На початку осені вже традиційно відбувається ціла низка подій у сфері зелених фінансів (фінансів сталого розвитку). Так, найбільшою подією є кліматичний тиждень у Нью-Йорку (Climate Week NYC), який дає можливість зрозуміти наміри представників фінансового світу щодо розвитку фінансових потоків на наступні роки. Одразу після кліматичного тижня у Нью-Йорку фінансові інституції в Берліні в рамках PRI in Person 2017 обговорили принципи, на яких базуватимуться в майбутньому інвестиції та кредитні угоди.
Під час цих заходів з'явилась інформація, що США вже не планують виходити з Паризької кліматичної угоди (представники президента США та керівництва ЄС стверджують про наміри тільки переглянути умови участі). Проте вже декілька місяців весь світ намагається знайти заміну США як лідера "кліматичного руху" і на цю роль активно претендують Німеччина, Китай та Франція.
Франція — країна, де було підписано Угоду, є не тільки активною під час вищезазначених заходів, ініціює суттєве підвищення ціни на викиди парникових газів, а й демонструє свої амбіції в частині пожвавлення міжнародного діалогу в протидії зміні клімату. Фактично, стало остаточно зрозуміло, що не тільки французькі компанії, а й керівництво країни налаштовано як ніколи серйозно в питанні протидії глобальному потеплінню.
Мова йде не тільки про залучення зелених/кліматичних фінансів, а й про участь в ініціативах, спрямованих на спрощення доступу до ресурсів, розробки спільних підходів до обліку та звітності за нефінансовими результатами діяльності економічних агентів. Загалом мова йде про зниження трансакційних витрат на ринку і пришвидшення зелених/кліматичних фінансових потоків. У чому ж особливості французького підходу?
Кліматичні фінанси — французький поцілунок
Як відомо, у 2015 році було підписано Паризьку кліматичну угоду, якою було визначено глобальні цілі у сфері захисту навколишнього середовища та сталого розвитку. І сталось це саме в Парижі — столиці країни, яка сьогодні є лідером змін у сфері зелених інвестицій. Важливо, що країна не змінює курс на формування сталої інфраструктури не тільки на фінансовому ринку, а й економіки в цілому.
Найбільш вагомою віхою у питанні побудови зеленої економіки та зеленої фінансової системи стало закріплення у 2015 році на законодавчому рівні зобов'язання інституційних інвесторів, включаючи страхові компанії, звітувати стосовно впливу нефінансових ризиків на їх стан.
Окрім цього, було дано старт новій ініціативі — Паризькій ініціативі зелених фінансів та фінансів сталого розвитку.
Вже під час кліматичного тижня в Нью-Йорку у вересні 2017 року президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність підписання так званої Зеленої Хартії, яка повинна буде перевести принципи боротьби зі зміною клімату до категорії легальних приписів. Документ, про який вперше було згадано Макроном ще у червні, може стати важливим кроком на шляху до переходу від саморегулювання до використання юридичних норм протидії глобальному потеплінню та зміні клімату.
Франція оголосила випуск зелених облігацій ще у 2016 році, а емісія сталась уже в січні 2017 року. Таким чином, Франція стала першою серед держав, які випустили облігації сталого розвитку, які стосуються шістьох галузей: будівництва, транспорту, енергетики, навколишнього середовища, адаптації та контролю за викидами.
Перша частина зобов'язань була реалізована через аукціон. Згідно з даними Департаменту казначейства Франції, було залучено більше 1,6 млрд євро.
Враховуючи попит на зобов'язання, що був удвічі вищий за пропозицію, Департамент казначейства республіки заявив, що обсяг емісії можливо буде становити 13 млрд євро, замість планових 7 млрд євро. Зобов'язання були випущені до 2039 року під 1,75% річних.
Варто зазначити, що починаючи з вересня 2016 року ринкова ставка у Франції почала падати з 7,66% до 6,67% у січні 2017 року.
