Як провести ліберальну податкову реформу, не привертаючи увагу МВФ

Минулого тижня у Верховній Раді був зареєстрований проект закону про внесення змін до Податкового кодексу, який одні називають ліберальною податковою реформою, а інші — необдуманою. Під законопроектом поставили свої підписи 114 народних депутатів коаліції, натякаючи на те, що цей законопроект парламент підтримає, а ось проект нового Податкового кодексу, над який працює Мінфін — не факт. Вперше на розгляд Національної ради реформ було винесено дві концепції, і жодна з них так і не була затверджена.

Можна сказати, що Рада намагається змусити Кабмін до компромісу, і на стороні нардепів — відомі громадські активісти і бізнес. З іншого боку, на стороні Кабміну виступає головний кредитор України — Міжнародний валютний фонд, який з побоюванням ставиться до зниження податкових ставок. "Критично важливо, щоб уряд чітко пояснив парламентарям небезпеку цих податкових ініціатив", — заявив постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше.

Чим закінчиться велике протистояння між Міністром фінансів Наталією Яресько і главою податкового комітету Ради Ніною Южаніною , можна тільки припускати, але закінчитися воно має дуже скоро — від прийнятої концепції безпосередньо залежить бюджет на 2016 рік.

Нам важливі аргументи обох сторін, тому ми прийшли в Комітет. З Ніною Южаніною ми обговорили і позицію МВФ, і шляхи скорочення дефіциту бюджету, і можливі точки компромісу.

Виходячи зі списку авторів, це проект, фактично, громадянських активістів і депутатів.

Так. Я хочу це підкреслити: якби не консолідована робота громадських експертів, то навряд чи можна за такий короткий строк написати проект закону, висловити свої ідеї у вигляді документа, який би відповідав всім критеріям. Якщо в Міністерстві фінансів над цим працюють спеціально навчені працівники, які знають стилістику написання, або ж залучені провідні консалтингові компанії, то для нас це було неймовірно важкою задачею.

А чому не всі депутати з Комітету долучилися?

Більшість часу в Комітеті з депутатів нікого не знайти. Є 2-3 депутати, які присутні постійно, але більшість — або від'їжджають, або працюють в іншому напрямку.

Але є активісти серед депутатів, які зацікавлені в реформі. Зокрема, Продан, Журжій.

По-перше, це треба питання задати їм. А по-друге, Андрій Журжій працював у всіх робочих групах, з більшістю ідей, закладених в проект закону, він погоджується. Але від ідеї брутизації заробітної плати ми відмовились, виключно через це він не став виступати співавтором. Ідея щодо єдиного платежу (ПДФО на рівні реального навантаження на зарплату у 41%, а військовий збір та ЄСВ скасувати) здається йому ідеальною, і він не розуміє, чому я з ним не погоджуюсь.

Можна, я теж почую аргументи?

Ми зараз маємо дати можливість побачити і порахувати вихід із тіні заробітної плати. Якщо ми говоримо про брутизацію, то це — збільшення фонду заробітної плати. Ми і так зараз не можемо вловити ефект від знижуючого коефіцієнту, який запровадили з квітня цього року, тому що через падіння економіки, очевидно, не відбувається росту платежів в бюджет. Брутизацію можна провести через 2-3 роки, після певного перехідного періоду. Коли ми справді зафіксували б зараз: а) вихід з тіні, зростання бази оподаткування, б) чітку пропорцію розподілу. Адже при єдиному платежі ми мали б пропорційно розподіляти для місцевих бюджетів те, що передбачається по ПДФО, і для Пенсійного фонду — по ЄСВ. Зараз із цим не погодяться місцеві громади, які слідкують за кожною копійкою своїх бюджетів. Якщо суть в одній платіжці, то ми технічно можемо зараз з"єднати в одну платіжку дві суми з розбивкою в призначенні платежу, щоб полегшити навантаження на бухгалтерію, в цьому немає ніякої проблеми.

