Як працює лобізм в Україні і на Заході

Зрозумівши, що з корупцією в рядах політиків боротися доволі тяжко і навряд чи коли-небудь вдасться її викорінити, в світі вирішили навчитись контролювати її і направити в прозорий, регульований процес. Це називається лобізм

Лобізм— скоординована практика обстоювання інтересів або чинення тиску на законодавців і чиновників зацікавленими особами на користь того або іншого рішення. На сьогодні інститут лобізму існує майже в кожній цивілізованій країні світу, однак рівень деталізації законодавства в цій сфері в різних країнах дуже відрізняється. Прикладом і еталоном законодавчого врегулювання і контролю процедури лобізму у світі є законодавство США. Для того, щоб зрозуміти різницю між механізмом роботи лобізму в Україні і США, можна уявити реалії лобізму в Україні у вигляді айсбергу, а в США — за багатоповерхову будівлю.

Очевидно, що лобісти є частиною політичної системи певної країни. Цікавий факт, що інститут лобізму інтересів у США та ЄС майже не зазнає корупційного впливу. Лобісти за кордоном працюють відкрито, діють в рамках законодавства, платять податки, здійснюють не тільки фінансування представницької діяльності політиків, а й приймають безпосередню участь у процесі законотворчості. Зараз сучасний лобіст — освічений, високооплачуваний фахівець у сфері політики, діяльність якого спрямована на те, щоб вплинути на законодавчий процес і направити його на вигідну для себе форму. В той же час, вигода не є односторонньою, її отримують обидва учасники такого "діалогу". Посприявши лобісту у законодавчому процесі, політик заручається його підтримкою у вигляді фінансування майбутніх політичних проектів.

Що ж стосується України, то правовий механізм регулювання інституту лобізму фактично не існує. В Україні, на жаль, лобізм носить в більшості випадків виключно тіньовий характер. Люди, які відносяться до сфери лобіювання інтересів в українських реаліях зазвичай використовують недозволені методи ведення діалогу: надання неправомірної вигоди, недеклароване фінансування політиків та держслужбовців, тіньові зв'язки, кулуарні змови. Особи, які лобіюють волю своїх замовників переслідують виключно свої меркантильні цілі, нівелюючи при цьому інтереси бізнесу та суспільства в цілому.

На противагу цьому, яскравим прикладом "правильного" лобізму є діяльність Джона Маккейна, який пролобіював в Конгресі США закон, що накладав заборону на закупівлю російських двигунів для запуску супутників, і натомість з державного бюджету почали виділяти кошти на розробку двигуна власного виробництва.

Наразі Україна починає робити лише перші кроки по впровадженню інституту лобізму в тому розумінні, в якому він існує і розвивається у світі. Згідно зі ст. 444 "Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом" Україна і ЄС беруть на себе зобов"язання по сприянню інституційного процесу розбудови організацій громадянського суспільства, в тому числі — лобістської діяльності.

Слід усвідомлювати, що закон про легалізацію лобізму принесе свої дивіденди суспільству, оскільки дасть змогу економічно активній частині держави репрезентувати своє бачення розвитку бізнесу.