Скільки зароблять українські аграрії на збільшенні квот на експорт до ЄС

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронировать участие

За останніх три роки географія українського експорту зазнала значних змін. Початок економічної агресії з боку РФ, тимчасове зупинення дії вільної торгівлі та закриття транзиту для нашої країни відобразились великими втратами для національного аграрного експорту. Але саме це стало значним поштовхом для конкретних дій заради відкриття нових ринків збуту, у тому числі і ринку ЄС.

Невід'ємною складовою Угоди про асоціацію є зона вільної торгівлі Україна-ЄС (ЗВТ). Вона передбачає лібералізацію торгівлі як товарами і послугами, так і руху капіталів та до певної міри — робочої сили. Україна також повинна гармонізувати всі регуляторні норми, які пов'язані з торгівлею. Це дозволяє значною мірою усунути технічні бар'єри у торгівлі, а також забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів, та навпаки — європейських експортерів до українського ринку.

Підписанням економічної частини Угоди були затверджені обсяги всіх торговельних преференцій для імпорту української аграрної продукції європейською стороною. Вони були базовими та не мали змінюватись протягом п'яті років.

Тому в 2015 році Україна почала перемовини з представниками ЄС щодо можливостей перегляду наявних квот. Спочатку Європейський Союз дотримувався позиції, що квоти не переглядаються. Потім через декілька етапів спільних переговорів у першому кварталі 2016 року було прийнято рішення переглянути можливості щодо збільшення автономних торговельних преференцій на деякі товарні позиції. Влітку 2016 року командою Мінагрополітики, МЕРТ та МЗС був опрацьований та запропонований перелік товарних позицій, які потребували збільшення об'ємів торговельних преференцій.

Ця пропозиція була обґрунтована насамперед можливістю хоча б часткової компенсації втрати російського ринку та підтримкою саме малих та середніх виробників, їх заохочення до виходу на зовнішні ринки. Зі свого боку, Європейська комісія підтримала пропозицію для збільшення розмірів квот, виключивши деякі позиції, наприклад цукор. Це був серйозний позитивний сигнал та значний крок у напрямку розширення наших торговельних взаємовідносин. Європейський комісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом озвучила це рішення наприкінці вересня 2016 року, під час зустрічі з нашою командою.

Список українських харчових товарів, запропонованих Європейською комісією для збільшення квот (початкова пропозиція), такий: мед — на 3 тис. т, крупи та оброблене зерно — 7,8 тис. т, оброблені томати — 5 тис. т, виноградний сік — 0,5 тис.т, овес — 4 тис. т, пшениця — 100 тис. т, кукурудза — 650 тис. т, ячмінь — 350 тис. т.

Міністерство аграрної політики та продовольства України оцінило можливі додаткові надходження для нашого аграрного сектору в майже $200 млн щорічно від даних преференцій.

Для прийняття остаточного рішення необхідно було пройти ще декілька етапів розгляду законопроекту ЄС про надання додаткових торговельних преференцій Україні.

Механізм прийняття торговельних преференцій Європейською стороною

Багато хто дивується, чому процес надання додаткових преференцій триває так довго. Причина дуже банальна — процедура узгодження є багатоступеневою і непростою.

Спочатку ініціатором виступає Європейська комісія. Вона вносить на розгляд до Європейського парламенту (ЄП) і Ради ЄС проект законодавчого акту, який публікується офіційно (у нашому випадку він був опублікований 29 вересня 2016 року). Після цього проходить перше читання законопроекту, де головними учасниками є Європейський парламент та Рада Міністрів ЄС. Відбувається воно за наступним алгоритмом: Європейський парламент готує свою позицію щодо законопроекту з можливими змінами і доповненнями. Цей проект змін у вигляді доповіді готується в рамках профільного парламентського комітету. Проект доповіді готує призначений Європарламентом доповідач з найбільшими парламентськими фракціями. Потім цю доповідь обговорюють, згодом голосують в профільному комітеті та передають на схвалення на пленарне засідання ЄП. Далі спеціалізована робоча група Ради ЄС розглядає законопроект, враховує позиції індивідуальних держав-членів. Також очікується формування позиції Європейського парламенту. У випадку відсутності змін і доповнень до законопроекту з боку ЄП або їх наявності, які є прийнятними для держав-членів та Європейської комісії, після пленарного схвалення, спеціалізовані робочі групи передають законопроект Комітету постійних представників (КОРЕПЕР). Після схвалення документа на КОРЕПЕР він передається на затвердження Ради Міністрів ЄС.

Якщо є зміни та доповнення з боку ЄП, які не є прийнятні для Європейської Комісії та критичного числа держав-членів, на експертному рівні готується позиція Ради ЄС щодо законопроекту, відбувається її схвалення КОРЕПЕР, зазначена позиція виноситься на друге читання.

Надалі читання відбувається в рамках "тріалогу", де ключовими гравцями є Європейський парламент, Рада Міністрів, Європейська комісія. Діють вони за наступним алгоритмом: відбувається "тріалог" за участі делегатів головуючої держави, Європейської комісії та представників Європарламенту. Опрацьовується між трьома сторонами компромісний пакет зі змінами та правками до законопроекту. Вже погоджений документ схвалюється на профільному комітеті Європарламенту, потім на пленарному засіданні ЄП, також на експертному рівні, а далі — схвалення КОРЕПЕР.

Хід прийняття додаткових квот для імпорту української харчової продукції

У нашій ситуації 13 червня 2017 р. в ході "тріалогу" інституції визначили компромісний варіант законопроекту. 20 червня Комітет Європарламенту його підтримав, з пакета преференцій був вилучений карбамід, але збережені всі товарні позиції аграрних та харчових товарів для надання тарифних квот, які запропонувала Європейська комісія, однак з певними скороченнями.

Необхідно пам'ятати, що законопроект передбачає надання Україні виключно додаткових односторонніх торговельних преференцій поряд з тими тарифними квотами, які вже діють відповідно до положень Угоди про асоціацію Україна-ЄС у частині ПВ ЗВТ.

Отже, 28 червня відбулось схвалення компромісного варіанту на КОРЕПЕР та підтримані наступні додаткові торговельні преференції для імпорту деяких українських аграрних та харчових продуктів.

З останніх новин: 4 липня 2017 року Європарламент підтримав варіант КОРЕПЕР. І наразі ми очікуємо рішення Ради ЄС, яке буде опубліковано на сайті Європейського парламенту та набуде чинності найімовірніше восени 2017 року.

Не зважаючи на те, що квоти є не такими великими, як хотіли б ми, тому що Європейський Союз також є сильним аграрним гравцем та активно захищає свій внутрішній ринок, ми ставимося із розумінням до цієї позиції. Надання таких торговельних преференцій є позитивним результатом спільної та дуже кропіткої дипломатичної роботи уряду України. Ми будемо і надалі спільно з МЗС та МЕРТ відстоювати інтереси наших аграрних виробників на світових та європейських ринках.

Ну і ще раз хотіла б підкреслити, що українські експортери поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Наприклад, поставки нашого меду до країн ЄС значно перевищують 5 млн т на рік. Отже, по багатьох товарних позиціях ми є конкурентоспроможними і поза квотами, тому давайте будемо розглядати даний інструмент торговельної політики ЄС як додаткову можливість для України, а не як перешкоду, і використовувати цю можливість по максимуму (бо чимало тарифних квот нашими виробниками ще не вибираються).