До речі, про зміни з часом. В Мінфіні вважають за правильне ввести мораторій на внесення змін на 3 роки, але вони впевнені, що парламент цього ніколи не підтримає…

При їх концепції — звісно, не підтримає. Мораторій на 3 роки при підвищених ставках оподаткування — це абсолютно безвідповідально, і цього депутати не допустять.

Якщо би, припустімо, був якийсь прийнятний для всіх проект, то чи підтримав би парламент мораторій?

Я думаю, що так. В стабільній податковій політиці зацікавлені не тільки платники податків, а і парламентарі — та кількість проектів, які зараз знаходяться в Комітеті, шокує: їх більше 300, і всі вносять зміни до якогось пункту, підпункту, щось намагаються впорядкувати, змінити. Як платник податків може взагалі орієнтуватись в такій податковій системі? Я нещодавно попросила проаналізувати усі проекти, згрупувати, знайти, позитивні ідеї, які пропонують депутати, щоб, коли буде голосуватися в залі наш законопроект, знайти більше підтримки, щоб показати кожному депутату, що його ідея також врахована, що ми про неї не забули.

Чи є умови, за яких парламент підтримає чи не підтримає проект Мінфіну?

Проект в такому вигляді, як він був презентований на Національній раді реформ, дійсно парламент не підтримає. Але Міністерство фінансів теж не стоїть на місці. Вони щось змінюють, і ми знаємо, що певні ідеї, які виношувалися в Комітеті, їм теж до вподоби.

Чи є це кінцевою метою компромісний проект?

Звісно, є! У нас, незважаючи ні на що, залишається можливість домовитися — і ми вимушені будемо це зробити, бо інакше нам не дійти в 2016 рік; бюджет має бути побудований на податковій реформі, збалансованим, прийнятним і для уряду, і для суспільства.

Але Мінфін готує абсолютно новий Кодекс.

Я не думаю, що Міністерство зважиться на новий Податковий кодекс. Не можна робити новий кодекс доти, доки ми не визначимось з функцією державної фіскальної служби, оскільки це є основою. Я не бачу можливості подальшого існування Державної фіскальної служби з тими задачами і функціями, які зараз закладені в Податковому кодексі.

Ми маємо змінити і реформувати систему так, щоб назавжди переступити бар'єр несприйняття суспільством сплати податків.

Кожен керівник податкового відомства каже ті самі слова. І всі намагаються це зробити, але чомусь не виходить.

Все вийде, якщо ми на законодавчому рівні обмежимо функції Державної фіскальної служби. Керівник податкової може все, і він відповідає за наповнення державного бюджету будь-якою ціною. Так от, треба прибрати все, що дає йому такі можливості.

Працівники ДФС навіть існуючі закони не завжди поважають. Може правий прем'єр-міністр, коли каже, що потрібно звільнити всіх і набрати нових?

Справді, потрібно скорочувати працівників Державної фіскальної служби, але це не означає, що треба звільнити всіх, так як зараз це відбувається за законом про люстрацію. Я б хоч 90% звільнила, але не тих, без яких точно спершу не обійтися. Ми знову зараз знищимо з професійної точки зору даний інститут виконавчої влади. Я щонайменше у Києві знаю більше десятка заступників начальників районів, які гідно виконували свої функції, які завжди були робочою силою в будь-якому районі і ніяких злочинних дій при владі Януковича не здійснювали, і які зараз підлягають люстрації. Вони тепер зі сторони спостерігають як розвалюється податкова система, як в районах немає кому виконувати функції, немає де взяти спеціалістів.

У нас система електронного адміністрування ідеологічно трималась на декількох людях. І ми всі це знаємо і бачимо, хто приходив на Комітет, хто працював в робочих групах, хто досить глибоко знає дану тему. І ці дві особи звільнені. Ким зараз замінить пан Насіров цих спеціалістів?

Ну, з юридичної точки зору, він може брати їх радниками на деякий період.