Така різниця між ринковими ставками і ставкою за зеленими облігаціями пояснюється низьким ризиком дефолту останніх, що є привабливим для окремих категорій інвесторів.
Переваги зелених фінансів для реального сектору економіки
Будівництво
Будівництво створює близько 5% ВВП країни та дає роботу близько 15 млн французів у 540 тис. компаній. Проте близько 95% усієї сфери займають топ-10 компаній галузі. Незважаючи на відчутну роль у створенні ВВП, галузь показує скорочення уже сьомий рік підряд. Причинами цього називають низький ріст ВВП та низьку купівельну спроможність населення.
Інвестиції будуть спрямовані на підвищення енергоефективності будівель. Вони будуть здійснені домогосподарствами і компаніями, а також коштів, що будуть заощаджені за допомогою різних податкових пільг та кредитів.
На дану сферу планується витрати близько 4,1 млрд євро.
Транспортна система
Іншим важливим сектором економіки є транспорт. Транспортна система займає близько 30% усього споживання енергії у країні.
У структурі галузі найбільшу частку займає дорожній транспорт (80-83%). Єврокомісією у 2014 році було прийнято рішення досягти до 2020 року рівня викидів вуглекислого газу 1990 року. Франції було встановлено два основні завдання: стимулювання використання низьковуглецевого транспорту та збільшення ефективності використання транспорту в цілому. Основні цілі стосуються модернізації системи громадського транспорту, зменшення викидів від транспорту та створення повністю зеленої інфраструктури.
Витрати будуть становити 1,7 млрд євро та витрачатимуться на підтримку і розвиток залізничного та водного транспорту, а також створення інновацій в енергоефективних технологіях.
Е нергетика
Керівництво Франції зменшує частку атомної електрогенерації з намірами в середньостроковій перспективі розвивати експортування послуг з проектування реакторних установок, будівництва та обслуговування атомних енергоблоків, виготовлення палива та обладнання для атомних електростанцій.
У травні цього року Європейська Комісія дала дозвіл на проведення операції з поглинання французькою енергетичною компанією EDF (Électricité de France), 83,1% акцій якої володіє уряд Франції, не менше 51% акцій New Areva NP яка спеціалізується на атомному машинобудуванні (входить до групи Areva S.A).
За розрахунками Всесвітньої Ядерної Асоціації компанії EDF до 2025 року необхідно близько 55 млрд євро для відновлення та продовження терміну роботи ядерних реакторів на території Франції.
Уряд Франції розглядає можливість підписання довгострокового контракту з EDF із забезпеченням мінімальної ціни 55 євро/МВтгод. Дану ініціативу не підтримує президент Еммануель Макрон, який вказує на необхідність виконання закону "Про енергетичний перехід для підтримки зеленого зростання", прийнятий парламентом 22 липня 2015 року.
Положення закону передбачають у період до 2025 року скорочення частки атомної енергетики в енергетичному балансі країни до 50% (з сучасних 75%) та обмежує максимальну сумарну потужність усіх реакторів на рівні 63,2 ГВт.
З метою виконання даних вимог Франція здійснила випуск "зелених облігацій" на суму 7 млрд євро.
Важливим аспектом діяльності компанії EDF є введення в дію Директиви Європейського Парламенту та Ради від 14 грудня 2016 року "Щодо діяльності і нагляду за інституціями недержавного пенсійного забезпечення", яка передбачає врахування нефінансових ризиків при інвестуванні.
Цей документ зобов'язує враховувати ризики екологічного, соціального та управлінського характеру. Тобто, визначаються два основних критерії:
- для залучення інвестицій компанії мають розкривати показники сталого розвитку: ризики економічного, екологічного, соціального та управлінського характеру;
- інвестиційні фонди, зокрема фонди недержавного пенсійного забезпечення, мають враховувати рейтинг компаній за нефінансовими показниками.
