Що потрібно для створення ефективної стратегії розвитку громади

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронировать участие

Чи потрібна громаді стратегія розвитку? Так — одностайно відповідають і місцеві голови з депутатами, і громадськість. Але лише чверть з них вважають, що існуюча стратегія реально покращила життя громади. Найважливішими чинниками ефективності стратегії, на їх думку, є компетентність експертів та дослідження проблематики громади. Вони переконані, що при розробці стратегій найбільше не вистачає участі українських фахівців-стратегів, депутатів місцевих рад та самих мешканців громади. А от ставлення до участі політичних партій в цьому процесі є дуже стриманим. Це все — дані експертного опитування* "Стратегічний потенціал громад", проведеного у вересні 2021 року в рамках власної науково-практичної програми "Репутація України" компаній Research.ua та ReputationLabTM (Ukraine) за підтримки ГО "Назустріч Сонцю" ( повний текст результатів опитування).

Як  бачать ключові стратегічні завдання та перешкоди очільники громад, мешканці та громадські активісти — у цьому матеріалі.

ТЕКСТ

Рік тому, восени 2020-го, на запрошення місцевого бізнесу ми проводили в Конотопі стратегічно-моделюючу сесію для виявлення стратегічного потенціалу міста ( https://fb.watch/8YJRUpYqhU). З’ясувалося, що потенціал є, а стратегії немає, тому що різним групам впливу важко домовитись про спільне бачення майбутнього міста та громади. Кожен з них мав своє бачення, свої ідеї, але ці ідеї не створювали цілісної картини. Відповідно, зростало незадоволення одне одним, яке точно не сприяло розвитку громади. 

Минув рік, і в Конотопі вже за ініціативою міської влади почалася робота над розробкою стратегії розвитку громади ( https://konotop-rada.gov.ua/u-konotopi-rozrobliaiut-stratehiiu-rozvytku-hromady/). Так ініціатива місцевих бізнесменів спонукала місцеву владу до більш активних дій і врешті-решт призвела до розуміння необхідності стратегії розвитку та діалогу з мешканцями та активістами міста. 

"Ми двічі пройшли через всю Україну пішки та зустрілися з кількома сотнями людей, які роблять проєкти, що змінюють життя громад. Буквально у кожному місті, містечку, селі, що відвідували наші знімальні групи, знаходилися унікальні люди та команди, які втілювали проєкти розвитку й потужно впливали на свої громади й регіони. Тому можемо констатувати, що розподілений досвід розвитку територій в країні є. Разом з тим ми бачимо, що цей потенціал реалізується вкрай неефективно. Головна причина, на нашу думку, в тому, що ми мало взаємодіємо одне з одним. Кожен займається своїм проєктом і частіше за все навіть не здогадується, що десь поруч інша людина робить щось схоже, або інше, але в тому ж напрямку. Об’єднання проєктів, обмін досвідом у рази збільшує потужність впливу на майбутнє", — розповідає співзасновник руху "Назустріч Сонцю" Мітя Хопта, якій особисто пройшов Україною від північного до південного кордонів і провів кілька десятків інтерв’ю з авторами різних проєктів та громадських ініціатив.

За різними оцінками, від 40 до 55% громад по всій Україні мають офіційно затверджену стратегію розвитку. Разом з тим — про це свідчать результати опитування — лише кожен четвертий депутат місцевої ради вважає, що ця стратегія покращила життя в громаді. Мешканці громад переважно згодні з ними. Тобто потенціал є, стратегії здебільшого теж є, але вони чомусь не працюють.

Діаграма 1: "Оцінка, наскільки вплинула стратегія на життя громади"

Чому так?

Олексій Делюков, керуючий партнер дослідницької компанії Research.ua, співавтор дослідження, коментує ситуацію: "Я працюю в маркетингу вже понад 15 років. За цей час переконався, що стратегії — безумовно, необхідний інструмент розвитку бізнесу. Мене здивувала і зацікавила ситуація, коли у місцевих громад є стратегії, але вони або не працюють, або не приносять користі громаді. Ми з колегами вирішили дослідити це питання, і з’ясувалося, що багато стратегій є суто формальними, написаними начебто під копірку набором загальних фраз. Більш того, з’ясувалося, що при їх розробці не проводилися соціологічні дослідження, або проводились дуже формально. Опитування дозволило глибше зануритись в підвалини проблеми. Ми пробачили приховані, але важливі фактори та можливість виправити ситуацію — суттєво збільшити ефективність як існуючих стратегій, так і тих, які ще будуть розроблятися".

