Сталева витримка: чи зможе український ГМК відновити позиції стратегічного виробника та джерела наповнення бюджету

Позитивні зрушення в галузі

Обсяги виробництва металопродукції в Україні у 2024 році відчутно зростають. За даними об’єднання «Укрметалургпром» за 8 місяців поточного року металурги виплавили сталі на 31% більше від минулорічного рівня, виробництво прокату теж зросло — на 27%.

Завантаженість сталеплавильних потужностей підприємств у січні-липні 2024 року складала від 25% до 73%, а роком раніше була – від 12% до 70%. Середній показник по галузі за цей період зріс із 37% до 49%, зазначають в «Укрметалургпромі». Схоже, українська металургія нарешті відштовхнулася від дна 2023 року.

Важливо зазначити, що попри втрати, понесені галуззю від повномасштабної війни, металургічні підприємства залишаються важливим джерелом наповнення бюджетів усіх рівнів. За підсумками 2023 року, згідно з щорічним дослідженням GMK Center, металурги сплатили понад $1 млрд податків. Частка галузі у загальній сумі податкових платежів в країні становить 3%. До числа найбільших платників податків входять такі відомі компанії як Арселор Міттал, Метінвест, Інтерпайп, Феррекспо.

Топ платники податків метулургійної галузі

Метінвест

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 14,61 млрд грн 
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: 10 млрд грн 
• Дата заснування: 2006 
• Кількість працівників на 01.07.24: 60 тис.

Про компанію: Метінвест – міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна група компаній. До структури групи входять видобувні й металургійні підприємства в Україні, Європі та США. Метінвест у I півріччі 2024 року в півтора раза збільшив сплату податків до бюджету України. Найбільша за обсягом відрахувань — плата за користування надрами, що зросла більше ніж утричі до 2,9 млрд грн. На другому місці — ЄСВ у розмірі 1,8 млрд грн, що збільшився на 19%. 

Інтерпайп

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 4,4 млрд грн 
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: 2,4 млрд грн
• Дата заснування: 1990 
• Кількість працівників на 01.07.24: понад 11 тис.  

Про компанію: Активи групи Інтерпайп переважно сконцентровані у Дніпропетровській області. Компанія займається сталеливарним виробництвом, зокрема, прокатом. Основними видами продукції є безшовні та сварні труби для водогонів, нафтогазової галузі та машинобудування, а також суцільнокатані залізничні колеса. До складу групи входять такі підприємства як: Інтерпайп Втормет, Інтерпайп Сталь, Новомосковський трубний завод, Нікопольський завод безшовних труб Ніко Тьюб, Нижньодніпровський трубопрокатний завод.

Арселор Міттал Кривий ріг

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 4,1 млрд грн 
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: 2,8 млрд грн
  
• Дата заснування: 1934 
• Кількість працівників на 01.07.24: понад 15 тис.   

Про компанію: «АрселорМіттал Кривий Ріг» - металургійний комбінат, найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України. Працює у складі міжнародної корпорації «АрселорМіттал». За 2023 рік частка «АрселорМіттал Кривий Ріг» від виробництва довгомірного прокату, плоского прокату та труб становила близько 20% (19,6%). За даними компанії у 2023 році дохід загальний від реалізації «АрселорМіттал Кривий Ріг» склав  41,85 млрд грн.

Ferrexpo

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 1,93 млрд грн 
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: н.д. 
• Дата заснування: 1960 
• Кількість працівників на 01.07.24: близько 8 тис.

Про компанію: Ferrexpo є одним з лідерів українського гірничо-металургійного сектору. Компанія здійснює видобуток та збагачення залізної руди, виробництво залізорудних окатків. У 2023 році компанія отримала чистий збиток $84,8 млн. У той же час загальне виробництво залізорудної продукції склало 4,15 млн тонн, а капітальні інвестиції досягли $101 млн. Чистий прибуток компанії за 1 півріччя 2024 року становить $55 млн, загальне виробництво: 3,7 млн тонн, а сума капітальних інвестицій складає $55 млн.

Сентравіс Продакшн Юкрейн

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 564,75 млн грн 
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: 262,63 млн грн 
• Дата заснування: 2000 
• Кількість працівників на 01.07.24: 1467

Про компанію: Сентравіс продакшн Юкрейн виробляє безшовні нержавіючі труби для автомобілебудування, нафтохімічної та газової промисловості, суднобудування, аерокосмічної галузі, атомної та теплової енергетики. За підсумками 2023 року компанія отримала чистий збиток на суму 384 664 тис. грн. При цьому обсяг виробництва за 2023 рік склав 12 412 тон. 

