До чого готуватись бізнесу в режимі нового валютного законодавства

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронировать участие

Прийняття Закону "Про валюту і валютні операції" (далі — Закон про валюту) у червні минулого року стало початком перебудови валютного законодавства, що трималось на декреті "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та цілому зводі підзаконних нормативно-правових актів, які часто є важкими для розуміння навіть для банківських працівників. Основна проблема — їх розрізненість та несистемність.

Наразі вся банківська спільнота активно готується до реалій нового валютного законодавства — "Закону про валюту" та її восьми постанов НБУ, що діятимуть вже з 7 лютого.

Чого ж чекати компаніям-клієнтам банків, яким доведеться планувати свою роботу для пристосування до нових умов "валютних правил"?

По-перше, хочемо заспокоїти всіх — гірше не буде. Мова йде про дерегуляцію та трансформацію валютного законодавства, зокрема, і валютних обмежень. Для початку це зміна понять та підходу — НБУ прагне регулювати ринок, а не відносини банків із клієнтами. Втім, не можна не звернути увагу на те, що перший етап змін — введення одних понять замість інших, наприклад, замість індивідуальних ліцензій запрацюють ліміти, замість реєстру кредитних договорів із нерезидентами буде запроваджена інформаційна система, куди банки будуть відправляти дані про такі договори.

Для будь-якої компанії, що є учасником ЗЕД, нове валютне законодавство — це 365 днів для розрахунків із нерезидентом, наразі ж діє правило 180 днів для отримання валютної виручки або ж поставки товарів в Україну за умови попередньої оплати нерезиденту-постачальнику.

Також НБУ виводить з-під валютного нагляду ("старий" валютний контроль) операції до 150 тисяч гривень. За ними для переказу валюти за кордон та її зарахування на рахунок нерезидента можна буде подати лише рахунок (інвойс). Щонайменше так обіцяють. Тобто дрібні угоди тепер можна оформляти у спрощеній формі, що, за великим рахунком, допускалось і до цього щодо експорту послуг. Водночас банки рідко поступались при зборі документів в бік клієнта і вимагали все більше й більше, аби скласти їх для НБУ на випадок перевірки.

Однак звертаємо увагу на нове та цікаве правило — складення переліку необхідних документів для банку від клієнта — тепер прерогатива самого банку, переліку НБУ не дає. Як окремі фінуставови вирішать це завдання, і буде визначати, наскільки нове валютне законодавство спростить щоденне життя компаній. За правилами НБУ — такі умови та положення є предметом договору між банком і клієнтом, тому юристам і бухгалтерам варто готуватись до паперової роботи щодо погодження та підписання таких угод із кожним банком, де їх компанії мають рахунки.

Головне ж правило зберігається — немає підстави для купівлі валюти компанією, тобто зобов'язання перед нерезидентом, то й нема операцій з купівлі валюти. Водночас перелік і кількість документів стане меншим.

Не слід думати, що задекларований Законом про валюту принцип свободи валютних операцій — це свобода для усіх. Найімовірніше, це свобода у "розумних межах". НБУ залишає велику частину валютних обмежень, що підтримуватимуть стан валютного ринку. Ідеться про заходи, що зараз діють у вигляді постанови про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютних ринках, а вже завтра запрацює як постанова №5 НБУ від 02 січня цього року. Тут хочемо одразу застерегти — документ великий і не одразу осилити його буде легко. Це правила гри, що написані все ж таки мовою банків, і тому займають 70 аркушів суцільного тексту. Аби не вдаватись в подробиці зазначимо, що окремо діятимуть ще сім актів НБУ, тобто Закон про валюту і разом вісім документів — правова оболонка нового валютного законодавства.

Пам'ятаємо також і про продаж валютних надходжень, ліміти на здійснення окремих валютних операцій резидентами і особливі правила для певних валютних операцій, що діяли та діятимуть.

Хоча верхні пороги з 7 лютого стануть більшими, зокрема для фізичних осіб — це 50 тисяч євро на рік, тоді як зараз це 50 тисяч доларів. Для юридичних осіб — це 2 мільйони євро замість 2 мільйонів доларів. Також гарною новиною є те, що інвестиції за кордон можна буде здійснювати у валютах як першої, так і другої груп. Ми не будемо оцінювати, наскільки такі річні ліміти є стримуючими для резидентів, однак такий бар'єр поки точно не сприятиме тому, аби гроші з України "працювали" деінде.

І насамкінець, все ж невелика ложка дьогтю — кредитування від нерезидентів вільним не стане. До отримання коштів за новими правилами компанія має звернутись до банку і подати все ті ж документи, що і раніше. Звичайно, відміна реєстрації таких договорів з боку НБУ — це позитивна зміна, однак база даних про договори буде вестись центральним банком, а тому повноцінний контроль залишається. Сам кредитний договір має оброблятись банком, як і зміни до нього. Тому ми б радили клієнтам подбати про те, аби їх діючі договори потрапили до нової бази НБУ, в чому зацікавлені передусім самі обслуговуючі банки, через які клієнт проводить платежі за кредитом.

Гарно почати і гарно піти — основний мотив для всіх учасників валютного ринку, аби нова ера валюти в Україні сприяла покращенню економічної ситуації в цілому. Цього й побажаємо своїм клієнтам та всім іншим.