Що заважає сталому розвитку регіонів. 3 кроки для подолання кризи

Пандемія COVID-19 сильно вдарила по економіці регіонів. За оцінками Мінфіну фінансовий ресурс місцевих бюджетів на 2020 рік зменшився на 48,9 млрд грн (10%).

Тому, незважаючи на здобутки останніх років: появу нових лідерів, збільшення фінансування, децентралізацію та розширення можливостей приймати рішення на місцях, регіонам доведеться мобілізувати всі зусилля, щоб зменшити вплив кризи.

До того ж, проблеми, які існували до цього, нікуди не зникли. І розвитку регіонів все ще заважають локальні політичні ігри, брак експертизи на місцях та недостатня підтримка населення та інше.

Зміни у цих напрямках потребують додаткового фінансування, але їх, навіть у стабільні часи, ніколи не вистачає. При цьому, наша країна не використовує наявні фінансові інструменти від європейських партнерів. Так, за даними Національного інституту стратегічних досліджень 6,8 мільярдів доларів від міжнародних фінансових організацій, виділених під розвиток України, залишаються невикористаними.

На початку серпня уряд затвердив Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, в якій вказано багато важливих напрямків розвитку. Сподіваюсь, що хоча б частину з цих планів вдасться реалізувати.  

Мій п’ятирічний досвід у сфері регіонального розвитку, а саме впровадження проєктів у Луганській, Житомирській, Київській та Дніпропетровській областях, показує, що ситуативне вирішення окремих проблем не вплине на ситуацію.

Відтак пропоную зосередитись на стратегічних рішеннях, які, на мою думку, допоможуть запустити економіку регіонів.

Відмовитись від розвитку дотаційних галузей

У нинішній економічній ситуації мало хто може собі дозволити необґрунтовані витрати. Наприклад, споживати видобувні ресурси (вугілля та інше) в останні роки не тільки неекологічно, а й часто невигідно. Так, минулоріч розмір державних дотацій у вугільнодобувну галузь склав до 908 грн на 1 тонну вугілля. 

Тому закриття шахт — незворотній процес. І дуже важливо подумати про створення альтернативних робочих місць — інакше ми можемо зіткнутися з занепадом вугільних регіонів і масовою міграцією їхніх мешканців. Адже зараз в нашій країні більше 70 населених пунктів повністю залежать від підприємств вугільної галузі та теплової генерації.  

Питання переорієнтації економіки вугільних регіонів — одне з найскладніших в регіональній політиці. Тому я дуже радий, що його не бояться піднімати — у Мінрегоні, що є рушійною силою розробки проєкту Концепції Державної програми трансформації вугільних регіонів, яка має перерости у державну програму.  

Цей проєкт передбачає рішення, які допоможуть уникнути кризи в цих регіонах. Це можуть бути стимули для перекваліфікації, гранти на відкриття бізнесу, розвиток індустріальних парків тощо — без них економічне вирівнювання настане нескоро. 

Підтримати місцевих виробників 

Найважливіше, що ми можемо зробити в кризовій ситуації — підтримати місцевих виробників. Це можна зробити за допомогою введення податкових пільг, створення вільних економічних зон, розвитку індустріальних парків та прийняття законів, які б надавали перевагу продукції українських підприємств. 

Так, у червні цього року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт "Про локалізацію". Автори законопроєкту пропонують ввести в системі державних закупівель критерій рівня локалізації виробництва, який дозволить надавати перевагу місцевим виробникам.

Подібні практики допомагають розвиватися локальним гравцям та стимулювати внутрішнє виробництво. 

І, звісно, варто закликати споживачів купувати локальні товари. Так, у кількох містах України ввели спеціальні позначки для продуктів, вироблених у регіоні. 

Стимулювати розвиток креативної економіки 

За даними ООН, частка креативної економіки у світовому ВВП — понад 3,4%. Це вдвічі більше за частку надходжень від міжнародного туризму.  

В останні роки Україні є значні успіхи в розвитку креативних індустрій — зараз вони складають 5% ВВП. Це стало можливим, зокрема, завдяки появі Українського культурного фонду та програмами підтримки від міжнародних донорів — наприклад, програми Креативна Європа.

Але потенціал нашої країни набагато більший. Щоб його капіталізувати, необхідно створювати інфраструктуру та локальні екосистеми розвитку у регіонах. Тому велика увага в Державній стратегії регіонального розвитку приділено саме цій галузі. Адже країну у XXI сторіччі більшою мірою створює саме її творчий потенціал.

Так, Стратегія передбачає створення в регіонах центрів креативної економіки, які стануть майданчиками для навчання, експертизи та нетворкінгу.

У кризові часи від будь-яких ініціатив очікують миттєвих результатів. Але саме зараз нам потрібно починати мислити у стратегічній площині. Запропоновані рішення допоможуть зменшити вплив криз та впоратись з нашою головною проблемою — відтоком талановитої молоді у великі міста і за кордон.

Адже майбутнє нашої економіки — в регіонах. Якщо не буде сильних регіонів, то Київ, Одеса, Харків та Львів не витягнуть сорокамільйонну країну.