Більшість експертів в світі намагалися порахувати тіньову економіку, та абсолютно всі стикалися зі складністю її виявлення. Світовий банк знайшов, як порахувати тіньову економіку, та у своєму останньому дослідженні приходить до висновку, що рівень тіньової економіки складає 17,2% від сукупного ВВП у 162 країнах світу, які були учасниками цього дослідження. В Україні, за різними оцінками, рівень тіньової економіки складає від 40% до 60%. В загальному рейтингу Світового банку Україні відведено 140 місце зі 151 країни світу, загальний рівень тіньової економіки оцінений на рівні 49,7%.
Можна багато дискутувати щодо причин виникнення тіньової економіки, але особисто мені цікавіше досліджувати мотивацію бізнесу, яка спонукатиме бізнес виходити з тіні. Цікаво, що коли я виписала всі можливі, на мою думку, стимули до детінізації та сформувала такий собі long list, то я побачила, що їх можна поділити на три групи, умовно кажучи: мотивація ззовні, законодавчий примус та транспарентний контроль.
Мотивація ззовні
Для мене це найбільш сильна група, і я однозначно є її прихильником. В умовах низької ліквідності, з одного боку, та обмежених і дорогих фінансових ресурсів в Україні — з іншого, власники та менеджмент бізнесу намагатимуться шукати більш дешеві ресурси в Європі. Часто чую від підприємців: "нехай в них ставки податків вище, але які в них дешеві фінансові ресурси". Так, звичайно, кредитні ресурси в банківських установах європейських країн дуже дешеві в порівнянні з Україною, але розраховувати на аналогічні умови українському бізнесу не варто. Більш популярним є приватне кредитування та прямі інвестиції в акції та корпоративні права. Чим більше успішних прикладів знатиме наша країна, тим швидше бізнес бажатиме детінізації, адже прозорість та законність бізнесу є обов'язковими атрибутами початку переговорів з іноземними інвесторами.
Іншим мотивом цієї категорії є відкриття українським бізнесом європейських та світових ринків. Україна є унікальною країною для інвестування, проте і українська продукція може бути конкурентоздатною в Європі. З набранням чинності угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС відбувається лібералізація доступу до ринків, скасування тарифів. Вихід на цивілізовані ринки, серед іншого, потребуватиме прозорої фінансової звітності та достовірності інформації в ній. Все це і є мотивацією ззовні, що сприятиме популяризації прозорості та відкритості бізнесу, спонукатиме до чесної конкуренції.
Законодавчий примус
В європейських країнах великий та середній бізнес публікує свою фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своєму сайті. Публікується також і річний звіт керівництва компанії, що надає можливість суспільству ознайомитися з основними досягненнями компанії за рік, з кроками щодо підвищення якості товарів чи послуг. В такий спосіб бізнес демонструє повагу до споживачів, вибудовуючи транспарентні відносини з ними, а також свою соціальну відповідальність перед суспільством. Все це є доброю ознакою культури ведення бізнесу. Імплементація європейського законодавства в Україні і є тим законодавчим "пенделем", що сприятиме пришвидшенню розвитку в Україні поваги до споживача. Всілякі заохочувальні програми від контролюючих органів лише посилять ефект. Наприклад, прийняття ДФС аудиторських висновків під час проведення податкових перевірок. Очевидно, що головний бухгалтер підприємства, що складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, має набагато більше професійних знань та досвіду, ніж податковий інспектор. Фінансова звітність, що підтверджена незалежним аудитором, має певну цінність, та їй треба навчитися довіряти.
Не меншу роль відіграватиме фіскальна стабільність, що дозволятиме бізнесу проводити довгострокове планування та бюджетування. Передбачуваність податкової політики — це перший крок до побудови довіри між бізнесом та державою.
Транспарентний контроль
Спробуйте у Франції, Італії, Чехії або Польщі розрахуватися готівкою за коштовну покупку. Грошові виплати обмежені в більшості країн-членів ЄС. Посилення контролю Національного банку за обігом готівки — ефективний інструмент боротьби з тіньовою економікою. Не менш ефективним механізмом є якісний контроль з боку ДФС за фіктивним підприємництвом. Але найкращим контролером може стати лише громадянське суспільство. Для цього треба розвивати фінансову грамотність населення, вчити контролювати сусіда. Немає більш ефективного механізму боротьби з тіньовим бізнесом, як самоочищення ринку, коли законослухняні гравці об'єднуються проти шахрая і в такий спосіб захищають інтереси споживача. Україна може обрати більш притаманний для своєї культури шлях. Яким би він не був, чиясь сильна рука повинна контролювати бізнес та сплату податків всіма суб'єктами підприємництва.
Наразі однією з першочергових задач для досягнення детінізації є побудова взаємної довіри між громадянами та бізнесом, з одного боку, та державними органами, з іншого. Успіх кожної справи прямо пропорційно залежить від довіри до тих, хто ці справи виконує. Я особисто не вірю в правила та контроль, але я вірю в мотивацію. Якщо буде мотивація, то й буде детінізація.