Экономика 22 марта, 17:03

Економічний нокдаун коронавіруса для України: в карантин ВВП зменшується на 3% щоденно

Без активного державного втручання в економічні процеси ми можемо опинитися в ситуації, у порівнянні з якою криза 90-х років минулого століття буде веселою студентською розвагою

Економічний нокдаун коронавіруса для України: в карантин ВВП зменшується на 3% щоденно Економічний нокдаун коронавіруса для України: в карантин ВВП зменшується на 3% щоденно

Ситуація, що сталась для кожного з нас, і для держави, і суспільства в цілому, може мати досить складні та навіть катастрофічні результати для економіки України.

Проаналізуємо основні причини та можливі результати гамування економічної активності внаслідок протиепідемічних заходів. Проведені нами оцінки свідчать про те, що рівень зниження показників, до числа яких можна віднести і ВВП, починає створювати загрозу для діяльності країни та суб'єктів господарювання, за умови досягнення величини скорочення у 25%.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Економічна система держави за цією моделлю буде повністю зруйнована в разі досягнення зазначеного показника рівня 50%.

Але системна криза, яка призведе до неможливості швидкого виходу із неї, настане вже при досягненні величини зменшення ВВП на 30% (в еквіваленті відповідного розрахунку на календарний місяць).

Введені в країні обмеження суттєво вплинуть на такі види економічної діяльності сфери послуг, як тимчасове розміщення й організація харчування; діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг із бронювання та пов'язана з цим діяльність; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок. Їх частка у ВВП країни становить близько 1,3%, отже слід очікувати зменшення ВВП щодня на 1,3%.

Обмеження щодо діяльності пасажирських перевезень усіма видами транспорту у внутрішньоміському, міжміському та іншому сполученні призведе до зниження ВВП на 1,14%, що відповідає частці зазначених видів транспорту у структурі ВВП.

Але слід враховувати, що одночасно з безпосереднім недоотриманням ВВП від зазначених видів діяльності виникнуть додаткові негативні наслідки, які з ними пов'язані.

Це, перш за все, зменшення обсягів виробництва продукції для закладів громадського харчування, що дозволить очікувати зменшення відповідних обсягів реалізації продукції оптовою торгівлею, частка якої становить 16% від загального товарообороту в країні.

Ще більш катастрофічні наслідки буде мати ситуація на ринку праці. На ньому, з одного боку, зросте безробіття у зазначених сферах економічної діяльності, що зумовить необхідність додаткової виплати коштів у вигляді допомоги по безробіттю. Водночас працівники, які не будуть звільнені, фактично будуть отримувати платню за роботу, яку, вимушено, але не виконують. Таким чином, ВВП не буде вироблений, а витрати — понесені.

Якщо вважати, що усі перераховані категорії громадян будуть безпосередньо отримувати плату у розмірі середньомісячної виплати по безробіттю (у середньому по Україні 3980 грн) або у вигляді незаробленої фактично заробітної плати (на рівні офіційного мінімуму), то додаткове фінансове навантаження складе, за нашими розрахунками, ще близько 0,45%.

Як бачимо, загальне щоденне недоотримання (фактичне і потенційне) за усіма основними і супутніми складовими складе близько 3%. Отже перший критичний, але ще припустимий рівень (25% падіння) буде досягнуто вже через 8 днів, стійку кризу (30% падіння) отримаємо — через 10 днів, а руйнівну (50%) — через 16 днів.

Це можна вважати песимістичним прогнозом. В разі спроби додати оптимізму, першу дату можливо зсунути на максимум півтора тижня, другу — на два тижні, а третю — на три тижні. Але маємо розраховувати на гірше.

Проаналізовані наслідки "проявляться" у вигляді додаткових негативних ефектів як то — зменшення купівельної спроможності громадян внаслідок зниження доходів (оскільки не розглядалась ситуація, коли працівники будуть змушені піти у неоплачувані відпустки) та впливу кризи на інші сфери діяльності країни (якщо не безпосередньо, то опосередковано).

Отже, перед нами відносно безпечні 28 днів карантину (при сприятливих інших факторах макроекономічної рівноваги), але за умов глобальної економічної кризи, яка не оминатиме Україну, критичний період буде рахуватися після 16 днів.

Тож у нас є два тижні, щоб організувати та забезпечити залучення до активної діяльності всіх секторів національного господарства.

Перед нами, можливо, один з найбільших викликів перед економікою України. Виклик, який має або згуртувати суспільство навколо подолання очевидного економічного спаду, або ліквідувати національну економіку. Без активного державного втручання в економічні процеси ми можемо опинитися в ситуації, у порівнянні з якою криза 90-х років минулого століття буде веселою студентською розвагою.

(Horoshkova L., Khlobystov Ie., Filipishyna L., Bikulov D. Distribution of Local Expenditure for Sustainable Development of United Territorial Communities (economic and mathematical approach). Advances in Economics, Business and Management Research. 2019. Volume 99. Р.20-25) 

Лідія Горошкова, доктор економічних наук, професор, академік  АЕН України

Євген Хлобистов, доктор економічних наук, професор, академік  АЕН України

Загрузка...
Новое видео
Юлия Шум: Как спортхаб ЕБШ подстроился под карантин
Загрузка...