Індекс борщу в короновірусному карантині: як ми щоденно біднішаємо

Ми завмерли в карантині. Найбільш свідомі переробили всю хатню роботу й осягнули, що є книжки, фільми, концерти і, нарешті, спілкування з друзями та коханими. А ще можна поміркувати, як змінюється наше життя щодня. Як можна здійснити економічну оцінку наслідків підвищення цін на основні продукти харчування для пересічного громадянина країни?

Пригадаємо наш традиційний "індекс Борщу" (саме з великої літери, бо його роль в нашому житті неможливо переоцінити). Наш побутово-науковий аналіз ми почали традиційно — шляхом порівняння вартості так званого борщового набору у лютому та березні 2020 року.

Для аналізу були використані офіційні статистичні дані Держстату щодо середніх споживчих цін на товари (послуги) у лютому 2020 року. Для прикладу була обрана Запорізька область, отже ціни станом на 23 березня 2020 року були отримані під час відвідування мережі супермаркетів "АТБ" у Запоріжжі (мережа була обрана за кількістю магазинів та традиційно сприятливою для пересічних громадян ціновою політикою). Аналогічні розрахунки можна провести для будь-якої області або населеного пункту України.

Результати наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 — Порівняльний аналіз цін борщового набору в Україні у лютому — березні 2020 року

Як бачимо, підвищення цін спостерігається на рівні від 6 до 106%. У середньому овочевий набір для борщу здорожчав для українця на 23%. І, як здається, ситуація у Запоріжжі — не найгірша. Є підстави очікувати ще більшого рівня подорожчання у інших регіонах країни. Наступним кроком аналізу було визначення впливу березневого підвищення цін на продукти харчування на рівень добробуту пересічного громадянина за один місяць.

Результати аналізу наведені у таблиці 2. Як бачимо, підвищення цін спостерігається на рівні від 6 до 106%. Виключенням стали тільки ціни на яйця, які, навпаки, знизились у порівнянні з лютим місяцем і не змінились після введення карантину.

Обсяги місячного споживання на одну особу були нами визначені на основі норм мінімального продовольчого споживання, затверджених Постановою КМУ від 14.04.2000 р. №658 "Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення", які є чинними в Україні.

Таблиця 2 — Порівняльний аналіз цін на основні продукти харчування в Україні у лютому — березні 2020 року

І звернули увагу ми далеко не на всі продукти (вважається, що зазначений перелік застарів і потребує перегляду і доповнення), а тільки на ті продукти харчування, які належать до обов'язкового мінімуму. Крім того, нами не врахована ціла низка фруктів (наприклад, лимони, апельсини, банани та ін.), ціни на які також зросли, певні види круп, які відсутні у переліку, а українці їх споживають, і ціни на них також зросли (видно з таблиці).

Нами були проаналізовані ціни сфери роздрібної торгівлі. Не враховано, що у багатьох містах України не працюють ринки (Запоріжжя належить до таких міст), а досить немала кількість людей (в першу чергу, літні люди, малозабезпечені, багатодітні родини, тобто люди з не досить великим рівнем доходів), віддає перевагу придбанню продуктів саме там. Сьогодні в них немає вибору, вони змушені придбавати продукти харчування тільки у супермаркетах та магазинах. Отже, для них рівень підвищення цін буде ще суттєвішим, оскільки ціни ринків були нижчі за ціни магазинів.

На жаль, це знов-таки, 25-відсоткові негативні зміни, вони, як і у випадку із показниками для ВВП (як нами зазначалось у публікації  "Економічний нокдаун коронавіруса для України", яка викликала немало схвальних і критичних відгуків — за які вельми вдячні), є початковим критичним рівнем збільшення витрат, а отже — зменшення доходів.

Крім того, розрахунки були проведені на одну особу, а у більшості домогосподарств таких осіб більше, у сім'ях є ті особи, які не працюють (наприклад, діти), а для них розглянутий перелік містить більшу кількість позицій і т. ін. Це дає підстави вважати, що збільшення витрат становитиме більш суттєву величину і це тільки стосовно продуктів харчування. А якщо враховувати, що до аналізу не були долучені набори непродовольчих товарів та послуг, то рівень фінансового навантаження на пересічного громадянина країни становитиме ще суттєвішу величину.

При проведені розрахунків використовувались норми мінімального продовольчого споживання, що визначають нижню межу необхідного надходження поживних речовин і розглядаються як порогові критерії продовольчої безпеки. Але, як відомо, існують визначені МОЗ України норми раціонального продовольчого споживання, які є вищими за згадані по усіх групах продуктів харчування. Це призведе до необхідності збільшити отримані 25% до першого критичного рівня — 30%, а, можливо, і до 50%.

Отже, фінансовий тиск на українців збільшиться, а якість життя — на жаль, ні. Тож наш борщ стає щоденно помітно дорожчим. Може, ну ті каструлі — варимо макітрами?