Як паніка може зробити долар по 30 і чому не треба знімати депозит

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронировать участие

На жаль, Україну періодично струшують різного роду кризи, які позначаються на повсякденному житті громадян. В очікуванні потрясінь, українці зазвичай скуповують валюту в обмінниках, продукти в супермаркетах та пальне на АЗС. Часто страхи виявляються безпідставними і, накупивши долари по завищеному курсу, люди змушені через деякий час продавати їх дешевше. Звичайно, в пам'яті й випадки, коли за короткий період часу суттєво змінювався масштаб цін, і країна продовжувала працювати в новій реальності.

Існують суттєві відмінності в економічній ситуації зараз і тій, яка була в січні-лютому 2015 року. Тоді за короткий період часу курс долара підстрибнув з 15 гривень до тридцяти й подекуди сорока на чорному готівковому ринку. На фоні цього підстрибнули ціни, полиці деяких магазинів спорожніли. За тиждень-два курс стабілізувався на новому рівні в районі 22-23 гривень за долар. Рішення про покупку валюти по 30 і вище не виправдало себе й чотири роки по тому.

Чим же зараз ситуація відмінна? Найперше обсягом резервів — на початок цього тижня вони становили 16,7 млрд доларів або близько 3 місяців майбутнього імпорту. В лютому 2015 цей показник був лише 5,6 млрд. В такій ситуації Нацбанк фактично не мав ресурсів для підтримки національної валюти, чого не скажеш про поточну ситуацію. Тобто зараз у критичній ситуації Нацбанк може вийти на ринок і стабілізувати курс.

Крім того, міжнародні ринки після періоду турбулентності в липні-вересні стали більш сприятливими для країн, що розвиваються, зокрема України. На їх валюти немає такого тиску, як раніше. Хоча, безумовно, заголовки новин про введення військового стану в країні фактично зупиняють нові інвестиції в країни. Зокрема й захід нерезидентів у гривню, який мав місце в січні цього року й став поштовхом до зміцнення курсу гривні з 28.87 грн/дол до 26.65 за короткий період часу.

Зрештою, міцнішою стала економіка країни. Звичайно, темпи її зростання значно відстають від тих, яких би нам хотілося, але експорт переорієнтувався. Якщо 2013 року на РФ припадало 23,2% від загального експорту, то на кінець 2017 — лише 8,7%. Обмежувальні заходи росіян мали дуже негативний вплив на нашу економіку, адже за короткий період часу українські експортери втратили ринки збуту, й відповідно, валютну виручку. Що менше валютної виручки надходить в країну, то більший дефіцит валюти й вищий курс. Переорієнтувавшись на інші ринки, Україна зменшила для себе цей ризик.

Роль регулятора в такі дні особливо велика, насамперед, в інформаційному плані. Багато хто вирішить про всяк випадок запастись готівкою, а порожній банкомат — картина, яка не вселяє довіру і впевненість. Саме тому Нацбанк попросив банки забезпечувати банкомати готівкою на регулярній основі. Якщо ж зніматимуть більше, ніж дозволяють запаси, НБУ надаватиме банкам кредити, в тому числі й через інструменти екстреної підтримки ліквідності ELA ( тобто достатнього обсягу грошей для проведення операцій — ред.). Це той механізм, який розроблявся в більш спокійний час для такого роду ситуацій. Але заборони на зняття грошей з депозитів за умови воєнного стану не буде, тому не потрібно тиснути на банки, щоб вам повернули гроші, адже це може травмувати банківську систему. Гроші видаватимуть, як завжди.

Але всі логічні аргументи відходять на другий план, коли на ринках панують панічні настрої. Є таке поняття як самоздійснюване пророцтво. Якщо всі вірять, що долар зросте, а медіа нагнітають ситуацію, то так і буде, оскільки всі побіжать купувати валюту. От тільки чи не буде це повторенням ситуації 2015 року? Маю надію, що ні, й ми побачимо помірні коливання, які вдасться погасити Нацбанку.