Доки ми ведемо мову про роботу з даними, у світі йде тендеція до free from data collection

Для мене, як учасника двох попередніх років та спікера цьогоріч, дуже відчутна різниця, зокрема, прогрес заходу. Відмічу різноманіття стендів, на яких презентували як софтові рішення: реєстри громад, адрес, майна, єдину платформу з управління містом, так і хардові: автомати з продажі та верифікації квитків у громадському транспорті, системи відеоспостереження на базі АІ та ін.  Форум став більш якісним та видовищним, тому не дивно, що він привернув увагу більше 4000 учасників.  Крім класичних тем, які можна зустріти на будь-якій конференції щодо розумних міст: безпечне місто, управління трафіком, довкілля та урбаністика, однією з головних тем стала тема побудови "держави у смартфоні".  Особливістю цього форуму були численні дискусії експертів. Тішить те, що серед експертів та представників влади присутня єдність у візії як будувати "державу у смартфоні".  Зокрема, на моїй панельній дискусії SMART GOVERNMENT. ВІДКРИТЕ УРЯДУВАННЯ. КРАЇНА В СМАРТФОНІ, (модератором якої був відомий в Україні е-дем діяч Сергій Лобойко) були учасники від влади: нардеп Олексій Жмеренецький, представник Дрогобицької міської ради Володимир Кондзьолка, директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров. Учасники панелі розповіли про плани влади щодо побудови розумної країни.  Пан Назаров зауважив, що розбудову "держави в смартфоні" варто починати із закладення бази (бек-енд інфраструктури розумного міста) і влада міста так і робить. А це: створення єдиної платформи з управління містом на якій надбудовуються різні системи та реєстри, серед яких головний Єдиний муніципальний реєстр, куди стікаються всі дані та сортуються по "поличкам".  Народний депутат та футуролог Олексій Жмеренецький відмітив, що держава планує впроваджувати політику  "cloud first" яка передбачає відмову від закупівлі "заліза" та перехід до хмарних технологій. Це дозволить державі значно зекономити бюджетні кошти, а громад позбавити зайвих витрат на власну ІТ-інфраструктуру та ІТ-фахівців. Також Олексій поділився, що новою командою планується розробити типові рішення та стандарти для ОМСів та інших державних органів влади. Також планується розробити програмне забезпечення щодо основних бізнес-процесів в громадах, та надати його у використання ОТГ. Хоча, народний депутат не уточнив про яке саме ПЗ йде мова. До речі, ми розробили та впровадили такі "хмарні" рішення для громад України та Києва, які не потребують "заліза", мають єдині довідники та вирішують питання дублювання даних. Фактично, це реалізована концепція "держава у смартфоні" на рівні громад, яку можна масштабувати на всю країну.  Примітно, що у нас на панелі була чи не найжвавіша дискусія Kyiv Smart City Forum, можливо завдяки ось такому міксу влади та експертів. До речі, зі сторони фахівців з електронної демократії виступала відома в Україні швейцарська експертка Йорданка Томкова, яка зауважила актуальну нині дискусію про чутливе питання збору персональних даних. Власне, у нас немає свого GDPR зараз, але це не значить, що такий закон не з'явиться найближчим часом.

Схожий меседж озвучив на форумі і її земляк, професор етики Крістоф Штюкельберг, розповівши  що вже зараз у суспільства є запит на створення вільних зон у містах від "data collection", тобто можливість для громадянина залишитись інкогніто.  Якщо робити прогноз на майбутнє, щодо розвитку міст та можливостей влади виконати концепцію "держава у смартфоні", то, на мою думку, варто розуміти при цьому кілька важливих деталей. По-перше, карт-бланш, який отримала нинішня влада — неймовірний, але якщо його не виправдати, то довіра до наступної влади буде у десятки разів меншою. По-друге, за будь-яких змін варто пам'ятати закони, зокрема, і фізики: чим більша швидкість (змін) — тим більший опір. Суспільство у будь-якій країні завжди інертніше відгукується на зміни, ніж візіонери, що пропонують ці зміни. Тому, припускаю, успіхом можна буде вважати, якщо влада виконає хоча би половину з того, що пообіцяла, зокрема, і у побудові  "держави у смартфоні".