Якщо з юридичної точки зору це можливо, мабуть він так і зробить. Але мені здається, що вони насправді не підпадають під дію закону. Люстрація відбулася на основі листа Міністерства юстиції, який вони видали 24.04 на адресу Державної фіскальної служби, і де вони розширили зміст Закону на заступників керівників районів у місті Києві. На цьому робився акцент, хоча із закону дана норма не випливає.

Це було роз'яснення, направлене на когось персонально?

Я не знаю, персонально чи ні. Існувала ідея звільнити якнайбільше працівників, пов'язаних зі старою владою, не вдумуючись, чи є заміна. Тетяна Козаченко (начальник люстраційного департаменту Мінюсту) особливо звертала увагу на деяких осіб, які терміново мають бути звільнені. Їм видніше, вони спеціалісти. Але я би не приймала таку точку зору.

Розкажіть, про що ви говорили з Жеромом Ваше.

З Жеромом Ваше говорили про податкову реформу. Я намагаюсь за можливістю надати якнайбільше аргументів на користь прийняття нашого проекту закону, для того щоб в МВФ зрозуміли, і може навіть розділили нашу точку зору.

В першу нашу зустріч ми говорили понад три години, вони наголошували на тому, що ми маємо виконати основні маяки МВФ щодо граничного дефіциту бюджету на 2016 рік і таке інше. Але ми намагалися довести, що саме зараз є необхідність в ліберальній реформі і не можна відкладати її на рік чи п'ять років. На повторній зустрічі ми почули вже не вимогу, а прохання до нашої реформи — щодо збалансованості бюджету і недопущення дефіциту, більшого за 3,7% ВВП. Знову ми три години спілкувалися, і мені здається, що в кінці нашої розмови ми все ж досягли більшого розуміння зі сторони Жерома Ваше.

Мені здалося, що сказане ним в інтерв'ю можна трактувати, як ультиматум Раді: або проект Мінфіну, або умови співпраці з МВФ будуть переглянуті не в інтересах України.

Той факт, що Жером Ваше підтримує з нами діалог, є свідченням того, що Комітет сприймають як суб'єкт переговорів. Представники МВФ зазвичай проводять переговори тільки з Мінфіном і тільки з приводу показників дефіциту бюджету, а не розмірів податків і способів їх стягнення. Ми згодні з ним, що дефіцит бюджету не повинен бути занадто високим, а пан Жером згоден з нами, що досягти цього можна і зниженням держвидатків. У тому випадку, якщо МВФ покажуть збалансований бюджет, ніяких питань не буде. Жодного разу у Фонді не заявляли, що факт реєстрації або голосування за той чи інший проект призведе до згортання програм.

На даний момент пан Ваше виходить тільки з тих даних, які йому надає Мінфін. Ми переконали його в тому, що дефіцит бюджету не буде настільки величезним, оскільки у своїх розрахунках Мінфін не враховував економію від скорочення витрат на нарахування зарплат співробітникам бюджетної сфери при зниженні ставки ЄСВ, закриття схем зловживань з ПДВ, ефект від детінізації, а також Мінфін чомусь не розглядає можливості скорочення функцій, які нікому не потрібні, хоча всій країні була обіцяна дерегуляція. За нашими підрахунками, ми вписуємося в коридор, позначений фондом.

Ця цифра в 200 млрд, яку озвучила Наталя Яресько — звідки ці розрахунки?

Вона абсолютно не страшна, і це не 200 млрд. Якщо порахувати вплив податкової реформи на дохідну частину прямолінійним математичним методом, то це мінус 200 млрд. Але абсолютно нічого за цією цифрою на папері не стоїть.

Так МВФ і спирається виключно на прямі математичні методи.

