- Категория
- Бизнес
- Дата публикации
Податкова амністія "за" і "проти": чого очікувати власникам незадекларованих капіталів?
Пам’ятаєте фразу: світ стає прозорим? Це стосується не лише випадків, коли ваша знайома з часів дитячого садочка через Instagram дізнається, де ви відпочивали влітку або якої породи у вас хатня тварина. Далі ми поговоримо про більш глобальні зміни. Прикладом таких є автоматичний обмін податковою інформацією між країнами, який за прогнозами має бути запроваджений в Україні з 2024 року. Окрім того, з 2022 року в Україні запроваджуються правила оподаткування КІК (контрольованих іноземних компаній), а з липня 2021 року змінилися правила щодо розкриття інформації про бенефіціарів компаній тощо. Також вже давно обговорюється питання щодо можливості запровадження контролю податківцями за витратами фізичних осіб. Очевидно, що після того, як вказані вище механізми повноцінно запрацюють, інформація про власників великих та не дуже капіталів стане офіційно доступною податковим органам в Україні. Питання сплати податків такими особами стане лише питанням часу.
Вказані вище фактори офіційно є основними причинами запровадження податкової амністії.
Чого чекати від податкової амністії?
Податкова амністія — це фактично одноразове декларування фізичними особами доходу, з якого свого часу не було сплачено податку. Для цього фізичним особам необхідно буде з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року подати так звану "нульову" декларацію.
У вказаній декларації необхідно буде вказати активи (кошти, нерухомість, транспортні засоби, цінні папери, акції, корпоративні права), які знаходяться як в Україні, так і поза її межами. Разом з декларацією необхідно буде подати документи, які підтверджують вартість задекларованих активів. Цілком імовірно, що навіть якщо ви не будете подавати "нульову" декларацію, то інформація про ваші неоподатковані доходи може бути розкрита вашим контрагентом, який захоче "амністуватися".
Крім того, для декларування певних видів активів законодавець передбачає свої особливості. Наприклад, для "амністування" готівки її спочатку потрібно буде зарахувати на спеціальний рахунок у банку, а вже потім вказати ці кошти в декларації. За такої умови при зарахуванні коштів на рахунок банки не звільняються від обов’язку проведення фінансового моніторингу. А отже декларант буде зобов’язаний підтвердити джерела походження грошових коштів. Водночас згідно з постановою Правління НБУ 05.08.2021 р. № 83 після зарахування коштів на спеціальний рахунок декларант зможе фактично в будь-який час перерахувати такі кошти на свій поточний банківський рахунок або подати заяву про зміну цілі використання спеціального рахунку та його подальшого обслуговування для власних потреб. Так, для застосування податкової амністії буде достатньо взяти виписку з банку про зарахування певної суми коштів на спеціальний рахунок, після чого особа фактично може вільно розпоряджатися такими коштами.
Декларувати не потрібно буде кошти, розмір яких не перевищує 400 тисяч гривень, квартири до 120 кв. м, житлові будинки до 240 кв. м, об’єкти нежитлової нерухомості до 60 кв. м, земельні ділянки, площа яких не перевищує норм безоплатної приватизації тощо.
Також дискусію викликають питання щодо необхідності амністування так званих неофіційних зарплат. Аналіз положень ПКУ свідчить про те, що такі види доходів фізичній особі декларувати в нульовій декларації взагалі не потрібно. Так, обов’язок декларування, утримання та сплати податку з доходів працівника лежить саме на роботодавцеві. Якщо роботодавець як податковий агент працівника не виконав зазначений вище податковий обов’язок, то відповідальність за це нестиме саме роботодавець, а не працівник. Відповідно, якщо в діяннях працівника немає складу податкового правопорушення, то у нього відсутня й потреба в застосуванні амністії.