Рудне збагачення

Ще вища динаміка зростання – у гірничо-збагачувальному сегменті ГМК. Виробництво залізорудної продукції у гірничо-металургійної групи компаній «Метінвест» за перше півріччя 2024 року зросло вдвічі у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Станом на середину року виробничі потужності гірничо-збагачувальних комбінатів «Метінвесту» були завантажені на 57% від довоєнного рівня, а в 2023 році – лише на 35-40%. При цьому спільне підприємство Південний ГЗК працює на 100% своєї потужності. Збільшити виробництво залізорудної сировини групі вдалося завдяки відкриттю портів Одеси й можливості експортувати продукцію морем на традиційні ринки, відзначають у пресслужбі групи.

За той же період гірничо-видобувній компанії Ferrexpo вдалося збільшити обсяги виробництва окатків на 75%, а порівняно з останніми шістьма місяцями 2023 року – на 83%. Зростання обумовлене оперативним відновленням роботи виробничих потужностей Ferrexpo. В роботі підприємства компанії мали дві з чотирьох, інколи – три лінії для виробництва окатків, зазначають у Ferrexpo.

Збільшення обсягів виробництва сировинної продукції свідчить про зростання попиту з боку українських металургійних комбінатів, а також про сприятливу кон’юнктуру на світовому ринку залізорудної сировини, пояснюють в «Укрметалургпромі».

Експорт у плюсі

Експорт продукції ГМК теж зростає. Зокрема, частка металопрокату, який Україна традиційно у дуже великих обсягах постачала до повномасштабної війни на зовнішні ринки, за січень-липень 2024 року зросла до 64,5% (проти 51,3% роком раніше). Перш за все таку динаміку забезпечило деяке розширення логістичних коридорів, а також підвищення попиту на українську металопродукцію на глобальному ринку сталі, стверджують фахівці «Укрметалургпрому».

Обсяги постачання української сталі на зовнішні ринки за січень-серпень 2024 року, за оцінками «ГМК Центру», збільшилися на 50% або на 1 млн тонн. Тут також вирішальну роль зіграло повноцінне відновлення роботи чорноморських портів, що дозволило розширити географію експорту, зазначають аналітику Центру.

Завдяки відродженню морського сполучення особливо стрімко у 2024 році зростав експорт залізорудної сировини. Приміром, в Ferrexpo розповідають, що компанії вдалося відновити постачання своєї продукції на Близький Схід та в Азію через українські порти й збільшити обсяги експорту у вказані регіони. Загалом, згідно даних Держмитслужби, вартість відвантаженої на експорт української руди за перші 7 місяців року перевищила минулорічний показник за той же період на 76% і за вартістю сягнула позначки у $1,87 млрд.

Сумарне надходження валюти в Україну від експорту широкого асортименту продукції ГМК у 2024 році збільшилось приблизно на третину. За офіційною статистикою, сукупна митна вартість руди, чорних металів та виробів із них за період із січня по липень цього року зросла до $4,17 млрд, що на 28% більше показника роком раніше.

Зростання попиту на продукцію українського ГМК та відповідне підвищення завантаженості вітчизняних виробництв забезпечили загалом покращення фінансових показників підприємств галузі у 2024 році. Доходи та прибутки виробників, принаймні за перше півріччя, згідно повідомлень компаній, суттєво зросли. Зокрема, EBITDA у «Метінвесту» збільшився на 33%, у Ferrexpo – на 24% проти січня-червня 2023 року.

Однак навіть такими результатами тішитися передчасно. По-перше, тому, що високі орієнтири умовно мирного 2021 року все ще залишаються загоризонтними і недосяжними. Як каже генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков, хоча динаміка й позитивна, але здебільшого це є результатом низької бази порівняння 2023 року, коли компанія не мала доступу до експорту Чорним морем. До того ж, на його думку, на заваді подальшого розвитку українського ГМК, принаймні упродовж 2025 року, може виникнути купа негативних чинників, обриси яких вже вимальовуються.

Невизначеність перспектив для ГМК

Починаючи з середини 2024 року ситуація в українському гірничо-металургійному комплексі почала ускладнюватися. Через проблеми у логістиці та у постачанні електрики, а також внаслідок інших викликів війни собівартість української продукції зростає. Разом з цим загострюється дефіцит кадрів у галузі, продовжується стагнація на внутрішньому ринку металопродукції. Окрім цього знижуються ціни на основну продукцію українських виробників на світовому ринку.