Неправда. Існують зовсім інші розрахунки щодо макроекономічних показників, щодо можливостей за рахунок ліберальної реформи отримати збільшення дохідної частини. Але мова навіть не про це, а про те, що на зустрічі з Жеромом Ваше ми надали матеріали щодо непідтвердження нами деяких цифр, які зроблені Міністерством фінансів. В пояснювальні записці ми виклали більшість тих розрахунків, які були нами проведені з макроекономістами, щодо того, яким чином ми можемо вийти на збалансований бюджет.

Хоча б приблизно: на що можна там сподіватись? На приватизацію?

Макроекономічні показники. Приватизація може бути врахована, якщо вона вже готова, та приватизація, до приватизації. Але я б приватизувала для покриття дефіциту більше об'єктів соціальної сфери, які не використовуються державою і знаходяться в занедбаному стані. Сьогоднішні 12 млн пенсіонерів відкладали свої внески і отримують пенсію за рахунок наших відрахувань, а в нас їхніх відрахувань немає. Той профіцит, який був в радянський час, використовувався саме на побудову соціальної сфери, він частково зараз може як компенсатор використовуватись через приватизацію таких об'єктів. Наприклад, санаторії, профілакторії, будинок профспілок на Хрещатику, який може бути приватизований, а не використовуватись під сумнівну оренду.

Але мені здається, що ці об'єкти не принесуть великих коштів.

Ми так собі прикидали, до 40 млрд гривень — це планова цифра на цей рік.

Мінфін закидає вам відсутність компенсаторів при зниженні ставок.

Забудьте це слово. Я взагалі не хочу рахувати компенсатори. Ну що це за компенсатори, коли ми перестали брати з однієї кишені та почали з іншої. При зниженні ставок компенсаторів з бізнесу не можна брати — це неправильно.

Я так розумію, що МВФ не сприймає прогнози детенізації взагалі як аргумент.

Абсолютно вірно. Ми їх не використовували.

Тетяна Острікова, член податкового комітету і один із ключових авторів законопроекту, яка була свідком розмови, все ж долучається до дискусії.

Острікова: Просто дефіцит, прорахований Мінфіном, — уявний.

Чому уявний?

О: Я була присутня від Комітету на круглому столі, де економісти розглядали вплив різних концепцій податкової реформи на макроекономічні показники і бюджет. За розрахунками Мінфіну, в прогнозі на 2016 рік некоректно пораховані цифри по ЄСВ, не враховано вже прийняте законодавство по застосуванню з 01.01.2016 р. коефіцієнту 0,6. Мінфін рахував все на базі 2015 року, , це вони висувають як аргумент. Економісти дійшли того, що треба порівнювати зіставні речі — якщо ми рахуємо на базі 2015 року, то це одна справа, якщо ми рахуємо бюджет на 2016 рік — то інша. І з урахуванням коефіцієнту у них буде дефіцит, більший за 60 млрд.

Ні ви, ні я не бачили їхнього законопроекту. В нас поки що міністри не приймають закони, і коли Мінфін нам рахує нашу недоїмку, так треба рахувати на тій законодавчій базі, яка вже існує, а не на тій, яка можливо буде проголосована. А якщо не буде?

А як скоротити видатки, вони розповіли?

О: За попередньою оцінкою Павла Кухти (експерт Реанімаційного пакета реформ), скорочення видатків МВС і прокуратури може дати 5-10 млрд. Галина Третьякова (гендиректор федерації убезпечення України) сказала, що ефект від ліквідації трьох соціальних фондів — це економія бюджету близько 15-20 млрд грн. РПР введення податку на розподілений прибуток пропонують збалансувати тим, щоб ввести мінімальний платіж по податку на землю, в їхніх підрахунках це принесе бюджету 35-45 млрд грн. І цей податок повинен іти в залік податку на розподілений прибуток. Крім того, для збереження найважливіших норм нашої концепції ми готові обговорювати ставки ПДВ.