"У таких низьких оцінках ефективності стратегій розвитку громад, на мою думку, дві ключові причини: і сама якість стратегії, і якість комунікацій під час її розробки та втілення. Навіть найкраща стратегія, яка успішно реалізується, але не має сталої комунікації з різними стейкхолдерами, буде або непоміченою зовсім, або оцінена як неефективна", — продовжує Мітя Хопта, голова ГО "Назустріч Сонцю".

Лише 7% мешканців громад уважно читали стратегію розвитку своєї громади, а 46% не читали її взагалі. 26% представників місцевого самоврядування теж не читали стратегію, та 35% лише "передивлялися" її. 55% громадських активістів "передивлялися", і лише третина (27%) уважно читала.

Діаграма 2: "Уважність вивчення стратегії стейкхолдерами"

Про що це свідчить? 

На думку експертів, це свідчить про доволі низький рівень залученості громадськості до розробки стратегії та про слабку комунікацію влади з замовниками та кінцевими бенефіціарами стратегії — мешканцями громад.  Основний канал інформації про стратегію у мешканців міста — спілкування з друзями та сусідами: завдяки тому, що "хтось розповів" про стратегію, про неї дізналися 46% мешканців громад. У той час як більшість представників органів місцевого самоврядування або брали участь у розробці стратегії, або вивчали її на сайті (40% та 36% відповідно). У громадських активістів теж достатньо великий відсоток дізнався про стратегію під час участі в розробці (27%), але здебільшого — з матеріалів у медіа (36%).

Діаграма 3: "Канали інформації"

І громадськість, і активісти відзначають у цілому достатньо високий рівень публічності розробки стратегії. Разом з тим усі респонденті групи (включно з представниками місцевого самоврядування) прагнуть значно більшої публічності цього процесу. Так, мешканців, які вважають, що публічність розробки має бути більшою, майже у два з половиною рази більше, ніж тих, хто вважає, що вона була достатньо публічною. Таких заяв представників органів самоврядування та громадських активістів більше на 50%. 

Тож залученість до участі та висвітлення в медіа і процесу розробки, і результатів втілення — це перший ключовий фактор.

Діаграма 4: "Прагнення публічності стратегії"

Другий фактор 

Якість самої стратегії, її відповідність проблематиці, ресурсам та можливостям конкретної громади — це те, що відрізняє формально існуючу стратегію від реально ефективного інструмента.

Діаграма 5: "Фактори впливу на ефективність стратегії"

Тут за сумою оцінок усіх респондентних груп перше місце серед факторів, які впливають на ефективність та реалістичність стратегій, зайняла компетентність експертів.А на думкупредставників самоврядування та громадських активістів ще важливішим є обов’язкове дослідження проблематики. 

Майже однаково важливим фактором усі респондентні групи вважають відповідність стратегії бюджету громади. 

Важливість компетентності голови громади однаково високо оцінили мешканці та громадські активісти. Дещо нижче — самі голови та депутати місцевих рад. Громадські активісти вважають, що дуже важливим є врахування місцевої специфіки. Мешканці та представники місцевого самоврядування значно менше згодні з цим. Мешканці вважають дуже впливовою політичну ситуацію в Україні. Представники місцевого самоврядування та громадські активісти не згодні з ними. 

У підсумку: ключовим фактором є саме компетентність розробників стратегії, яка включає ретельні дослідження проблематики. 

Кого потрібно залучити до розробки стратегії? 

Представники місцевого самоврядування вважають, що найбільше не вистачає участі українських фахівців з розробки стратегій (+48%). Далі йдуть депутати місцевих рад (+38%) і мешканці громади (+30%). А от участь політичних партій та представників органів державної влади вони вважають зовсім недоречною. 

Діаграма 6: "Представники місцевого самоврядування: кого потрібно більш активно долучати до розробки стратегій"

Громадські активісти вважають, що до розробки стратегії потрібно більш активно залучати мешканців громади (+38%), місцевий бізнес (+38%) та українських фахівців-стратегів (+31%).

Мешканці громад також не бачать сенсу участі у розробці стратегій політиків та представників органів державної влади та зацікавлені у збільшенні участі українських фахівців-стратегів (+26%) та представників професійних спільнот (+22%). Крім того, вони зацікавлені у можливості самим брати участь у розробці стратегій. Найбільший рейтинг зростання отримав саме цей пункт — його підтримало на 43% більше респондентів.

