Про що мова: 10 контекстів для слова "сейфтизм"

Деякі науковці стверджують, що політика "сейфтизму" в університетському середовищі веде до агресивної цензури. А та, в свою чергу, позбавляє студентів і викладачів одного з фундаментальних прав — права на суперечку і рівноправну дискусію. Чи згодні ви з думкою цих вчених?

Учені зосереджуються на ненавмисних наслідках сейфтизму — ідеї про те, що люди слабкі і повинні бути захищені, а не схильними до викликів. Культура безпеки має добрі наміри: захистити дітей від небезпеки. Це почалося з акценту на фізичну безпеку — прибирання гострих предметів, встановлення дитячих автомобільних крісел тощо. Але не варто забувати і про емоційну безпеку: бажання не наражати дітей впливу ідей, які можуть викликати психологічний розлад.

Хайдт і Лукіанофф в основному описують американське університетське середовище, і відзначають, що ухил в сейфтизм у ньому з'явився відносно нещодавно: до того воно, навпаки, вважалося полем бою і зіткнень найбільш непримиренних думок. Однак це не заважає вченим екстраполювати висновки про шкоду сейфтизма для людини в цілому.

- Я вважаю, що не лише дітей потрібно оберігати від зайвої та небезпечної інформації, але й дорослим варто було б трохи обмежувати час проведений за моніторингом нової інформації. - А я навпаки вважаю, що сейфтизм — це надмірне оберігання. Дитині варто якомога раніше навчитися самостійно фільтрувати отриману з усіх джерел інформацію.

Уявляєш, моя дочка в свої чотири роки вже навчилася самостійно вмикати відео на планшеті. І тепер я задумуюся про сейфтизм. Думаю, що варто таки обмежити доступ до певних сайтів та каналів. Я ж не можу постійно контролювати все, що дитина буде дивитися.

Учора на батьківських зборах вчителька зауважила, що діти занадто багато часу проводять в просторах інтернету і батькам варто контролювати, на які саме сайти заходить малеча, а ще краще обмежувати їхній доступ до мережі. А я от думаю, що сейфтизм — це певною мірою порушення прав дитини. Я ж все одно не зможу весь час контролювати та оберігати сина. І як на мене, вчитися самостійно розрізняти добре від поганого краще якомога раніше. А щоб йому допомогти розібратися, ми вчора весь вечір обговорювали сайти та відео блогерів, яких він дивиться.

Розумієш, сейфтизм — це обмеження в доступі до інформації заради безпеки. Пам'ятаєш, раніше на телебаченні, якщо фільм йшов після 22:00 часто в куточку з'являвся червоний кружечок, який говорив про те, що особам до 18 років дивитися стрічку не бажано? І ви з дідусем не дозволяли нам їх дивитися. Або як ти намагалася контролювати наші книги, щоб ми не читали романів зі сценами насилля. От це і є сейфтизм. Оскільки ти обмежувала наш доступ до інформації заради нашої ж психологічної безпеки.

Я останнім часом стала погано спати та дуже переймаюся ситуацією у країні та світі. Я розумію, що мої переживання нічим не допоможуть людям, які постраждали під час бойових дій або від наслідків стихій і так далі. Але чим більше подібних новин читаю, бачу фото чи відео, тим більш дратівливою, знервованою стаю. Можливо, мені допоможе сейфтизм?

Враховуючи ту кількість негативної інформації, яку ми споживаємо щоденно, вважаю доцільним запровадити в нашій сім'ї сейфтизм. Але крім того, що ми не дивимося і не читаємо жодних кримінальних новин, та шоу в яких розповідається про насилля, ми ще й не користуємося жодними гаджетами після 20:00. Думаю, нам всім це піде лише на користь.

Нещодавно батьківським голосуванням було вирішено ввести в нашій школі сейфтизм. Відповідно, з наступного семестру ми виключаємо з програми всі твори літератури, у яких йдеться про насилля. Прошу викладачів літератури до наступної наради підготувати списки цих творів та списки літератури, яку ви порадите ввести в програму.