Я ще можу від себе сказати, що 23,2 млрд — це ефект від зниження ЄСВ на зарплату бюджетникам — держава буде менше витрачати на податки. Потрібно також обрахувати ефект від закону про трансфертне ціноутворення. У 2013 році, тоді ще міністр, Клименко говорив, що імплементація положень про трансферне ціноутворення дозволить додатково залучити 20 млрд грн на рік, при тому що курс був 7,99. А вони все дуже добре рахували, на відміну від Яресько, яка нічого не вміє, не знає, і не хоче. Коли ми це питання підіймали з Міжнародним валютним фондом, то для них виявилося великим прозрінням, що в нашій державі трансфертним ціноутворенням займається 6 чоловік, що в нас немає навіть окремого управління на рівні центрального ДФС. За 2015 рік цілих 4 перевірки було проведено, які закінчились, здається, нічим. Ми прийняли прекрасне законодавство, але не залучаємо від нього додаткових ресурсів.

Так в чому проблема? Що в нас технічно немає можливості імплементувати законодавство про ТЦО?

О: Проблема в тому, що комусь хочеться 10 хвилин по неділях говорити з народом, а працювати не хочеться. Бо тоді реально припиниться виведення прибутків в офшори, а кому ж це вигідно? Треба розбудовувати інституційну спроможність. В нашому законопроекті закладаються норми, які просто змусять до цього. Ми не можемо втручатися в роботу виконавчої влади, не можемо прийти до Насірова і сказати, щоб він займався трансфертним ціноутворенням, але можемо передбачити такі речі в законопроект.

Коли Яресько виступала з приводу дефіциту бюджету, вона питала, чи готові ми зменшити соціальні видатки, або видатки на охорону здоров'я, і хто буде відповідати за це.

О: Це просто маніпуляція. Вона запустила месседж, що наслідком реформи буде скорочення тільки соціальної сфери. За рік на посаді міністра вона не зробила нічого для внутрішньої економіки, а тепер перевертає все з ніг на голову. Ми не пропонували скоротити видатки на бюджетно-соціальну сферу!

Її теза полягала в тому, що ви взагалі нічого не пропонували.

О: Це знову маніпуляція, тому що це не наша функція. Хто по закону про регламент пише і готує бюджет? Міністерство фінансів. Ми взагалі нічого не повинні їй пропонувати про скорочення видатків. Ми закликаємо до коректних макроекономічних розрахунків.

Ю: Якщо в нас буде зустріч з послами Великої сімки, ми запросимо спеціалістів, які можуть пояснити, в чому полягають ці заниженні макроекономічні показники. Ми зможемо про це говорити з їх фахівцями. Головне, щоб у нас розпочався якийсь діалог з Міністерством фінансів. По суті, його немає, тому що пані Яресько впевнена, що запропоновані ними зміни мають бути обов'язково прийняті і ніхто немає права їх обговорювати. "Ліберальні реформи" для неї звучить як "розвал економіки України". Ми не впевнені, чи вона усвідомлює, що наші дії не спрямовані на розвал економіки.

Ви донесли цю думку до офісу МВФ. Коли можна очікувати фідбеку від них?

Ю: Поки ніякого зворотного зв'язку не було, але на початку листопада приїжджає економічна частина Місії. Я думаю, тоді і зустрінемося.

І коли проект планують розглядати?

Ю: Коли ми знайдемо спільну мову, тоді винесемо проект на розгляд. Ми справді маємо нести відповідальність і одночасно розглядати податкову реформу і Бюджет-2016 для того, щоб було повне розуміння того, що ми робимо.

Кабмін насамперед критикує ставки податків в вашій концепції, ви готові йти десь на поступки?

Ю: В законопроекті ми передбачили комплекс заходів, зокрема адміністрування податків, а не тільки зміну ставок, як це намагаються подати наші опоненти. Щодо ставок — податкове навантаження на фонд заробітної плати до 30% має залишитись обов'язково. Інакше це взагалі не реформа. 30% і так надто багато. Ми також наполягаємо, що має бути податок виключно на розподілений прибуток, щодо ставки можемо дискутувати, але ми повинні чітко розуміти, для чого піднімати її хоча б на 1 пункт. Те ж саме стосується зниження ПДВ до 15%.

