НБУ курс:

USD

41,29

+0,03

EUR

43,47

--0,10

Наличный курс:

USD

41,65

41,58

EUR

43,85

43,55

Кому має підпорядковуватись фінансова поліція?

Для представників бізнесу та громадянського суспільства важливі не тільки принципи роботи Службі фінансових розслідувань, а й підпорядкування та підслідність цього органу
Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронировать участие

Активно йдуть дискусії щодо створення нового правоохоронного органу — Служби фінансових розслідувань. Є напрацьований ще восени законопроект за участі представників Міністерства фінансів та незалежних експертів, який визначає ключові завдання фінансової поліції.

Для представників бізнесу та громадянського суспільства важливі не тільки принципи його роботи, а й підпорядкування та підслідність цього органу. Для більшого розуміння цього питання необхідно проаналізувати досвід інших країн та врахувати специфіку нашої країни.

Згідно з дослідженнями ОЕСР "Effective Inter-Agency Co-operation in Fighting Tax Crimes and Other Financial Crimes" (2012), в світі існує 4 варіанти організації роботи служби, яка відповідає за протидію податковій злочинності, так звані tax crimes:

Модель 1: у структурі податкової адміністрації.

Така модель застосовується в Англії, США Австралії, Канаді, Німеччині, Греції, Індії, Ірландії, Південній Кореї, Новій Зеландії, ПАР та Швейцарії.

Модель 2: функція розслідування перебуває в структурі податкової адміністрації, але при координації прокуратури.

Так працює СФР в Австрії, Чилі, Нідерландах, Португалії, Швеції, Іспанії (замість прокурора — суддя).

Модель 3: окремий від податкової адміністрації орган під керівництвом Міністерства фінансів.

Таку модель використовують у Греції, Ісландії, Туреччині. Також у Нідерландах, Австрії та Швеції відповідні підрозділи куруються Міністерством фінансів.

Модель 4: функція протидії податковій злочинності лежить на поліції (Міністерстві внутрішніх справ) або прокуратурі.

Ця модель застосовується в Бельгії, Данії, Чехії, Японії, Люксембурзі, Мексиці, Норвегії, Словаччині та Словенії.

Щодо підпорядкування Міністерству юстиції, такої практики у світі не має — очевидно, що це не є продуктивним.

Також з нашої багаторічної практики можемо зробити висновок, що Моделі 1 і 2, тобто підпорядкування такого органу Державній фіскальній службі, не працюють та не є оптимальними. Український бізнес роками потерпає від свавілля та рейдерських захоплень.

Тож прийнятними видаються два варіанти: підпорядкування Міністерству внутрішніх справ або Міністерству фінансів.

Отже, опція №1 — підпорядкування фінансової поліції Міністерству внутрішніх справ. Який плюс? Це — ефективна координація дій, тобто низка категорій злочинів, які перебувають у сфері контролю МВС (злочини проти власності, зокрема шахрайство та привласнення майна, злочини у сфері господарської діяльності, корупція та ін.) пов'язані з податковими злочинами.

Проте є мінуси. Існує високий ризик того, що концентрація корупції та обсяг вже існуючих повноважень МВС робить неможливою зміну ідеології роботи майбутньої Фінансової поліції. Тобто ми можемо отримати стару Податкову міліцію з новою назвою.

По-друге, податкові злочини уже були в сфері контролю МВС (до 1996 року). І низька ефективність їх розслідування призвела до необхідності створення саме окремого правоохоронного органу — Податкової міліції.

По-третє, є високий ризик, що порочна система оцінки результатів роботи у структурі МВС, усталена іще за радянських часів за схемою, що більше кримінальних справ відкрито, то краще орган працює, може бути перенесена на нову фінполіцію.

Опція №2 — підпорядкування Фінансової поліції Міністерству фінансів. По-перше, потрібно зазначити, що Мінфін — базовий орган у сфері податкової і митної політики. Він по закону формує фінансову, податкову та митну політику.

По-друге, Мінфін має гарну репутацію та високий рівень довіри суспільства. Він не був учасником тиску на бізнес, а навпаки впроваджує ініціативи, аби його зменшити і створити умови для економічного розвитку. Не був суб'єктом гучних корупційних скандалів.

По-третє, наразі Мінфін — одне з провідних міністерств у сфері реалізації реформ, який демонструє високу відкритість своєї діяльності.

По-четверте, Міністерство фінансів має інституційну спроможність для якісної координації аналітичних розробок, адже курує Держфінмоніторинг.

Мінус в тому, що послаблена координації дій, тобто необхідно буде налагоджувати взаємодію з іншими контролюючими та правоохоронними органами, зокрема з МВС та Державною аудиторською службою.

Виходячи з викладеного вище можна зробити висновок, що найбільш оптимальним для нашої країни є підпорядкування фінансової поліції (служби фінансових розслідувань) Міністерству фінансів, із зосередженням у цьому органі функцій по боротьбі з ключовими економічними злочинами.