Сьогодні житловий сектор використовує близько 30% від загального обсягу спожитої електроенергії та 50% природного газу (на опалення та побутове використання), а це 22,1 млрд куб. м. Енергоспоживання будівель на опалення становить в середньому 200-250 кВт∙год/м2 на рік, а часто й більше, що значно перевищує рівень навіть немодернізованих будівель в ЄС. Оскільки більшість будинків побудовані за старими нормами, вони погано термоізольовані та втрачають від 30% до 50% тепла. Тобто мешканець квартири в місяць втрачає 300-600 грн через погане засклення, тонкі стіни, стару систему теплопостачання тощо.
Дослідження показують, що потенціал енергозбереження у житловому секторі становить близько 50%. Тобто половина суми, яку ми кожен місяць сплачуємо за енергетичні послуги, може бути використана з більшою користю для сім"ї, держави та захисту навколишнього середовища. Тим не менше, ми досі справно платимо за ці послуги, тихенько обурюємося зростанням тарифів (а без підвищення ніяк, бо не можна довіку жити міфом, що енергія майже безкоштовна) і практично нічого не робимо для економного споживання всіх видів енергії.
Механізми для вирішення цієї проблеми існують, і вони успішно використовуються в ЄС, який є світовим лідером у питаннях енергоефективності. Запозичити їх дієві інструменти стимулювання населення до раціонального використання енергоресурсів було би зовсім не зайвим. Із широкого спектру програм, спрямованих на підвищення енергоефективності, які діють в Європейському Союзі, можна виділити такі:
• Гранти. Місцева влада надає своїм мешканцям гранти на впровадження енергозберігаючих заходів у їх домівках.
• Пільгове кредитування. Впроваджується комерційними банківськими установами або спеціалізованими агенціями.
• Податкові пільги. Влада встановлює пільгові або нульові податкові ставки на реалізацію енергоефективних заходів.
• Енергосервісні компанії (ЕСКО). Компанії, що реалізують енергозберігаючі заходи на об"єктах комунальної чи приватної власності за рахунок майбутнього скорочення витрат замовника на оплату комунальних послуг, досягнутих в результаті здійснення енергосервісу.
• Схеми Demand-Side-Management. В програмах DSM енергопостачальні компанії впроваджують енергоефективні заходи у домівках своїх споживачів власним коштом замість будівництва додаткових потужностей задля покриття зростаючого попиту споживачів.
• Європейські структурні та спільні фонди. Підтримка енергоефективних заходів міжнародними організаціями.
Такі інструменти стимулювання дозволили знизити енергоспоживання окремих будівель зі 150-180 кВт∙год/м2 на рік до 40-60 кВт∙год/м2 на рік, тобто на 65-70%. І цей процес триває. З кожним роком в ЄС все більше будинків стають енергоефективними. Їх класифікують за 4 категоріями:
• з низьким споживанням енергії (річне споживання енергії на опалення становить 50-60 кВт∙год/м2);
• пасивні будинки (15 кВт∙год/м2);
• з нульовим споживанням (будівля, що має високу енергоефективність й генерує з відновлюваних джерел таку кількість енергії, яка забезпечує її енергетичні потреби в рівній кількості протягом року);
• будинок "енергія плюс" (споруда, що виробляє більше енергії, ніж споживає).
З 2020 року всі нові будівлі в ЄС повинні мати близьке до нуля енергоспоживання.
Українська ж законодавча база в сфері енергоефективності в порівнянні з базою ЄС виглядає досить слабкою. Однак певний поступ у цьому вже відбувається. 05.02.2015 Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект № 1313, метою якого є запровадження в Україні європейського інструменту інвестування в енергомодернізацію бюджетних установ через механізм енергосервісу.
Також КМУ ініціював законопроект №1566, що передбачає обов'язкову наявність енергетичного паспорта для новобудов та сертифікацію енергетичної ефективності для існуючих будинків. Цей проект направлено на доопрацювання, але рано чи пізно він має бути прийнятий, оскільки Україна як повноправний член Енергетичного Співтовариства взяла на себе зобов"язання привести національне законодавство у відповідність з положеннями Директиви 2010/31/ЄС.
