Slow fashion: Як поєднувати світовий тренд зі збереженням традицій — Христя Патик, "Зерно"

Христя Патик, засновниця екобренду одягу "Зерно", про slow fashion та zero waste design, адаптацію українських традиціий до потреб спільноти та унікальні технології, а також про те, що нового ввели в компанії в бізнес-процеси під час карантину

Slow fashion: Як поєднувати світовий тренд зі збереженням традицій — Христя Патик, "Зерно" Slow fashion: Як поєднувати світовий тренд зі збереженням традицій — Христя Патик, "Зерно"

Delo.ua починає спецпроект в партнерстві з Made in Ukraine і Svidomo Made: публікацію серії інтерв'ю з sustainable-підприємцями, чиї бізнеси основані на принципах сталого розвитку. Вони ефективно використовують ресурси, зводячи до мінімуму забруднення навколишнього середовища, дають позитивний соціальний ефект і при цьому є економічно життєздатними.

В 2007 році екоактивістка та журналістка Кейт Флетчер вигадала новий термін — slow fashion, який сьогодні на хвилі sustainability має тисячі послідовників в усьому світі, і в Україні зокрема. Slow fashion — особливе ставлення до одягу, використання тільки якісних речей, намагання купувати менше і рідше, свідоме відношення до екології.

Подпишитесь на канал DELO.UA

Розпочати цикл інтерв"ю з власниками sustainable бізнесів ми вирішили з бренду Зерно. Його засновниця, Христя Патик, успішно втілює філософію ​slow fashion у виробництві жіночого одягу, поєднуючи світовий тренд зі збереженням українських традицій.

"Працюючи над створенням довговічного одягу з чистих природних матеріалів, ми прагнемо стати прикладом екологічної відповідальності. Стиль, який створює "Зерно", — поза часом. Тому й одяг живий. Бо не підвладний моді й швидкоплинним тенденціям. Ми звертаємося до народного строю, дотримуючись віками виробленого крою, глибини художнього чуття і найголовніше — духовного прагнення народу. Створюємо одяг, який має сенс…", ​— такими словами описують в "Зерно" свої колекції. Звучить — натхненно, а виглядає — не менш прекрасно, у цьому ми пересвідчились, побувавши в гостях в бренду.

Автентичні речі — це прості форми

зерно

Христя Патик, засновниця бренду "Зерно".  Фото: Анастасія Калкатин

Христя, любов до одягу та традицій у вас виплекана з дитинства?

Я вихована, як кажуть, в порядній галицькій родині, і традиції мають для мене дуже велике значення. В моєму житті були і є вишиті сорочки, і 12 страв, і колядки. З 1998-го року я займаюся одягом в різних іпостасях. Це були як бренди мас-маркету, так і дизайнерські речі.

В 2014-му році, на хвилі національного піднесення, народився бренд "Зерно", який став проектом мого життя. Це та справа, якою мені щиро хочеться займатися, вона не просто приносить хліб, а реалізовує набагато більші цілі.

Які саме?

Перш за все, ми відносимо себе до категорії slow fashion. Це ручна робота, невеликі колекції, місцеве виробництво. Єдине, з чим ми поки що маємо невирішене питання ​— тканини. На жаль, нині в Україні виробляється мало якісних тканин і нам доводиться закуповувати їх закордоном. До прикладу, ми любимо відомий глухівський льон, ​який вирощується в Глухові, проте сама тканина тчеться безпосередньо в Польщі.

Сподіваємося, скоро ситуація зміниться, бо в країні є всі ресурси та можливості для цього виду бізнесу. М​и обираємо тканини натуральні та водночас харизматичні, цікаві, особливі ​— кропиву, коноплі, льон, шовк чи, наприклад, евкаліпт​, з яким ми працювали в останньому сезоні. З точки зору дизайну нам важлива екологічна довговічність. Бо зараз як ​— купили ультрамодну кофтинку, а в наступному сезоні вона вже втратила свою актуальність, і ми її викидаємо.

Бренд "Зерно"

Бренд "Зерно". Фото: Анастасія Калкатин

У нас інший підхід — річ повинна бути ​актуальною багато років, гарно комбінуватися з іншими елементами гардеробу і лишатися настільки довго, наскільки вам хочеться до неї повертатися.

Більше того, наші речі можна передавати в спадок. Як, наприклад, таку сорочку, як на мені. Вона зроблена за автентичним кроєм з фактурного, грубого льону, який дещо нагадує домоткане конопляне полотно. Ця річ прекрасно гармоніює і з джинсами, і зі спідницею-олівцем. Тож буде актуальною і в цьому, і в наступних сезонах. А за рахунок того, що пошита сорочка з якісної тканини, то вона й не зношуватиметься швидко. І знову ж таки, надовго залишається в гардеробі жінки.