Потужний стимул у сфері протидії зміні клімату
Навколишнє середовище
Інвестиції в довкілля корелюють із 13, 14 та 15 цілями сталого розвитку, що передбачають збереження і захист екосистем від збного впливу людей. Отже, і Франція не стала осторонь. Інвестиції для досягнення цих цілей будуть головним чином спрямовані на:
- сталий розвиток лісового господарства, а саме розумну вирубку лісів, а також їх відновлення через висадку нових дерев;
- підтримку сертифікованого органічного фермерства, яке здійснюватиме спеціальна агенція з розвитку і просування органічного фермерства.
- інвестиції в захищені екосистеми та технології для зберігання різноманітності флори та фауни в таких екосистемах.
Уряд планує витратити близько 2, 28 млрд євро протягом наступних років.
Адаптація
Також останніми роками збільшується кількість природних катаклізмів у всіх куточках світу, і Франція цьому не виняток. Наприклад, у 2016 році повені ставались у всіх країнах континентальної Європи через сильні дощі. У Франції загинуло 4 людини, одне місто було евакуйоване, а рівень води у більшості регіонів країни був найвищим за останнє століття.
Саме тому уряд Франції включив таку сферу, як "адаптація", до кліматичних змін, до катастроф, до нових умов життя, які диктує природа.
Головним чином інвестиції будуть здійснені на створення систем за контролем атмосфери, океанів та біосфери за допомогою різного роду кораблів, супутників та наземних станцій з метою раннього попередження катастроф. Також планується витрачати кошти на дослідження та розробку нових технологій, що допоможуть краще адаптуватись у нових умовах.
Контроль за викидами
Як відомо, однією з причин глобального потепління вважається так званий парниковий ефект, під час якого висока концентрація парникових газів (у т. ч. вуглекислого) спричинює затримку сонячного тепла в атмосфері Землі. Це спричинює підвищення середньої температури на планеті. Найбільшу роль тут відіграє вуглекислий газ, джерелами якого є автомобілі, заводи, вугільні електростанції тощо.
Разом з проблемою викидів, на ймовірність виживання людства впливають і ресурси, а саме їх обмеженість. Дана проблема все гостріше постає перед фірмами, адже запаси ресурсів зменшуються, деякі країни, як Китай, забороняють вивіз важливих ресурсів закордон.
Висновки для України
Наша країна не може стати світовим лідером у сфері зелених фінансів, проте на рівні колишніх країн СРСР це видається доволі перспективним.
З метою формування умов для сталого розвитку і зеленої економіки Україна потребує близько $200 млрд.
Необхідною передумовою для залучення таких ресурсів є створення правових умов та нової інфраструктури на фінансовому ринку. Це дасть можливість не тільки дати поштовх для розвитку вітчизняного фінансового ринку, а й привабить міжнародні фінансові інституції для перенаправлення зелених фінансових потоків до нашої країни.
Зокрема, мова йде про прийняття Стратегії сталого розвитку країни до 2030 року із визначенням цілей та заходів для побудови зеленої економіки.
Важливим кроком на шляху до залучення фінансових ресурсів, необхідних для перебудови економіки в Україні є врегулювання питань верифікації, сертифікації нефінансових результатів діяльності компаній та звітності за ними. Окрім цього, використання переваг новітніх фінансових інструментів передбачає також їх внесення до переліку фінансових інструментів, що дасть можливість надати імпульс для розвитку і вітчизняного фінансового ринку.
Поки що Російська Федерація демонструє більш швидкі темпи із побудови необхідних умов для залучення зелених фінансів і якщо далі зволікати з необхідними змінами, то можна буде залишитись не тільки без необхідних сотень мільярдів доларів зелених фінансових ресурсів, а й віддати можливість Росії перетворитися на центр зелених фінансів у нашому регіоні.
Яскравим свідченням прогалин у цьому питанні є відсутність представників української влади та корпоративного сектору на заходах, які проводяться представниками фінансового світу за тематикою зелених/кліматичних фінансів. Саме там можна отримати необхідну інформацію та контакти для здійснення реформ, формування зеленої економіки в нашій країні.