Діаграма 7: "Мешканці громад: кого потрібно більш активно долучати до розробки стратегій"

Мешканці громад декларують готовність та запит на більш активну свою участь у розробці стратегій. Скільки ж часу вони готові на безоплатній основі приділити цій роботі? 

Готовність приділяти свій час

Найбільшу готовність приділяти свій час розробці стратегії громади продемонстрували мешканці Дніпропетровської області — 91%. Найменшу — Миколаївської (61%).
В усіх областях переважна більшість мешканців готова присвячувати цьому 10-20 годин на місяць.
Разом з тим мешканці Вінницької та Хмельницької областей мають вагомий відсоток (22% та 18% відповідно) тих, хто готовий присвячувати понад 30 годин свого часу на місяць. Більш докладно — у Таблиці 1. 

Таблиця 1. Відсоток мешканців різних областей, які готові приділяти свій час участі в розробці стратегій громад, та розподілення по кількості часу

30 та більше годин на місяць готові приділяти стратегії люди з доходом 5-10 тисяч грн та 10-20 тис. гривен (29% та 36% відповідно). Найменший відсоток серед людей з доходом понад 20 тис. грн на місяць (12%).

Таблиця 2. Відсоток мешканців з різним рівнем доходів, які готові приділяти свій час участі в розробці стратегій громад, та розподіл за кількістю часу

Підсумки

Опитування демонструє зростання запиту не тільки на створення стратегій розвитку громад, а й на суттєве підвищення їх ефективності. Інсайт дослідження — готовність громадськості брати в цьому більш активну участь.

Ключовими факторами є не тільки зростання рівня публічності розробки стратегії, а й якості — залученості представників різних груп стейкхолдерів, зрозумілості та сталості комунікацій місцевої влади з громадськістю та активістами. Разом з тим залишається низьким рівень запиту на участь у розвитку громад політичних сил. А от запит на участь професіоналів з розробки стратегій суттєво зростає.

"Я понад 15 років беру участь у розвитку українських громад, зокрема в розробці та втіленні освітніх проєктів для місцевого самоврядування. Прогрес, позитивні зміни очевидні. Разом з тим я бачу, наскільки не вистачає громадам фахівців — і в галузі керування, і в медіа, і в багато інших галузях. Певно, що підвищення рівня фаховості, освіта і розвиток професіоналів — це стратегічно важливі завдання. Від цього залежить, наскільки успішним стане розвиток громад, і від того — розвиток України в цілому", — Олександр Солонтай, директор програм практичної політики Інституту політичної освіти.

"Результати нашого дослідження наочно свідчать: українці дорослішають. Нам уже мало офіційних звітів влади про успіхи, які так важко розгледіти у реальному житті. Ми хочемо зрозуміти стратегію — куди спрямовуються зусилля та ресурси, на що спрямований комплекс дій тих, кого ми призначили керувати розвитком територій. А якщо такої стратегії немає — або замість неї є чергова "відписка", — ми готові самі докласти зусиль, щоб спільно її виписати. Як на мене, найбільший інсайт дослідження саме в тому, що українці готові витрачати свій час, енергію та знання, щоб долучитися до обговорення та окреслення стратегій розвитку. Це ставлення дорослої нації, якого нам раніше бракувало", — Мітя Хопта, голова ГО "Назустріч сонцю".

Отже, опитування підтвердило майже всі наші гіпотези. І найголовнішу з них — ключем до успіху є не тільки фаховість розробників, а й якість комунікації, взаємодії різних стейкхолдерів: громадськості, професійних об’єднань, бізнесу тощо. Власне це і є самоврядування. Відповідно, виникає необхідність у створенні в громадах таких діалогових систем, майданчиків взаємодії різних заради спільної мети — розвитку громади. І паралельно з цим створення всеукраїнської системи діалогу різних громад з метою створення системи розвитку України.

Андрій Кашпур, PhD, засновник ReputationLabTM (Ukraine)

* — опитування проводилось методом онлайн анкетування, в ньому взяли участь:

• Мешканці малих міст (50+ тис.) з 5 областей України: Вінницької, Дніпропетровської, Миколаївської, Полтавської, Хмельницької — 248 респондентів (вибірка квотована за полом та віком).
• Представники місцевого самоврядування: голови громад та старости, депутати місцевих рад, провідні спеціалісти виконкомів — 91 респондент (Вінницька, Дніпропетровська, Миколаївська, Полтавська, Хмельницька, Донецька, Запорізька, Закарпатська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Одеська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області).
• Громадські активісти та керівники громадських організацій — 26 респондентів (переважно з Вінницької, Дніпропетровської, Миколаївської, Хмельницької областей).