Також, ми активно йдемо шляхом zero waste design, намагаючись мінімізувати витрати тканини не лише з точки зору економії коштів, а також ​— ​зі зменшення кількості відходів. І саме аутентичний костюм та його крій диктує нам такі лекала, тому що колись люди так і підходили до виробництва одягу. Тканина була дорога, і, відповідно, її використовували дуже ощадно, з мінімальною кількістю відходів. Автентичні речі ​— ​ це прості форми. Повертаючись до сорочки, яка на мені:​ ​ її викрійка ​—​ ​ це 4 прямокутники, ніяких складних лекал. Але ці прямокутники дуже вміло поєднані!

Ще одним аспектом нашого бізнесу, який я вважаю, має велике значення, являється збереження національних традицій. Наші майстри володіють особливими стародавніми техніками, які не тільки застосовують в пошитті одягу, а ще й радо діляться з іншими: четвертий рік поспіль ми провадимо курси по вишивці. Це цілий рік занять, з вересня по червень, де учні навчаються більш ніж 200 унікальним технікам. І, щоб ви розуміли, це не просто вишивка хрестиком (як виявилось, цей спосіб прийшов до нас набагато пізніше, і не належить до традиційних українських технік). Тому, я щиро вважаю, що це також наша лепта в збереження традицій, в продовження життя всього українського.

зерно

Бренд "Зерно". Фото: Анастасія Калкатин

Ви займаєтесь просвітницькою діяльністю, яка, на мій погляд, починається вже з вашого сайту та каталогу. Бо я, наприклад, не знала, що таке гуні, кептар, вибійка. Наскільки ваші клієнти готові до таких речей?

Я вважаю, що це взагалі одне з наших найважливіших завдань ​—​ доносити до людей інформацію. Тому що зараз на ринку представлено безліч усього, і люди не йдуть за одягом, як за необхідністю. Кожен має в що вбратися, і, слава Богу, є де купити, причому в різних цінових категоріях. Одяг, який ми виготовляємо — це не речі першої необхідності, це — про емоцію. Він взиває до свідомості людей, до бажання зберегти українське, традиційне.

Я з дитинства подорожувала, але, в силу обставин, батьки не відпускали мене далеко за межі Західної України. Тому такі слова, як юпка чи кірсетка, виявилися достатньо новими навіть в контексті теперішньої моєї діяльності. А я собі можу уявити, наскільки це цікаво людям, які взагалі з тим ніколи раніше не стикалися. Тому ми з превеликою радістю, свідомо описуємо наші речі так, як вони називалися в автентичному строї і костюмі.

До речі, ми ж проводимо багато виїзних лекцій для різних компаній, часто іноземних, які цікавляться українською культурою. І після таких зустрічей люди виходять з цілим словником нових термінів: кептарик, гуня, гугля, постоли, кірсетка, крайка, тайстра. Це все слова, які є назвами якогось елементу українського костюму, українського строю.

Все, що зроблене вручну — неідеальне, і в тому шарм

Зерно

Бренд "Зерно". Фото: Анастасія Калкатин

Розкажіть про ваше виробництво, як працює "Зерно" з технічної точки зору?

У нас є майстерня, де ми створюємо зразки, розробляємо прототипи, які потім тиражуються або ні. Відповідно, готується технічна документація, зразок, лекала. Одяг відшиваємо на різних фабриках, в залежності від складності, специфіки, моделей. Якщо вироби мають елементи ручної роботи, то на певному етапі виробництва підключаються наші майстри.

Чи важко знаходити майстрів саме для ручної роботи?

Скажімо так, нелегко, але ми вже самі виховуємо необхідних нам спеціалістів. Наші учні, котрі прийшли до нас на курс вишивки, часто стають нашими колегами, партнерами, і працюють з речами, які ми представляємо в своєму шоурумі.

А є техніка, яка користується найбільшою популярністю серед ваших клієнтів?

Так, це вибійка, техніка, яка прийшла до нас з Індії. Вона дуже давня, давніша, ніж вишивка. Її суть в тому, що на твердому дереві вирізьблюється форма, на неї наноситься фарба і перебивається на тканину. Із таких великих і малих форм майстер компонує орнаменти. В нас є ціла колекція вибійкових блузок. І це все виготовляється вручну. З мене часто сміються на фірмах, де подібні візерунки роблять лазером. Кажуть: "і що, в вік цифрових технологій ви будете вручну оце все штампувати?" Я відповідаю ​—​ так, тому що саме в цьому і є наша родзинка, відмінність від інших брендів. Все, що зроблене вручну, воно неідеальне, і в тому його шарм. Все, що зробив комп"ютер, воно штамповане, однакове, тиражоване. Це вже мас маркет, це вже fust fashion. А ми, як я вже казала, slow fashion.

