Блекаут в листопаді. Як некваліфіковані дії керівництва НЕК "Укренерго" під головуванням Володимира Кудрицького сприяли першому в історії України блекауту

Вже в січні енергетики змогли адаптуватися до роботи в умовах постійних обстрілів, але на початку “втримати” енергосистему було дуже складно.

Дуже показовою виявилася системна аварія в об’єднаній енергосистемі України, котра трапилась внаслідок ворожих обстрілів 23 листопада 2022 року.

Загалом збитки, котрих зазнала енергосистема та об’єкти генерації, були наймасштабнішими за весь осінньо-зимовий період, а багатогодинні відключення світла тоді торкнулися кожного регіону України. Диспетчерам вочевидь не вдалося “втримати” енергосистему, що призвело до значних збитків та пошкодження енергообладнання, зокрема атомних станцій.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

“В той день в результаті ракетного удару більшість великих теплових та гідро-електростанцій були пошкоджені, а окремі блоки атомних станцій довелося зупиняти вручну”, - зазначив експерт Олексій Буряченко.

За фактами системної аварії та виведення на аварійний ремонт енергоблоків на Південноукраїнській атомній електростанції Державна інспекція енергонагляду провела перевірки НАЕК "Енергоатом" та НЕК "Укренерго". Окремі витяги з матеріалів перевірок зрештою було отримано в результаті депутатського запиту, відповідь на який є у розпорядженні редакції Delo.ua. Вивчення доступних матеріалів дозволяє спробувати відтворити події, що відбувались в енергосистемі й на атомних станціях та зрозуміти, чи могли енергетики в той день уникнути блекауту та мінімізувати наслідки російського обстрілу.

Звісно головними винуватцями наслідків усіх обстрілів є російські військові, та їх злочинне керівництво у Кремлі. Проте результати перевірок наштовхують на думку, що “втримати” енергосистему під час обстрілів завадила недостатня підготовка оператора системи передачі, внутрішні протоколи диспетчерів, а також відсутність технічної можливості керувати енергосистемою зі сховищ. Тобто мова йде про відсутність умов для ефективного управління диспетчерською системою НЕК "Укренерго", які мали б створити, проте за дев'ять місяців так цього і не зробили керівники компанії, перш за все – голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

“Керівництво компанії та її голова правління Володимир Кудрицький, втратили 9 місяців підготовки до найтяжчих випробувань, які спіткали українську енергосистему. У листопаді 2022 року бездіяльність та безпорадність керівництва НЕК на тлі ракетних обстрілів призвела до першого в історії незалежної України блекауту, якого можна було уникнути.”, - зазначила народна депутатка України Анна Скороход, яка входить до Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

День, коли стався “блекаут”

23 листопада 2022 року російські війська завдали пʼятого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Росіяни застосували крилаті ракети повітряного та морського базування. Було завдано 70 ракетних ударів, 51 ракета була перехоплена ППО, а 19 влучили по енергетичних об’єктах у Києві та області, а також Львівській, Вінницькій та Кіровоградській областях.

Внаслідок удару від енергосистеми відключилися усі чотири атомні електростанції України. Наслідки цієї події відчули навіть у Молдові – там також відбулися перебої зі світлом. Енергосистема України не змогла втримати потрібну частоту 50 Гц та фактично розпалася на декілька регіональних енергоостровів та на деякий час від’єдналася від енергосистеми Європи (ENTSO-E). Ввечері 23 листопада, вночі та протягом дня 24 листопада відбувався процес відновлення енергосистеми.

Нагадаємо, що 23 листопада близько 13:00 по Україні була оголошена повітряна тривога. Очікувалася масована ракетна атака по типу таких, що розпочалися з середини жовтня 2022 року, та були націлені на енергетичну інфраструктуру країни.

В роботі в енергосистемі були 8 блоків атомних електростанцій, а також декілька ТЕС, ТЕЦ та ГЕС.

Як сказано в акті перевірки Держенергонагляду та виписках з журналів диспетчерів НЕК “Укренерго”, у той день о 14:01-14:02 відбулися перші влучання по підстанціях у південних регіонах України. Тоді ж відбулися перші короткі замикання в мережах 750 кВ.