Взагалі, по багатьом питанням буде дискусія, навіть серед депутатів.

Зокрема, по сільгоспвиробникам?

Ю: У всіх країнах світу існує дотування сільськогосподарського виробників. В нас це відбувається через спецрежим по ПДВ. Всі розуміють, що завдавати удар по цій галузі — неправильно. Тому відміна спецрежиму можлива тільки в тому разі, коли у видатковій частині бюджету будуть закладені дотації для сільгоспвиробників.

Тобто сума, виділена в бюджеті на дотації, має бути співставна з тим, що зараз отримують аграрії, користуючись спецрежимом.

Ю: Відносно дотацій працює група спеціалістів в Міністерстві фінансів разом із представниками галузі, міністр фінансів пообіцяла, що це буде зважена цифра.

Мінфін наполягає на тому, щоб ми в кінцевому підсумку взагалі відійшли від спрощеної системи оподаткування.

Ю: Щодо спрощеної системи оподаткування в суспільстві відбувся розподіл на тих, хто сприймає відміну спрощеної системи, і тих, хто не хоче навіть говорити на цю тему. Ми пропонуємо, щоб це відбулось еволюційним шляхом, через перехід на пом'якшену загальну систему оподаткування. Це не спрощена система, яка сьогодні існує і використовується у схемах оптимізації. З власної волі підприємець зможе перейти із спрощеної системи на пом'якшену загальну, але оподатковуватись буде прибуток, який враховується за спрощеною системою, а не весь валовий дохід.

Тобто, тут кінцева мета, в принципі, співпадає.

Ю: Зовсім не співпадає. У концепції Мінфіну — об'єднання другої і третьої групи в одну групу Б з річним обсягом доходів не більше 2 млн грн. В середовищі малого бізнесу взагалі не сприймають такого об'єднання, зменшення, урізання, підвищення навантаження і т.д. І тут ми маємо їх залишити такими, як вони є, за винятком тих видів діяльності, через які справді відбуваються оптимізаційні процеси.

В уряді дуже переконлива аргументація, що на єдиному податку не можна лишати юридичних осіб. Чи вважаєте ви, що це правильно?

А чому не можуть бути юридичні особи на єдиному податку? З чим це пов'язано?

З тим, що оподаткування несправедливе порівняно з тими, хто на загальні системі.

Ю: У такої юридичної особи податкове навантаження на фонд заробітної плати таке саме, як у суб'єктів підприємницької діяльності на загальні системі оподаткування, по-перше. По-друге, ми пропонуємо на загальній системі оподаткування розподіленого прибутку, а на спрощеній ми із 2016 підвищуємо ставку з 4% до 6%. Ще треба порахувати, в кого буде більше податкове навантаження. Щодо можливості не реєструватися платником ПДВ — так вибачте, із таким підприємством не всі хочуть мати справу. Ми знаємо, що спрощена система оподаткування використовується в більшості в сфері надання послуг. Сфера надання послуг, на мій погляд, заслуговує хоча б на зменшення ставки ПДВ. Як можна ПДВ брати з усієї суми вартості послуги? Це ж податок на додану вартість, а ми його беремо з обороту. Тому в сфері послуг спрощена система — це єдиний спосіб не займатися оптимізацією, законно сплачувати податки і не труситися від нависаючої відповідальності.

Чи передбачений якийсь механізм, який виведе великий бізнес з кола платників єдиного податку?

Ю: Зміна обсягу річного доходу з 20 до 5 мільйонів, введення ряду обмежень, наприклад для підприємців, найнятих юридичною особою, або структурних одиниць ресторанів.

Це залишає трохи простору для маневрування.

Ю: Все треба поступово робити. Ви пішли б з нами на нараду зі спрощенцями і почули, як вони будуть протестувати навіть проти збільшення обсягу доходу.