За цих умов керівники деяких із провідних компаній галузі вже заявляють, що у другій половині 2024 року їх підприємства зіткнулися зі значними зовнішніми та внутрішніми викликами, які ставлять під загрозу підтримання виробництва на запланованому рівні, їх зростання та подальший розвиток.

Фахівці передбачають, що період непевності вже фактично почався з осені 2024 року. Сценарії формуються різні, проте жоден із них не передбачає покращення умов для функціонування ГМК в цілому.

«Укрметалургпром» прогнозує, що за результатами 2024 року обсяги виплавки сталі в Україні зростуть лише на 16%. Та й то за умови відсутності нових викликів для галузі.

«Якщо загальна ситуація не погіршиться, то за результатами 2024 року можна очікувати на виплавку сталі не менше 7,2 млн тонн. Для порівняння: 2023 рік галузь завершила з показником 6,2 млн тонн. Тобто зростання становитиме близько 16%», – вважає президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

Своєю чергою «ГМК Центр» розраховує на дещо вищий приріст у виробництві сталі за 2024 рік – в діапазоні від 21% до 24%.

«Ми очікуємо обсяг виробництва сталі у цьому році на рівні 7,5-7,7 млн тонн, що перевищує наш прогноз, який ми давали на початку поточного року – 7,2 млн тонн», – розповідає головний аналітик цього Центру Андрій Тарасенко. І додає: «Це означає збільшення на 21-24% обсягів виробництва за 2024 рік».

Разом з цим у «ГМК Центрі» вважають, що друга половина 2024 року буде складнішою для українських металургів. До речі, споживання сталі в Україні у 2024 році, за оцінками аналітиків Центру, залишиться на рівні минулого року – близько 3,4 млн тонн. Стагнація внутрішнього ринку сталі триває.

Невизначеність щодо перспектив розвитку українського ГМК на майбутній, 2025 рік вкрай висока. Адже факторів, які можуть негативно вплинути на ситуацію упродовж наступного року, дуже багато. Серед них:

• продовження війни у 2025 році,
• погіршення стану в енергетиці цієї зими,
• підвищення тарифів на передачу електроенергії та залізничні перевезення,
• загострення дефіциту кадрів,
• ймовірна втрата потужностей з видобутку коксівного вугілля в Донецькій області та безліч інших.

Тому й прогнози фахівців нечіткі, а іноді навіть суперечливі.

Зокрема, нема одностайності в оцінках фахівців щодо обсягів виробництва в українському ГМК на 2025 рік. В «Укрметалургпромі» кажуть: «За умов, що склалися, дуже складно прогнозувати якісь цифри на 2025 рік, але якщо ситуація не погіршиться, будемо сподіватися на поступове нарощування обсягів виробництва».

Натомість «ГМК Центр» прогнозує зменшення виробництва сталі. На думку Андрія Тарасенко, «якщо статус-кво збережеться і бойові дії продовжаться, то виробництво сталі наступного року може зменшитися до 7,0-7,2 млн тонн, що на 6,5% менше, ніж цьогоріч, і статися це може головним чином за рахунок зменшення експорту».

Різною вбачають аналітики й динаміку обсягів постачань продукції вітчизняного ГМК на експорт у 2025 році. В «Укрметалургпромі» сподіваються, що «тенденція до збільшення присутності України на світовому ринку сталі зберігатиметься і у подальшому». А в «ГМК Центрі» вважають, що «у 2025 році експорт металопродукції з України може знизитися на 10%, і перш за все в регіони з морським транспортуванням, такі як MENA, Південна Америка тощо».

«Працювати на висококонкурентному ринку виробникам з України неймовірно складно з огляду на підвищені виробничі витрати, що обумовлено війною. Українські металурги наразі працюють за європейськими цінами на електроенергію і газ, імпортують вугілля, кокс і феросплави. Хоча «морський коридор» надає можливість експорту, але вартість таких перевезень у два рази вища, ніж у наших конкурентів. Українські металурги будуть програвати у конкурентоздатності виробникам із Азії, Індії, MENA, не кажучи вже про росіян», – пояснює головний аналітик Андрій Тарасенко.

За цих умов варто бути оптимістом і покладати надію на те, що частина негативних чинників не завітають у 2025 рік. Слід очікувати також позитивного ефекту від інвестицій у вітчизняний ГМК упродовж попередніх років. Не завадять диверсифікація виробництв та закордонні активи. Доречно не забувати й про циклічність розвитку світового ринку та сподіватися на якнайшвидше повернення привабливих цін для українських металургів. І, безперечно, необхідно несамовито вкладатися у Перемогу.