Напередодні саміту G20: Як фінансисти світ від зміни клімату рятували

Готуй сани влітку

Питання протидії зміні клімату опинилося в центрі уваги представників фінансового світу давно. При цьому саме представники цієї сфери найбільш активно приймають участь у заходах, які проводяться на світовому рівні і присвячені питанням зміни клімату, сталого розвитку. Не є винятком і зустріч представників найбільших країн світу, яка відбудеться 7 — 8 липня у Гамбурзі (Німеччина).

Фактично мова йде про рекомендації Ради з фінансової стабільності (Financial Stability Board) та її спеціальної робочої групи з розкриття інформації, яка стосується зміни клімату (Task Force on Climate-related Financial Disclosures, TCFD).

15 червня світ побачив документ, який узагальнив багаторічні зусилля найбільш впливових представників фінансового ринку, надав рекомендації представникам бізнесу з розкриття нефінансової інформації. Дана інформація є основою для обрахунку ступеня стійкості компанії щодо до ризиків, які, навіть попри їх нефінансовий характер, матимуть наслідки для оцінки фінансового стану компанії.

Цікавим є і той факт, що створення Ради з фінансової стабільності було викликано необхідністю боротьби із наслідками фінансової кризи 90-х, розробки заходів, які дозволять попередити повторення подібних подій у майбутньому. Спеціальна ж робоча група стала наступним етапом роботи цієї Ради, оскільки завданням її є оцінка та розробка рекомендацій щодо покращення якості нефінансової інформації, яку повинні розкрити компанії і продемонструвати насамперед готовність до зміни клімату, а також пов'язаних із цим наслідків.

Попри існування декількох впливових ініціатив щодо розкриття нефінансової інформації, у світі довгий час не існувало уніфікованих правил з її підготовки. Компанії лише могли орієнтуватися на вимоги позичальників фінансових коштів або ж власних акціонерів. Саме тому ринкові механізми фінансування заходів, пов'язаних із боротьбою за клімат і якість навколишнього середовища характеризувалися високим рівнем супутніх трансакційних витрат (пошук, обробка та оцінка інформації на ринку).

Спроба ж уніфікувати ці правила дозволить у майбутньому суттєво скоротити витрати на збір інформації та оцінку нефінансових ризиків, надасть можливість учасникам фінансового ринку побудувати шлях до отримувачів кліматичних/зелених фінансів.

Фінансові аспекти зміни клімату

У середині червня фінансовий світ побачив рекомендації представників найбільш впливових фінансових інститутів, які будуть основою для прийняття рішення в рамках зустрічі G-20.

Перші коментарі лунали з вуст голів робочої групи (Марк Карні — голова Банку Англії), Майкла Блумберга та Ендрю Соркіна — журналіста, який свого часу став відомим завдяки своїй книзі "Занадто великі, щоб впасти", у якій описав хронологію розвитку та причини фінансової кризи 2008-2010 рр.

Що ж нового? Окрім покращених показників (метрик) для оцінки впливу нефінансових результатів діяльності компаній (наприклад, викиди парникових газів) на стан компанії, наголос у рекомендаціях робочої групи було зроблено на необхідності розкриття внутрішньої ціни на викиди парникових газів, яка демонструє рівень витрат, які несуть компанії у зв'язку із скороченням однієї тони СО2.

Така інформація є необхідною для оцінки привабливості проектів і, як наслідок, для оцінки самої компанії. Наявність цієї складової в моделі оцінки інвестиційного проекту автоматично перетворює вугільну електростанцію на мотлох, оскільки буде враховано необхідність платити за викиди парникових газів у майбутніх періодах — значення чистої приведеної вартості буде наближатися до 0.

Для порівняння, навіть попри низьку ціну на викиди парникових газів в межах Європейської системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів (ETS) — близько €5 за тонну у 2016 році, найбільші компанії світу вже враховують ціну на викиди парникових газів, яка є значно вищою.

Ціна на викиди парникових газів у 2016 році

Джерело: побудовано за даними CDP

У такому випадку доцільно надати приклад розрахунку інвестиційної привабливості двох енергетичних компаній Німеччини: E.ON і RWE. За даними аналітиків банку Barclays, основним фактором прогнозу є досягнення мінімальних цілей Паризької кліматичної угоди.

