Бізнес-перевтілення. Володимир Лавренчук та його хобі

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронировать участие

Володимир Лавренчук — голова правління Райффайзен Банку Аваль, один з найавторитетніших банкірів України. За версією журналу "ТОП-100. Рейтинг лідерів бізнесу України" — найкращий топ-менеджер банківської системи країни. У вільний час він займається музикою. Найяскравішим його здобутком стала рок-опера Got To Bee Free про події під час Євромайдану, прем'єра якої відбулася торік.

Delo.UA дізнавалося про продовження мюзиклу і про те, як воно — створювати рок-н-ролл банкіру.

Як з'явилася ідея створення рок-мюзиклу?

Я не знаю і ніхто не знає. Усе склалося під настрій. Я записав пісні, які потрапили до талановитого звукорежисера, і він сказав: "Так багато звуків, цікавих вібрацій — можна зробити інтерлюдії між піснями". Я й гадки не мав, що воно таке — інтерлюдії, як, до речі, й обертон. Виявляється, обертон — це коли хвиля від звуку поступово змінює сам звук. У цих вібраціях ховаються наші емоції, це хвилі, в яких люди купаються.

Я не знав, що його робити з тими інтерлюдіями. Кілька впливових музикантів сказали, що з цього може вийти справжній мюзикл — і завертілася машина. Долучилися знані музиканти та актори: співак Іван Леньо (Kozak System), актори Дмитро Лінартович ("тітушка"), Євген Ніщук (голос Майдану), ударник Олександр Муренко, гітарист Славко Крученицький, диригент Тетяна Калініченко (New Era Orchestra) та багато інших.

Добре відомий режисер-постановник Сергій Проскурня сказав, що ми це поставимо, і я подумав, що, мабуть, вже зайвий у цій конструкції

. Хоча, ні, не зайвий, а — не такий значущий.

Серед цих імен і Марина Богун з Данилом Білаком, які виконують провідні ролі у цьому проекті, і Катерина Колонська, яка опікувалась організацією мюзиклу, і Толік Фролов, який поставив шикарну хореографію з артистами віком до 20 років. Приваблює те, що ритми мюзиклу сприйняті різними поколіннями.

Тобто вас почули?

Я не знаю, хто кого почув. Пізніше я думав про те, хто ж був драйвером? Думалось про паралель: хто був драйвером Майдану? Хто зробив той звук і хто зробив ту сцену? Хто готував борщ, хто забезпечував порядок? Один, двоє, троє? Було багато творців Майдану.

Однак усе працювало без ієрархії, без рапортів та контролів. Це важлива особливість українського суспільства. Ми дуже добре організовуємося горизонтально. Так і з мюзиклом, він був створений горизонтально. Не було когось над процесом. Вийшов музичний продукт з багатьма творцями і не можна визначити, хто домінував чи був драйвером. Усі були дуже зайняті, але була якась магічна сила, яка нам сприяла.

Чи буде продовження?

Так, буде. Нині триває робота над виставою, яка об`єднає першу і другу частину (про події на сході України). Мюзикл вимагає координації дій, адже цього разу працюватиме команда зі 100 людей.

Актори ті самі?

Я сподіваюся, так, адже цей проект дуже персоніфікований. Актори грають самі себе. Волонтер з Канади — це волонтер з Канади (Д. Білак). Голос Майдану — це голос Майдану (Є. Ніщук). Фронтмен на Майдані (І. Леньо) теж грає сам себе.

Але актор (Д. Лінартович) настільки перевтілився, що не було потреби у залученні справжнього "тітушки". Між тим, у другій частині мюзиклу "тітушка" стане патріотом, адже наше життя змінюється і в ньому немає тільки білих або чорних ознак.

Розкриєте, як зміниться доля героїв у другій частині?

Ні, не розкрию. Ми домовилися, що цей мюзикл не буде мати якогось одного фіксованого сценарію. Він буде змінюватися — в кожному конкретному часі може бути свій певний розвиток.

Можна назвати мюзикл дзеркалом суспільства?

Я уникаю точних визначень. Мюзикл не є документальним віддзеркаленням подій, але шлях до свободи (Got To Bee Free) є віддзеркаленням наших настроїв. Побачите у травні.

Де відбудеться прем'єра?

У Києві бракує якісних майданчиків для мюзиклів, з хорошим звуком. Крім того, наше шоу інтерактивне: аудиторія не сидить у кріслах, а залучається до дії. Отже ми шукаємо майданчики, наразі їх є декілька.

Розкажіть про інші ваші музичні роботи.

Я вигадую ритм. Як заманеться, телефоную знайомому аранжувальнику: "Хочеш зробити щось із цим?" За тиждень лунає дзвінок: "Ти не проти, якщо це буде фортепіано, саксофон?" Я проти??? Я лише за! Експериментують з моєю музикою ті, хто уміють це робити.

Ми компетентні у чомусь, але по якісні сервіси ідемо до професійних компаній.

Тобто банківський досвід допомагає творчості?

Певен, що у музиці без управлінського досвіду мені робити було б нічого. Я знаюся на організації процесу, а інтерлюдії та обертони не моя парафія.

А як ви взагалі вирішили зайнятися музикою?

Я професійний банкір, менеджер. Музика для мене швидше розвага. Я не пам'ятаю, як уперше узяв ноту чи зіграв на гітарі. Потім були Beatles і Rolling Stones і у кожному київському дворі був свій рок-бенд. Щоправда, згодом надані були і консультації авторитетних митців. Це і є моя музична освіта.

Скільки часу витрачаєте на музику?

Важко сказати. Такого, наприклад, аби щоп'ятниці з 15-ї до 16-ї займатися музикою, немає. Топ-менеджеру такої компанії, якою я керую, нелегко визначити, коли закінчується робота і починається вільний час. Коли з'являється пауза, беру в руки гітару. Це не творчість, а настрій, фан. Це може статися навіть вранці, поки смажиться яєчня, чи якийсь час увечері. Усе відбувається спонтанно.

Чи не було бажання піти професійно в цю сферу?

Я щасливий робити те, чим я живу упродовж останніх 35 років. Я увесь у банківській справі. Дехто не повірить, але тут стільки романтики і креативності…

Beatles, Rolling Stones… Уподобали лише класичний рок-н-ролл чи сучасний також?

Зазирніть у мій паспорт

— я зовсім не сучасний. Навряд чи від мене можна очікувати модернових музичних смаків. Наприклад, у моєму комп'ютері багато британських FM-каналів, там є музика 60-х, 70-х, 80-х, 90-х, рок 2000-х і так далі. Я слухаю різне, але найкраща для мене музика 60-х. Бо жива музика має значення. Новітні технології вилизують музику в студіях до надмірно чистого звучання. Дуже багато втрачається, а у вібраціях живого виконання для мене надзвичайно багато енергетики.