Бізнес-інкубатори допомагають на 40-50% зменшити вартість запуску та функціонування нового проєкту. 40% їхніх випускників, які шукають інвестиції, отримують фінансування безпосередньо через нетворк програми. А відсоток компаній, що залишаються на ринку через п’ять років після випуску, оцінюється в 75-87%. Таку статистику наводить The Center for Entrepreneurial Innovation.
Найчастіше йдеться про інкубаційні та акселераційні програми для продуктових компаній і стартапів. Однак є сфери, і є ринки, в яких розвиток послуг не менш важливий, ніж виведення на ринок нових продуктів. Одна з таких сфер — ринок кібербезпеки в Україні.
Кількість кібератак стрімко зростає. У 2009 році у світі було зареєстровано 12,4 млн шкідливих програм, у 2018 — 812,67 млн, пише у своєму блозі компанія Purplesec. У 2018 році щодня з’являлось понад 200 тисяч нових вірусів. РНБО України фіксує до 2 млн кібер інцидентів серед яких є ті, що безпосередньо впливають на державний сектор, на критичну інфраструктуру. З приходом пандемії COVID-19 ситуація лише погіршилась, особливо для бізнеса, який змушений був перевести багато критично важливих процесів в онлайн. А безкомпромісний курс країни на діджиталізацію ститистично збільшує кількість державних вразливостей. Щоб захистити компанії і користувачів від все більшої кількості атак, необхідно розвивати ринок кібербезпеки, особливо — український, який на сьогоднішній день залишається все ще непомітно малим порівняно з ринком глобальним (прим. 100 млн доларів на рік, проти 200 млрд на рік у світі).
Подписывайтесь на Youtube-канал delo.uaДля розвитку кібербезпекових компаній, які працюють у цій сфері, влітку 2021 року було запущено Кіберакселератор — тримісячну програму розвитку бізнесу в сфері кібербезпеки, до якої отримали змогу потрапити як продуктові, так і сервісні компанії. Перша когорта компаній 27 вересня презентувала свої проєкти, а з середини жовтня починається активний набір другого бетча. Проте форма заявки вже відкрита, тож саме час розібрати, які ж переваги від акселерації може отримати сервісний бізнес.
Валідація бізнес-гіпотез
Кожна акселераційна чи інкубаційна програма має свої вимоги до стадії проєктів. У випадку Кібераселератора метою було знайти технологічні компанії, які вже функціонують, проте мають нові бізнес-гіпотези щодо продуктів і сервісів з кібербезпеки. Це можуть бути ІТ аутсорсери, що бажають вийти на рынок кібербезпеки, або невеликі продуктові компанії з MVP, або бажанням зробити spin-off.
Деякі команди першого бетчу переконались, що їхні бізнес-моделі є ефективними. Інші скоригували підхід. Приміром, одна з компаній орієнтувалась на запуск нової категорії послуг, а виявили, що концентрація на рішеннях для банків та фінансових установ є найбільш перспективною. Деякі учасники вже мають перші пілотні проєкти з комерційними та державними партнерами завдяки роботі з менторами.
Доступ до експертизи
Сервісний бізнес масштабувати складніше, ніж продуктовий, проте сервісні компанії рідко отримують нагоду потрапити у програму, де буде зібраний цілий пул експертів — від фахівців, які допоможуть безпосередньо з формуванням технологічних компетенцій, до спеціалістів з бізнес-аналізу, фінансів, маркетингу тощо.
Акселераційна програма — це можливість розвинути експертизу команди в усіх критично важливих для бізнесу напрямках. Крім того, є ще поняття командного ментора, який підбирається індивідуально під потреби кожного проєкту, консультує і допомагає долати виклики.
У випадку Кіберакселератора, розрахованого на розвиток уже існуючих компаній, профайл ментора чи лектора наступний: це фахівець з реальним досвідом на ринку — у тій сфері, яка потребує підсилення. Для одних команд це спеціалісти з кібербезпеки, для інших маркетологи, для третіх — експерти з фінансового сектору тощо.
Професійне ком’юніті
Акселератор є повноцінною спільнотою, яка може стати джерелом потрібних контактів. Причому після завершення акселераційної програми спілкування не закінчується. Наприклад, за п’ять років існування 1991 Open Data Incubator у нашій спільноті назбиралось понад 200 стартапів, з них до сотні — доволі активні, які продовжують спілкування не лише з нами, а і між собою.
Важливим фактором є і допомога в пошуку клієнтів. Наприклад, у кібербезпеці кінцеві споживачі в більшості випадків не можуть довіряти компаніям, які бачать вперше. У виборі підрядників значення мають персональні рекомендації, які можуть надати не лише ваші попередні клієнти, а і колеги по ком’юніті, сформованому в акселераторі.
Окрім того, хороший акселератор зацікавлений у розширенні зв’язків і партнерствах з іншими спільнотами. В кібербезпеці це ISACA, OWASP та інші. У держсекторі важлива наявність підтримки з боку міністерств, Українського фонду стартапів, міжнародних організацій. Партнером програми Кіберакселератора також є венчурні фонди та західні акселератори.
Доступ до інвестицій
На запуск і розвиток послуг інвестиції теж потрібні. На відміну від фінансування продуктових стартапів, такий вид інвестування менш прибутковий, проте і менш ризикований.
У акселераційної програми є партнерські фонди та організації, яким цікаво отримати доступ до проєктів, що пройшли відбір і три місяці навчання у програмі. Зокрема це представники американського "праотця акселераторів з кібербезпеки" MACH37, USF, UVCA.
Готуючись до старту USAID Cybersecurity Activity, ми в SocialBoost проводили дослідження українського ринку кібербезпеки і з’ясували, що наразі він становить близько $100 млн на рік, причому значну частку коштів отримують компанії з-за кордону, адже всередині країни не вистачає пропозиції.
Вважаючи на зростаючу потребу в забезпеченні кібербезпеки в тому числі в державному секторі і в критичній інфраструктурі, зараз накращий момент, щоб вийти на ринок, задовольнити попит українських клієнтів, а в перспективі і долучитись до глобального ринку, який вже за 2-3 роки становитиме $250 млрд на рік.
Віктор Гурський
Фото: Depositphotos