Ручна робота, якісні натуральні тканини завжди мають певну ціну. Чи не відштовхує ваших покупців високий прайс?

Я не вважаю, що ми продаємо одяг дорого, особливо, якщо порівнювати з поліестровими блузами з мас маркету. У нас є певний діапазон цін. Наприклад, сукня з вишивкою може коштувати 7,5 тисяч. Так, це не та ціна, яку може собі дозволити кожен. Але ручна робота, вишивка та високоякісна тканина цього вартують. І, якщо людина дійсно хоче купити собі річ на роки, в якій завжди буде виглядати гідно, то я вважаю, що це цілком прийнятна ціна. Але є речі з більш демократичними цінами ​— ​наприклад, вибійкова блуза з батисту у нас коштує 750 грн.​ ​ І це теж довговічна, якісна річ.

Ви говорите, що купуєте тканини закордонного виробництва. А як вдається контролювати якість і, наприклад, заявлений склад?

Для цього ми працюємо з перевіреними постачальниками. За потреби можемо отримувати супровідну документацію, яка підтверджує все, що нам говорять на словах. Крім того, ми не купуємо великі тиражі, за якими потрібно їхати саме закордон. Ми беремо все в Україні, і обов"язково тестуємо. Кожна тканина, перш ніж іти в виробництво, проходить парову обробку для того, щоб відбулася усадка, і вже потім — крій та шиття. В роботі з вовною часто використовуємо відомий мабуть усім спосіб перевірки ​— простий, але дуже дієвий:​ підпалюємо крайчик тканини, а тоді пробуємо його руками і нюхаємо. Якщо пахне смаленою куркою або бараном, то зрозуміло, що це вовна. Якщо тканина викришується після підпалювання і висипається, значить, вона натуральна. Якщо плавиться, то це синтетика.

Мені подобається міжкультурний контекст в прикрасах

зерно

Христя Патик, засновниця бренду "Зерно". Фото: Анастасія Калкатин

зерно

Бренд "Зерно". Фото: Анастасія Калкатин

Ви почали працювати над чоловічою колекцією. На це є попит?

Наші постійні клієнтки вже давно просять нас випустити щось, що б вони змогли придбати своїм чоловікам. Рано чи пізно ми б наважилися на чоловічу колекцію. В нас вже можна купити лляні штани винного кольору на літо. Є серія футболок з проекту "Дякую за мову", з принтами відомих українців. Це також окремий проект, щоб привернути увагу до всього українського в такому сучасному аспекті. Так що потрохи будемо розвивати і чоловічу, і дитячу лінію, що також дуже важливо.

Окрім одягу ви займаєтесь ще й аксесуарами?

Намиста і прикраси в українському строї займають чільне місце, оскільки в усі часи жінка прагнула себе прикрашати. Також, це було ознакою певного достатку. Намисто передавалося в спадок, давалося дівчині як посаг. Саме тому велику роль ми приділяємо аксесуарам, прикрасам. Для цього залучаємо різних майстрів, оскільки хтось працює з натуральним каменем, хтось ​— ​з деревом, хтось ​—​ з глиною. У нас є величезна кількість різноманітних намист на всі смаки, на різний гаманець. Це й натуральний корал, і срібні дукачі, і гуцульскі мідні хрести, і дорогоцінне каміння, і глина, і вироби з кокосів та вулканічної лави… Ми любимо експериментувати у цій сфері​. ​Я, наприклад, люблю на себе навішати намисто з різних країн. І мені дуже подобається такий міжкультурний контекст в прикрасах.

Знаю, що ви особливу увагу приділяєте упаковці…

Тобто, не приділяємо ​(сміється). ​ Ми намагаємось мінімізувати будь-якого виду упаковку, тому що це річ, яка викидається. Це питання забруднення, засмічення. Навіть, якщо це паперовий пакет, то, все одно, заради нього зрубали дерево. Ми пакуємо наші речі максимум в крафтові пакети, не використовуємо поліетилену. І, знову ж таки, логотип наносимо вручну, за допомогою вибійки.

А які ще sustainabile-плани збираєтесь реалізувати у своєму бізнесі?