Програми стимулювання проектів з енергоефективності будівель в Україні також набирають обертів. На даний момент діють такі національні та міжнародні програми фінансування:
• Національні програми та урядові проекти. На державному рівні затверджуються програми пільгового кредитування юридичних та фізичних осіб для проведення енергоефективних заходів.
Держенергоефективності відзвітувало, що станом на 17.03.2015 року "Ощадбанк" видав 2070 кредитів на встановлення негазових котлів за програмою відшкодування 20% (не більше 5 тис. грн) тіла кредиту на загальну суму більше 36 млн грн. Дію цієї програми у 2015 році планують розширити. Урядовий комітет уже підтримав проект постанови, яка передбачає відшкодування 30% (але не більше 10 тис. грн) затрат на впровадження енергоефективних заходів у багатоквартирних та одноквартирних будинках для фізичних осіб та 40% — для ОСББ та ЖБК для впровадження заходів у багатоквартирних будинках.
• Локальні програми. З місцевого бюджету виділяються кошти для ОСББ на часткове фінансування видатків на капітальний ремонт будівлі, впровадження енергоефективних заходів.
Програма "Утеплення житлових будинків Рівненської міської ради на 2015-2019 роки", яка передбачає відшкодування 50% затрат на утеплення житлових будинків Рівного з місцевого бюджету. Аналогічні програми часткового фінансування діють у багатьох містах країни, наприклад, "Енергоефективний будинок. Крок за кроком" на 2012-2020 рр. діє у Вінниці, "Теплий дім" на 2012-2017 рр. — Кривому Розі і т.д.
• Банківські кредити на енергозбереження. Пільгове кредитування заходів з енергозбереження, ремонту/реконструкції нерухомості для фізичних осіб та ОСББ.
Кредити сьогодні надають ПАТ АБ "Укргазбанк" (пропозиція для ОСББ для реалізації інвестиційних і інноваційних проектів); АТ "МетаБанк" (кредитування ОСББ та ЖБК); ПАТ АКБ "Львів"(відшкодування відсоткових ставок по кредитах на енергозбереження для ОСББ, кредити на енергозбереження); ПАТ "Кредобанк" (кредит на ремонт/реконструкцію нерухомості); ПАТ "ОКСІ БАНК" (фінансова програма для ОСББ).
• Програми міжнародних донорських організацій.
НЕФКО надала фінансування 23 проектам в Україні, загалом 120 програм знаходяться на різних етапах підготовки. В результаті проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа" буде розроблено плани дій зі сталого енергетичного розвитку для 15 міст України, планується заощадити 300 млн м3 природного газу та скоротити викиди СО2 на 500000 тон. У 2015 році Посольство Німеччини в Україні розпочало програму фінансування мікропроектів зі встановлення та реконструкції опалювальних систем у розмірі до 8000 євро. І цей перелік можна ще довго продовжувати.
• Товарний кредит виробників матеріалів та обладнання.
Такі заходи вже дають певні результати. Міненергетики регулярно звітує про хай і незначне, але все ж таки зниження споживання енергії у країні. Однак їх недостатньо ні для скорочення енергоспоживання до рівня країн ЄС, ні, тим більше, для досягнення амбітної цілі — енергетичної незалежності країни. Негайних змін потребує законодавча система, особливо у сфері формування тарифів, державних стандартів і стимулювання заходів з підвищення енергоефективності будівель. Вкрай важлива і зміна звичок населення та усвідомлення мешканцями своєї відповідальності за раціональне використання енергоресурсів. Адже щоб реалізувати той величезний потенціал економії всіх видів енергії, який є в ЖКГ, кожен з нас, як мешканець будинку, представник влади, так і науковець повинен зробити свій рішучий крок на шляху до соціально орієнтованої енергонезалежної держави.