- Тип
- Эксклюзив
- Категория
- Бизнес
- Дата публикации
Як управлінські ризики впливають на фінансові показники — найбільші скандали 2015-2016
Зміна установчих документів ПАТ "Укртрансгаз" та підпорядкування Міністерству економічного розвитку та торгівлі питань функціонування ГТС (газотранспортна система) стали свідченням важливості управлінських ризиків та їх потенційного впливу на діяльність та фінансові показники компанії.
Зокрема, порушення Принципів корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) може призвести до відмови у наданні чергового кредиту від Світового банку на користь НАК "Нафтогаз".
В той час як в Україні питання оцінки впливу управлінських ризиків на фінансові показники компанії перебуває на самому початку, в світі існує чітка система оцінки такого впливу на фінансові показники, рейтинг компанії.
Причини і наслідки управлінських скандалів
Важливо, що вимоги щодо застосування Принципів ОЕСР у сфері корпоративного управління пролунали від міжнародних фінансових інституцій (МБРР, ЄБРР інші) під час надання чергового кредиту нашій державі. Оскільки ЄБРР залучає кошти також на фінансовому ринку, використовуючи при цьому здебільшого боргові фінансові інструменти, то і подібні вимоги щодо звітності за отриманими коштами поширюються на тих, хто є кінцевим їх реципієнтом. Зокрема, мова йде про використання ЄБРР зелених облігацій та облігацій сталого розвитку, кошти за якими повинні бути використані тільки на проекти, пов"язані з покращенням екологічної, соціальної чи управлінської складової — управління ризиками та створення соціальної вартості.
В той же час, численні скандали, пов'язані з керівництвом найбільших світових ТНК, в черговий раз продемонстрували, що прогалини в управлінні можуть призвести до збитків і негативних наслідків для інвестиційної привабливості компанії.
Побудовано авторами на основі даних Forbesта Fortune
І якщо, наприклад, у Volkswagen (падіння капіталізації на 2 млрд долл. США) маніпуляції із викидами автомобілів містять у собі ознаки екологічних та управлінських ризиків, то низка інших прикладів може слугувати свідченням вагомості впливу прогалин в корпоративній сфері та їх впливу на фінансові результати компанії.
Найбільш яскраво такий вплив можна прослідкувати у випадку з компанією Toshiba, в якій маніпуляції зі звітністю призвели до звільнення керівництва. Звіт незалежних слідчих довів, що через існування жорсткої корпоративної культури підлеглі здійснювали маніпулювання фінансовими показниками на мільярди доларів.
А найбільш гучним виявився скандал із Wells Fargo — фінансової установи, яка була прикладом стійкості навіть після фінансової кризи 2008-2010 рр. Зокрема, керівництво компанії звинувачується у маніпуляції з фіктивними рахунками клієнтів, які відкривалися на незначний проміжок часу задля штучного завищення обсягів продажів — маніпулювання фінансовими результатами (див. інфографіку).
Необхідно згадати також і приклад ExxonMobi l, де відсутність можливості для акціонерів вплинути на розкриття інформації стосовно стійкості компанії до кліматичних ризиків призвела до виходу з числа акціонерів спочатку Rockefeller Family Found, а потім і інших вагомих власників. У підсумку відбулося стрімке падіння ціни на акції, а позови до судів різного рівня змусили компанію все ж підготувати деталізовану інформацію стосовно вищезгаданих ризиків.
Управлінська складова у нефінансовій звітності
Завдяки активному втручанню міжнародних організацій та фінансових інституцій проблеми сталого розвитку перейшли з категорії корпоративної соціальної відповідальності (corporate responsibility) до корпоративної стійкості (corporate sustainability). Подібний перехід можна побачити і на прикладі UN Global Compact (Глобальний Договір ООН), який є партнером основних ініціатив з нефінансової звітності (Global Reporting Initiative та Principles of Responsible Investments). І якщо екологічній та соціальній складовій надавалася і надається значна увага, то вага управлінських ризиків поки залишалася незначною на тлі інших складових нефінансової звітності та рейтингування.
Основною проблемою сучасної нефінансової звітності є наявність лише невеликої частини показників та інформації з управлінської сфери, яка дає можливість кредиторам чи інвесторам у повній мірі оцінити потенційні ризики окремо взятого проекту чи суб'єкту економічної діяльності. Фактично дана складова в системі нефінансової звітності та рейтингування займає до 10% загальної ваги у відповідності до методик, розроблених провідними рейтинговими компаніями та агенціями (зокрема, Oekom AG).
Найбільш повно дана складова розкривається у Керівництві King III (2009), особливою відмінною рисою якого є включення до переліку управлінських ризиків питання ІТ-безпеки.
Проте даний підхід не є єдиним, і в інших країнах можна знайти приклади як добровільних, так і обов'язкових правил (керівництва) з розкриття управлінської складової у нефінансовій звітності. Окрім добровільного є приклади законодавчо закріплених Керівництв із розкриття управлінської інформації (Sarbanes-Oxley Act, UK Corporate Governance Code).
Одна з найбільш вагомих ініціатив щодо розкриття нефінансової інформації PRI (Principles of Responsible Investment) відзначається своєю особливою увагою до розкриття податкової політики компанії. Подібною відмінною ознакою характеризується інша ініціатива — EITI (Ініціатива прозорості видобувних галузей). Саме питання розкриття інформації стосовно сплачених податкових платежів та отриманої від держави фінансової допомоги є найбільш суперечливим, оскільки подібна деталізована інформація може призвести до витоку інформації стосовно структури ціни продукції.
Перспектива є ...
Важливість управлінських ризиків є очевидною як для іноземних, так і українських компаній. І якщо для іноземних компаній це питання пов'язано із прямим доступом до фінансового ринку, ринковою капіталізацією компанії, то вітчизняні компанії поки що піклуються про це лише завдяки наполегливим рекомендаціям іноземних донорів.
В той же час Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, взяла на себе зобов'язання імплементувати Директиву 2013/34, яка передбачає підготовку нефінансової звітності великими компаніями. І навіть попри зволікання з її імплементацією вітчизняні експортери повинні першими відчути необхідність у підготовці такої звітності. При цьому незалежно від того, яку ініціативу обирає компанія (GRI, PRI чи IR), всюди існує вимога розкриття інформації стосовно екологічних, соціальних та управлінських ризиків у постачальників. Фактично близько 30% загальної нефінансової оцінки припадає на них.
Саме тому нехтування світовими тенденціями та ігнорування управлінських ризиків, зволікання з імплементацією необхідних нормативно-правових актів може призвести мінімум до втрати ринків збуту, а максимум — до закриття фінансових ринків для вітчизняних суб'єктів економічних відносин.
Ганна Котіна — аналітик Center for BLENDED VALUE Studies
Олег Гичка — заступник голови Center for BLENDED VALUE Studies
Олександр Сущенко — голова Center for BLENDED VALUE Studies