В той момент чергові на атомних електростанціях знаходилися на робочих місцях і надсилали запити диспетчерам “Укренерго” щодо подальших дій, але відповіді не надходило!

“Але ж саме в цей час енергетики потребують найбільш активної участі диспетчерів по забезпеченню злагоджених дій різних елементів енергосистемі. Найгірший сценарій у такому випадку — це якраз опинитися в інформаційному вакуумі та не мати жодних вказівок щодо нагальних дій”, - запевняє Олексій Бурячено.

Вже о 14:10 відключення почалися у західних електромережах, також внаслідок “прильотів”. Частота у різних ланках енергосистеми почала суттєво відхилятися від норми в 50 Гц, коливаючись на рівні 46-49 Гц, а на окремих ділянках падала до 27 Гц.

Протягом подальших 20 хвилин із системи поступово почали відключатися усі наявні ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Від енергосистеми дією автоматики відключилася енергоблоки Рівненської АЕС та Хмельницької АЕС. З атомної генерації в роботі залишалися два блоки Південноукраїнської АЕС - №2 та №3.

Небезпечний витік

Показовими були події, котрі розвивалися на Південноукраїнській атомній електростанції. Згідно з документами, чергові на АЕС помітили, що частота енергоблока №2 є нижчою за допустимий рівень та почали запитувати у диспетчера “Укренерго” команди на подальші дії, щоб відновити частоту та синхронізацію. Але зв’язатися не вдалося ні за допомогою прямого зв’язку, ні мобільного.

Через 5 хвилин роботи на зниженій частоті у 49 Гц згідно з протоколами безпеки атомники вимкнули блок №2 “вручну” - через червону кнопку автозахисту для повного відключення реакторної установки. Для АЕС це є надзвичайною подією, оскільки “червона кнопка” - останній рубіж системи захисту”

Станом на 14:28 в роботі Південноукраїнській АЕС залишився енергоблок №3. Через відчутні коливання напруги на прилеглій високовольтній лінії, та зниження частоти, автоматика перемкнула енергоблок в режим генерації електроенергії на власні потреби.

Варто зазначити, що атомні енергоблоки на відміну від маневрових блоків ТЕС та ГЕС неможливо швидко зупинити. Потрібно поступово знижувати потужність атомного блоку, переводячи його в режим роботи на власні потреби. І вже як крайній випадок – зупинка реакторів, інакше можлива аварія.

Після аварійної зупинки останнього блоку на Південноукраїнській АЕС о 14:30 в журналах диспетчерів “Укренерго” зафіксували системну аварію. Хвиля відключень споживачів охопила Україну та дійшла до Молдови.

Пізніше, протягом кількох годин після того, як обстріли скінчились, енергосистему почали відновлювати. Поступово в роботу за командами диспетчерів включалися різні електростанції та відновлювалося живлення споживачів, котрих відключили за аварійними графіками.

Ввечері того ж дня за командою диспетчерів “Укренерго” підключили в роботу лінію електропередачі “Аджалик” та подали напругу з боку Південноукраїнської АЕС. З якихось причин напруга на лінії почала різко зростати та спрацював аварійний захист – лінія знов відключилася. Атомники провели огляд турбогенератора блока №3 та виявили витік масла з-під одного з підшипників.

З матеріалів стає зрозуміло, що підшипник від перенавантаження почав перегріватися. Сам енергоблок №3 вибув з роботи та потребував тривалого ремонту. Як показав подальший аналіз неполадки, проблема з підшипником виникла під час різкого коливання напруги на лініях, прилеглих до АЕС.

Причини технічних проблем

Матеріали виїзних перевірок інспекторів вказують на те, що під час повітряних тривог весь персонал “Укренерго” та диспетчери згідно з внутрішніми інструкціями покинули свої робочі місця та перейшли в укриття.

Інспектори виявили, що укриття на підстанціях “Укренерго” не були облаштовані ні системами зв’язку, ні альтернативними системами управління чи моніторингу стану енергосистеми. Таким чином в критичний момент енергосистема знаходилася у “вільному плаванні”. І може знов виявитися у такому стані в разі повторення ситуації.

