, відбір ресурсноцінних компонентів. Далі сміття ділиться ще на три фракції — органічну (в основному — продукти харчування), паливну фракцію (залишки деревини, паперу, те, що не підлягає сортуванню), інертну фракція (цегла, залишки кераміки, камінці).
Органічна фракція йде в спеціальні ємності для ферментації, у результаті чого утворюється біогаз, з якого отримують електроенергію. Друга фракція — так зване умовне паливо, яке можна спалювати зі значно меншим рівнем екологічних наслідків і отримувати в результаті електроенергію. Інертний матеріал, а це залишки будматеріалів, ідуть на полігон. Таким чином, ми говоримо про цілий комплекс, де кожна фракція сміття переробляється найбільш оптимальним способом.
Де цей комплекс буде розміщуватися?
Для розташування такого заводу необхідно 10-20 га землі і визначення локації відбудеться, знову ж таки, за результатами конкурсу. Ми вивчаємо території та пропозиції. Мало хто в Києві та області хоче мати поруч з домом сміттєпереробний завод. Однак усі ми, мешканці, продукуємо більше мільйона тон сміття на рік, повинні усвідомити:
або ми перейдемо на сучасні й безпечні методи переробки сміття, або в перспективі будемо жити на суцільному звалищі.
Кілька років тому місто планувало переобладнати ТЕЦ №6 в сміттєспалювальний завод. Однак з цим не були згодні місцеві жителі. Крім того, ТЕЦ постачає тепло і гарячу воду в багато будинків на Троєщині. Після цього місто планувало там побудувати вже сміттєсортувальну станцію. Які нині плани у київської влади щодо ТЕЦ №6?
Зараз місто навіть не розглядає варіанти будівництва сміттєспалювального заводу у Києві. Щодо ТЕЦ, то в планах до 2025 року побудувати блоки, які будуть працювати на альтернативному паливі. Крім того, на мою думку, такі заходи допоможуть зменшити залежність київських ТЕЦ від дороговартісного газу.
В Києві вже є одне сміттєпереробне підприємство — завод "Енергія". Чи воно повністю завантажене?
Вже два роки завод працює на повну потужність. Він приймає близько 250 тис. тон сміття на рік. Однак для того, щоб він відповідав європейським нормам, необхідно провести модернізацію підприємства. Протягом минулого року ми провели капремонт двох котлоагрегатів, замінили два електрофільтри. Цього року плануємо завершити заміну ще двох електрофільтрів, а також протягом наступних двох років встановити систему сучасної хімічної очистки, що відповідатиме стандартам ЄС.
За попередніми оцінками вартість такої системи очистки — від 15 млн євро. Плануємо це зробити за рахунок коштів міського бюджету. Заміна електрофільтрів відбуватиметься за кошти інвестиційної програми ПАТ "Київенерго".
Стосовно будівництва ТЕЦ на альтернативному паливі — ви натякаєте, що потрібен "зелений" тариф?
Гадаю, нам треба розглядати різні варіанти, аби збалансувати вартість переробки, аби технології реально запрацювали в країні. Адже, наприклад, в Празі (Чехія) ціна утилізації — 40 євро за тонну, а в нас лише 3 євро. Для зрушення з місця питання переробки в Україні ми повинні модернізувати чинне законодавство. Наразі існує пакет законопроектів (№№4835д, 4836, 4837, 6602), який, у разі прийняття, покликаний знизити собівартість переробки сміття, і місто їх підтримує.
Який тариф на переробку сміття буде для Києва ринковим?
Ефективні сучасні технології, підприємства великої потужності коштують сотні мільйонів євро. Жоден бюджет не впорається з таким навантаженням, тому комплекс взаємних зобов'язань між інвестором і містом буде трансформовано в тариф. Плата за прийом і переробку сміття для населення дуже висока за українськими мірками. Законопроекти, про які я згадував вище, передбачають створення додаткових джерел фінансування проектів сміттєпереробки. На цьому етапі потрібен екологічний податок для підприємств, які використовують тару та упаковку. Інакше доведеться перекладати витрати на населення, яке й так на межі сплатоспроможності через зростання інших тарифів.
Вартість переробки сміття та обсяг сміття — це своєрідні гарантії для інвестора, який має прийти і вкласти гроші в будівництво підприємства. Однак формувати цю вартість необхідно не лише за рахунок тарифу для населення, необхідно шукати інші джерела компенсації ціни переробки. І вони сьогодні є в Україні.