Захист клімату — використані фінансові можливості для Росії та змарновані шанси України

"Непереможність криється в самому собі; можливість перемоги залежить від ворога".

Сунь-Цзи

Світ фінансів змінився

25 січня 2017 року на засіданні Державної Ради Президент Російської Федерації Владимир Путін доручив уряду розробити пропозиції щодо залучення інститутами розвитку та публічними компаніями "зелених" фінансових інструментів. Серед вимог до пропозицій також слід відзначити впровадження практики сталого розвитку та нефінансової звітності в діяльності компаній.

Що це означає?

Це означає, що Російська Федерація послідовно використовує можливості залучення фінансів для модернізації економіки. Можливості, які має й Україна, ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом та Паризьку кліматичну угоду. Має, та не використовує. Росія ж використовує такі можливості навіть без ратифікації Паризької угоди. І не вперше.

Останні зміни у світі фінансів, які були описані нашою командою у статті "Кліматична ширма фінансових гігантів" для "Дзеркала тижня" в жовтні 2016 року, отримали практичне втілення. Китай та Росія активно взялися за реалізацію принципів, визначених під час зустрічі представників G-20 у Китаї у вересні 2016 року.

Захист клімату — канал для доступу фінансових ресурсів

Здавалося б, що за умов запроваджених санкцій іноземні компанії і кредитори не матимуть особливого стимулу виходити на ринок Росії. Проте з точки зору власників фінансових ресурсів значні проблеми в екологічний, соціальній та управлінській сферах є потенційним активом.

І якщо до цього часу питання захисту клімату та підвищення енергоефективності використовували російські компанії, то в 2017 році з'ясувалося, що дане питання може стати містком до російської економіки для іноземних інвесторів та кредиторів. Зокрема, йдеться про масштабні проекти в Карелії, які фінансуються КНР з коштів, залучених під вирішення вищезгаданих питань.

Аналіз діяльності Нового Банку Розвитку країн БРІКС (New Development Bank, NDB, BRICS) свідчить про використання механізму випуску "зелених" облігацій для фінансування енергетичних проектів Російської Федерації.

Зокрема, 21 липня 2016 року Новий Банк Розвитку країн БРІКС (New Development Bank, NDB, BRICS) здійснив випуск "зелених" облігацій на Шеньженській фондовій біржі (Shenzhen Stock Exchange, SZSE) на суму 3 млрд. юань (близько 448 млн. дол. США). Річна ставка купонів скала 3,07% з терміном погашення до 21 липня 2021 року.

Андеррайтерами випуску облігацій виступили наступні китайські банки:

1. Bank of China;

2. Industrial and Commercial Bank of China;

3. China Construction Bank;

4. China Development Bank;

5. HSBC Bank (China);

6. Standard Chartered Bank (China).

Китайське рейтингове агентство Chengxin Lianhe оцінило даний пакет облігацій на рівні ААА. Акумульовані кошти спрямовуються на реалізацію проектів відновлювальної енергетики, енергозбереження та енергоефективності. П

Проте, використання заходів з сек"юритизації інвестицій дозволяє приховувати від інвесторів ризики реалізації проектів. Зокрема, використання спеціальних фінансових інструментів на китайських фондових біржах вже давало можливість спрямовувати акумульовані кошти на реалізацію проектів електрогенерації на основі вугілля.

На даний час акумульовані кошти від випуску "зелених" облігацій спрямовуються на 2 енергетичні проекти в Республіці Карелія (РФ):

1. Будівництво 2 гідроелектростанцій на р. Кемь — "Білопорожська ГЕС-1" та "Білопорожська ГЕС-2" загальною потужністю 49,8 МВт. Загальна сума інвестицій в даний проект оцінюється в 11,8 млрд. руб. (близько $179 млн.). Спрямування більшої частини коштів ($100 млн.) здійснюється Новим Банком Розвитку країн БРІКС через АТ "Норд Гидро" та Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ).

Решту частину коштів інвестується за посередництва Євразійського Банку Розвитку та Міжнародного Інвестиційного Банку через китайську компанію China State Energy Engineering Corp. Ltd. (Sinomec).

2. Будівництво морської електростанції на території Білого моря Кемського району Республіки Карелія (Російська Федерація) . Загальна потужність електростанції має скласти 60 МВт. Загальна сума інвестицій в даний проект оцінюється в 9 млрд. руб. (близько $137 млн. ) з орієнтовним терміном завершення будівництва до 2020 року.

Спрямування коштів здійснюється Новим Банком Розвитку країн БРІКС через Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ). Інвестором виступає китайська компанія China State Energy Engineering Corp. Ltd. (Sinomec).

Що далі?

Китай активно себе поводить і на ринку України, де планується реалізація масштабного проекту із побудови потужностей з виробництва сонячної електроенергії в межах Чорнобильської зони відчуження. Зокрема, за попередніми даними, китайська сторона планує витратити близько $1 млрд для реалізації вище зазначеного проекту. В найближчій перспективі керівництво Нового Банку Розвитку країн БРІКС планує випуск SDB на китайських фондових біржах на суму до 10 млрд. юань (близько $1,5 млрд.) з метою інвестування в енергетичні проекти в Індії та Російській Федерації.

Як підсумок, можна констатувати наявність вагомих переваг від використання ресурсів фінансового ринку, спрямованих на реалізацію проектів, пов"язаних із екологічними, соціальними та управлінськими ризиками. І ці переваги стосуються абсолютно всіх учасників фінансового ринку.

Так, для банкірів це дає можливість покращити свої нефінансові показники/результати і відповідні рейтинги, а для реципієнтів таких ресурсів з"являється — можливість розвивати "чисті проекти" та в умовах фінансової ізоляції задовольнити свій "фінансовий голод".

Олег Гичка — аналітик Center for Blended Value Studies

Олександр Сущенко — голова Center for Blended Value Studies

Андрій Гонта — консалтингова компанія BFSE LLC.