Чи є вихiд з пастки валютних кредитiв?

Невеликий коментар про вето Президента на мораторiй на стягнення квартир викликав жваве обговорення. Місцями некоректне, десь відверто грубе, з образами та зі спробами залякування. Мінімум бажання слухати та чути. Розумію, що проблема болюча для тисяч родин українців. Але не потрібно проблеми перекладати з одної хворої голови на іншу

Ще хочу сказати, що розбираюсь у цій темі, бо маю 10 років банківського стажу на керівних посадах (керівник інвестиційного департаменту, член кредитного комітету, заступник голови правління банку), але жодного дня не працював в українських банках. Тому не є стороною конфлікту.

Тепер по суті питання. Не буду вдаватися у аналіз законності валютних кредитів, причини їх видачі банками та причини отримання позичальниками. Лише про мораторій на відчуження у громадян застави, яка і була куплена ними за кредитні кошти (будинки, квартири, машини тощо).

Якщо мораторій діятиме, ми будемо мати такі наслідки:

  1. Банківська діяльність, і кредитування фізичних осіб зокрема, практично зникне. Потрібно зауважити, що іноземні банки вже давно втікають з України, бо умови для ведення банківської діяльності у нас дуже погані і ще й постійно погіршуються. Чисельні факти зняття судами обтяжень з об"єкту застави за хабарі знищують бажання надавати кредити.
  2. Оскільки банки кредитують позичальників за рахунок коштів, що отримані від вкладників банків, то внаслідок мораторію банки не зможуть повернути вклади. Наступний крок — банкрутство банків. Якщо будуть "падати" великі банки, це може викликати ланцюгову реакцію і банкрутство інших банків, навіть фінансово здорових.
  3. Традиційно в Україні після банкрутства банків активів практично не залишається. Тому виплачувати громадянам гарантовану державою суму депозитів (до 200 тис. грн) доведеться державному Фонду гарантування вкладів фізосіб.
  4. Варіант націоналізації банків замість банкрутства ще гірший. Держава недоцільно витратить у рази більше, ніж на компенсацію депозитів громадян у межах гарантій. Не буду описувати деталі, просто згадаймо суми державних вливань у "Родовід" та УкрГазБанк
  5. У ФГВФО на всіх грошей не вистачить, йому допоможе держава в особі Мінфіну або НБУ. В будь-якому разі за рахунок додаткової емісії гривні, бо інших джерел наразі немає. Обсяги емісії для виплати постраждалим внаслідок банкрутства банків вкладникам можна оцінити в гігантську суму близько 100 мільярдів гривень.
  6. Наслідком незабезпеченої емісії гривні буде суттєве зростання курсу іноземних валют та величезна інфляція (навіть не буду про погіршення стану економіки і колапс фінансової системи).
  7. В той же час держава не зможе адекватно підвищити зарплати вчителям, медикам, іншим працівникам, а також пенсії і інші соціальні виплати найбіднішим верствам населення.
  8. Суттєво постраждають і ті позичальники, які зараз вимагають мораторій. Бо в більшості це небагаті люди, які були неспроможні купити за власні кошти житло чи авто. Потрібно зазначити, що мораторій не значить прощення, і платити позичальникам врешті-решт доведеться, а їх доходи будуть значно меншими.

Вимальовується трохи апокаліптична картина, але, на жаль, цілком можлива.

Який же вихід із ситуації? Чи є він?

На мій погляд, безболісного виходу немає. Світова практика підказує, що болючим, але, все ж таки, виходом може стати інститут банкрутства фізичної особи. Хоча звучить дуже загрозливо, нічого смертельного у цьому немає. Через банкрутство щороку проходять сотні тисяч (а може й мільйони) громадян цивілізованого світу. Після закінчення цієї процедури вони мають можливість бідно, але спокійно жити. І вже без боргів (а з досвідом) починати фінансове життя, заробляти і накопичувати.