В одному з актів перевірок Держенергонагляду говориться, що значні коливання частоти в енергосистемі відбулися тому, що персонал підстанцій не отримував необхідних команд регіонального диспетчерського центру та не виконував їх, оскільки не знаходився на території підстанцій.

Загалом засоби, що дозволяють забезпечити дистанційне керування підстанціями є і були вказані в актах перевірки. Це програмні системи SCADA, що застосовуються в енергетиці та промисловості в багатьох країнах світу. От тільки сховища диспетчерів “Укренерго” не мали до них доступу, оскільки не був проведений зв’язок. Забезпечити зв’язок з диспетчером в умовах, коли “ліг” мобільний зв’язок, цілком могла ІР-телефонія або супутниковий інтернет Starlink, що в укритті може працювати від генератора.

Тож залишається питання чи винесло керівництво “Укренерго” урок з того, що трапилось 23 листопада та чи обладнало укриття для своїх співробітників. Хоча варто зазначити, що в листопаді минулого року навіть в сховищах біля житлових будинків встигли провести Wi-Fi, а окремі приватні компанії організовували у своїх сховищах цілі резервні штаби, що дозволяли їм працювати навіть в умовах обстрілів.

Загалом за наслідками подій 23 листопада витрати на ремонт енергоблока №3 Південноукраїнської АЕС склали понад 12 млн гривень, а сума недоотриманої виручки від продажу електроенергії склала понад 1,1 млрд гривень. Водночас збитки на Рівненській АЕС склали майже 500 млн гривень, а на Хмельницькій АЕС майже 1 млрд гривень.

А от втрати української економіки через блекаут значно вищі. Так Міністерство економіки оцінює падіння ВВП за листопад та грудень 2022 року в 37% та 34%.

Звісно винуватцями блекауту та того, що майже весь осінньо-зимовий період українці прожили в умовах регулярного відключення світла є російські окупанти, що обирають неприхований тероризм та удари по цивільних об’єктах. «Проте під час війни надзвичайно важливою є і наша здатність швидко враховувати нові загрози та зменшувати ризики завдання критичній інфраструктурі суттєвої шкоди. Тож інерційність та несвоєчасність прийняття рішень, прослідковуються у діях керівництва “Укренерго” та її очільника пана Кудрицького, і є цілком недоречними особливо в таких критичних сферах як енергетика», - вважає Анна Скороход.

У звіті перевірки інспектори Держенергонагляду чітко зазначили, що виявлені ними факти свідчать про недбалість та недостатню компетентність керівного персоналу НЕК "Укренерго", під головуванням Кудрицького.

А саме: керівництвом НЕК не був забезпечений зв'язок між диспетчерами підстанцій “Укренерго” та оперативним персоналом операторів системи розподілу, АЕС, ТЕЦ. Під час повітряних тривог система передачі та ОЕС України в цілому знаходиться у “вільному плаванні”, тобто без можливості контролю за станом обладнання та здійснення перемикань комутуючих пристроїв. У зв’язку зі зміною структури енергоспоживання в країні, керівництвом НЕК “Укренерго» не був виконаний аналіз сумарного навантаження».

“Це звучить, як вирок та має потягнути відповідні кадрові висновки”, - підкреслила Анна Скороход,

Крім того, інспектори встановили, що керівництвом НЕК “Укренерго” не проведено розслідування щодо технологічного порушення, яке сталось 15.11.2022 (втрата стійкості ОЕС України та/або несанкціоноване її розділення на частини), через що не розроблені відповідні заходи які можливо могли допомогти уникнути системної аварії 23.11.2022 (і ця подія потребує окремої статті). Та головне – не прийняті належні заходи, щодо фізичного захисту обладнання підстанцій 330-750 кВ від ураження ракетами та дронами-камікадзе.

“Вочевидь Кудрицьким не були вжиті достатні заходи щодо фізичного захисту обладнання підстанцій”, - зазначив Олексій Буряченко.

Після системної аварії 23 листопада керівицтво НЕК «Укренерго» отримало чимало приписів, щодо необхідності реалізації відповідних заходів аби не допустити повторення масштабної аварії в майбутньому. Проте чи виконана хоч частина цих приписів – на цей час не відомо.