Знаєте, наша цільова аудиторія ​— ​це жінка 40+. В неї вже є діти, кар"єра, професія, достаток. І вона вже хоче купити одяг, який дійсно буде її способом самовираження, а не просто модну річ. Її рівень свідомості достатньо високий, нам приємно з нею спілкуватися. А тепер в нас є новий виклик ​—​ це молодь. Це підлітки, серед яких мало хто знає, що таке вертеп. Вони, можливо, краще, ніж ми, спілкуються англійською мовою, але менш освічені в плані української культури. І ми собі ставимо за завдання знайти ті зерна українськості, які будуть цікавими молоді. Бо саме ці, 15-літні сьогодні, через 20 — 30 років, будучи бізнесменами, людьми, які керують державою, не розчиняться в багатовимірному просторі. Вони все ж таки залишаться українцями. І потрібно вже зараз допомогти віднайти їм ті зерна українськості і дати зрозуміти, що це. Що в одязі. Що в мові. Що в музиці. Що в кухні. Яким чином це зробити? Ми думаємо над цим. Але знаємо точно ​—​ це повинно бути сучасно, актуально, круто, класно.

Новий такий челендж для вас, так?

Так! І я вважаю, що якраз ось це й відноситься до категорії sustainability. Наша сталість розвитку полягаємо в тому, що ми не кидаємось від одного тренду до іншого, не женемось тільки за зароблянням грошей. Ми віддані своїй справі, робимо її чесно. Ми адаптуємо українські традиції до потреб спільноти, до умов сучасності. Бо тільки так вони виживуть!

зерно

Бренд "Зерно". Фото: Анастасія Калкатин

Робота в умовах карантину

Як ви переживаєте карантин?

Цей час ми переживаємо дуже специфічно. Будучи загартовані рядом попередніх кризових ситуацій, ми прийняли швидке, важке, але правильне рішення — закрили свій шоурум у центрі міста. Зробили це відразу, як тільки почався карантин, адже прогнози були дуже різноманітні та в більшості невтішні, а майбутнє — абсолютно невизначеним. Ми вирішили, що тримати на балансі приміщення, за яке потрібно платити немалі гроші, — нераціонально. Хоча це був шоурум, до якого ми шість років "намолювали" та протоптували стежку клієнтам. Та ми відмовились від оренди заради збереження команди, зарплат працівників та процесу виробництва в цілому.

Ми дуже швидко адаптувалися до роботи онлайн, запустили більше реклами, ніж звичайно. Таким чином досить непогано себе почуваємо, і та інтенсивність, з якою ми працюємо, — радує. Більше того, я вважаю, що у мене з"явилась унікальна можливість "просіяти" всі свої бізнес-процеси на предмет ефективності і відсікти ті, які є баластовими для бізнесу.

Ваш сценарій виходу з карантину та роботи в ситуації кризи?

Зараз взагалі важко щось прогнозувати. Деякі бізнеси не виживуть, деякі — почуватимуться непогано, як і до кризи. Будуть і ті, які перейдуть на інший щабель еволюції. Та легко не буде нікому. В загальному думаю виживуть ті, яким вдасться краще пристосуватися до ситуації, а не ті, у кого більше грошей. Такі кризи взагалі проявляють, наскільки бізнес готовий мінятися та адаптуватися до нових обставин. Важливо бути гнучкими.

Ми, наприклад, дуже оперативно запустили нову лінію домашнього одягу та піжам з фірмовими вибійками, вишивками. І клієнти це дуже позитивно сприйняли!

Адже той одяг, який ми зазвичай пропонуємо — вони його дуже люблять, але, банально, не мають куди зараз одягнути. А домашній одяг — це якраз адаптація до нових обставин.

Чим бізнесу може допомогти держава?

Бізнес завжди потребує обігових коштів, а зараз — так особливо. Тому, було б чудово, якби держава сформувала якісь програми на низьких відсоткових ставках, або, як говорилося, на нульових. Але тут важливо, як саме бізнес використає ці кредити в умовах кризи. Адже якщо гроші підуть на неефективні процеси чи виробництво неліквідного товару, тоді це може стати ще більшою борговою небезпекою для підприємця. Потрібно чи не щодня моніторити ситуацію, і дуже ретельно подумати, як правильно кошти використати.

А взагалі, в такий час потрібно максимально скоротити всі витрати, відсікти всі експериментальні проекти і залишити тільки життєвонеобхідні процеси. І перше, що мусимо зробити — зберегти команду та людей. Стіни, офіс — все наживне. А команда, яка збирається по крупицям роками — це найбільша наша цінність, яку ми не маємо права втратити!

Розмовляла Олена Бутенко

Відео та фото: Анастасія Калкатин

Загрузка...
Новое видео
МСБ vs коронакризис: лайфхаки от Аниты Соловей из Live.Here.Hotel и Алексея Самулева из Questoria.ua
Загрузка...