З урахуванням дій керівництва компанії E.ON з виведення "брудних активів" в окрему компанію Uniper на початку 2016 р. (яка використовує традиційні джерела електроенергії: вугілля, нафту, газ) інвестиційна привабливість цієї компанії порівняно з конкурентом — RWE є кращою.

Так, згідно з розрахунками скорочення викидів парникових газів із метою утримання темпів глобального потепління в межах 2 градусів Цельсія потребуватиме від обох компаній застосування стратегії заміни вугілля на природний газ для виробництва електроенергії та підвищення частки відновлюваної енергії в загальній структурі її генерування. З урахуванням зміни ціни європейських квот на викиди парникових газів (European Emission Allowances, EUA) вартість активів компанії E.ON позитивно вирізнятиметься за умов руху відповідно до стратегії утримання темпів потепління на планеті в межах двох градусів Цельсія.

Протилежна ситуація очікується у випадку з компанією RWE, вартість активів якої може впасти на майже €800 млн.

Фактично ті енергетичні компанії (електро-, газо-, нафто-, вугільні), які продовжуватимуть свою діяльність без урахування ризику зміни клімату і запровадження заходів у рамках стратегії обмеження темпів глобального потепління в межах двох градусів Цельсія, можуть втратити значну частку вартості своїх активів.

Окрім цього, робоча група рекомендує перевести розкриття управлінських ризиків та їх менеджмент до фінансової звітності, що дозволить в повній мірі оцінити якість управлінських структур компанії та готовність її менеджменту до зовнішніх загроз.

Напевно, найбільш яскравим прикладом важливості порушеного питання є застосування вірусу Pety.A, який паралізував не тільки роботу вітчизняних компаній, а й став несподіванкою для безпеки компаній у всьому світі. У такому випадку акціонери компанії чи її кредитори/партнери могли б дізнатися з документів фінансової звітності про рівень готовності компанії до подібних викликів, заходи, які запроваджуються менеджментом, з метою покращення якості управління.

Ще однією з важливих позицій у документі, розробленому для обговорення в рамках G20, стало питання необхідності подання розрахунків впливу різних сценаріїв потепління на планеті (включаючи і сценарій із 2 градусами Цельсія) на стратегію розвитку компанії. При цьому компанії нефінансового сектору, обсяги річних доходів яких перевищують 1 млрд дол. США, повинні розробляти більш глибокий та ґрунтовний аналіз впливу різних сценаріїв впливу глобального потепління на стратегію розвитку компанії.

Запровадження такого порогу дасть можливість значно зменшити трансакційні витрати, полегшити взаємодію між компаніями та представниками фінансового ринку в частині залучення фінансових ресурсів, звітності за їх використання, страхування пов'язаних ризиків тощо.

Наслідки та перспективи

Важливість проблеми зміни клімату визнана майже всіма країнами світу і знайшла своє відображення в підписаній Паризькій кліматичній угоді. Проте вже цього року новий президент США заявив про намір країни вийти з цієї угоди, чим спричинив значний розголос. Проте чи буде позиція Дональда Трампа мати вплив і у випадку погодження пропозицій фінансового ринку щодо протидії зміні клімату? Чи будуть дані рекомендації запроваджені на практиці?

Безумовно, наявність одностайної думки серед представників фінансового світу стосовно розбудови ефективних шляхів взаємодії на ринку дає підстави очікувати на пришвидшення темпів та інтенсифікацію потоків фінансових ресурсів, необхідних для реалізації проектів у сфері протидії зміні клімату. І, як заявив Марк Карні, голова Банку Англії, "навіть у випадку, якщо дані пропозиції не будуть схвалені всіма країнами-учасницями саміту, ці рекомендації будуть враховані фінансовим ринком, оскільки розроблені та підтримані компаніями з ринковою капіталізацією більше $3 трлн, які мають в управлінні більше $25 трлн активів".

Очевидно, що запровадження рекомендацій робочої групи на практиці буде відбуватися набагато швидше, якщо дані положення будуть імплементовані у національне законодавство. Проте, як засвідчили попередні роки, саме саморегулювання на ринку стало важливою рушійною силою в процесі протидії зміні клімату. Навіть попри неготовність певних країн світу запровадити ціну на викиди парникових газів учасники фінансового ринку та компанії, які є емітентами таких викидів, свідомо брали на себе зобов'язання не тільки з розкриття нефінансової інформації, а й врахування вартості скорочення викидів у своїй діяльності.