Також при вирішенні питання щодо застосування податкової амністії платнику необхідно буде проаналізувати, чи не минули строки давності для нарахування податку та притягнення його до відповідальності. Якщо ж такі строки минули, то такому платнику амністія теж фактично не буде потрібна.
Увага! Після декларування вказаного вище майна, декларантам необхідно сплатити спеціальний збір, повна сплата якого й буде підставою для застосування амністії. Розмір збору залежить від виду активу. Щоправда, у платника буде можливість розстрочити його сплату, але в такому випадку ставка буде більша. Так, валютні цінності, розміщені на рахунках в українських банках, оподатковуватимуться за ставкою 5% за умови одноразової сплати збору і 6 % при розстрочці. Зі свого боку валюта, розміщена на рахунках в закордонних банках, оподатковуватиметься за ставкою 9% при одноразовій сплаті та 11,5 % при розстрочці. Очевидно, що така різниця у ставках пояснюється бажанням спонукати платників повернути кошти в Україну для застосування менших ставок.
Які гарантії надає держава особам, що застосовують податкову амністію?
По-перше, такі особи звільняються від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності, пов’язаної з несплатою податків. По-друге, передбачається зменшення штрафу за відсутності дозволу на концентрацію, якщо про угоду, на яку такий дозвіл потрібно було отримувати, стане відомо через подачу вищевказаної декларації.
Які ризики несе податкова амністія?
По-перше, самого факту подання "нульової" декларації для застосування податкової амністії є недостатньо. Фактично декларант вважатиметься "амністованим" після належної і повної сплати спеціального збору, про який зазначалося вище. Якщо декларант прострочить таку сплату, контролюючі органи зможуть в загальному порядку нарахувати такому платнику податкові зобов’язання, штрафи та пеню.
По-друге, сам закон про податкову амністію містить дещо суперечливі норми, які в майбутньому можуть ускладнити процедуру її застосування.
Так, наприклад, вказано, що базою для нарахування спеціального збору може бути оцінка майна або витрати на його придбання. Водночас вартість об’єкта декларування при його придбанні, скажімо, 5 років тому, та його оціночна вартість при поданні одноразової декларації може бути різною. Відтак виникає питання: з якої суми декларанту обчислювати та сплачувати спеціальний збір? Найбільш очевидним варіантом в такому випадку є застосування принципу правомірності рішень платника податку. Однак практика свідчить, що для контролюючих органів даний принцип є дещо декларативним, і вони застосовують зазвичай найбільш фіскальний підхід. А отже декларанту потрібно буде ще отримувати роз’яснення щодо застосування певних неоднозначних положень закону або ризикувати і відстоювати свою позицію у суді.
Скористатися податковою амністією чи ні?
Дане рішення кожен платник повинен прийняти для себе самостійно. Водночас, яке рішення не було би прийнято, воно все одно матиме для такого платника свої переваги та недоліки.
Якщо платник не скористається амністією, то після очікуваних змін в законодавстві (запровадження автоматичного обміну податковою інформацією, розкриттям інформації про КІК тощо) зростає імовірність, що контролюючим органам і так стане відомо про такі неоподатковані доходи громадян. У цьому разі очевидною перевагою податкової амністії є можливість "вивести з тіні" неоподатковані доходи, сплативши за них податок за зниженою ставкою та без штрафів.
З іншого боку, для подання "нульової" декларації платнику все одно необхідно буде пройти фінмоніторинг та підтвердити законність отриманих коштів. Окрім того, положення щодо звільнення від відповідності не поширюватиметься на юридичні особи, за допомогою яких фізична особа отримала неоподатковувані доходи. Отже цілком можлива ситуація, що, амністувавши свої доходи, учасник юридичної особи може спровокувати, наприклад, перевірки на своєму підприємстві. У зв’язку з цим про можливі ризики застосування або не застосування податкової амністії та їхньої мінімізації рекомендуємо подумати вже сьогодні.
Мирослава Нечай, старший юрист, адвокат TotumLF
Фото: Depositphotos