Бізнес сам повинен забезпечити собі умови роботи на зовнішньому ринку — віце-президент ТПП

Із початком підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом Торгово-промисловій палаті, яка 20 років перебувала в стані відносно інертного спокою, різко додалося роботи. Адже це єдина структура, уповноважена видавати сертифікати походження продукції європейського зразка для українських експортерів. При цьому ТПП вдалося оперативно відреагувати на запит ринку і перейти в цілодобовий режим надання послуг. Більш того, ТПП активізувалася у питаннях пошуку альтернативних ринків і забезпечення допомоги малому і середньому бізнесу.

Ще більше роботи додали бойові дії на Донбасі — видача документів, що підтверджують дію обставин непереборної сили, теж у виключній компетенції ТПП. Багато компаній були вимушені призупинити роботу, але тільки сертифікати дозволяють підприємцям, наприклад, уникнути нарахування штрафів та пені за несвоєчасну сплату податків.

Про готовність українського товаровиробника до роботи у Зоні вільної торгівлі, роль держави і бізнесу у просуванні вітчизняної продукції, про альтернативні ринки та роботу в умовах війни ми говорили з Віктором Яновським, генеральним секретарем Торгово-промислової палати. Яновський працює в ТПП більше сорока років і двічі обирався до складу ради директорів Асоціації торгово-промислових палат Європи. Він часом забуває українські слова, замінюючи їх англійськими, та з оптимізмом дивиться на вітчизняні експортні перспективи.

ТПП видає сертифікати європейського зразка для українських товарів. Чи можете ви підтвердити, що експортери не готові до вільної торгівлі з ЄС?

Минуло три місяці з тих пір, як Євросоюз на півроку, до листопада, обнулив ставки імпортних мит для України. В світлі лібералізації торгівлі з ЄС це репетиція для України, як працювати в умовах зони вільної торгівлі. І треба сказати, що ця репетиція пройшла досить успішно. За даними Державної служби статистики, завдяки цій тимчасовій торговельній лібералізації українські виробники змогли збільшити свій товарний експорт у січні-травні цього року на 11,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. І це на фоні загального падіння експорту. За підсумками цього періоду вітчизняні експортери поставили до ЄС продукції на 8,1 млрд проти 7,3 млрд доларів за аналогічний період минулого року.

В Україні є товари, які можуть постачатися до ЄС, вони відповідають європейським нормам і стандартам вже зараз. Так, наприклад, Україна експортує до ЄС на сьогоднішній день 6 млн пар взуття. Можете собі уявити? Також Україна експортує дерев"яні двері, які відповідають європейським стандартам. Перед вами у мене були представники одного з підприємств Кременчуга, які виготовляють деталі і запчастини для труб різного призначення. Ці деталі вже постачаються до ЄС — зараз йдеться тільки про те, щоб збільшити обсяги цих поставок. Я думаю, що навіть у сфері сільського господарства є багато переваг асоціації з ЄС.

Наші виробники спростовують твердження про те, що нам нічого запропонувати ЄС, наші товари не відповідають нормам ЄС і нас там ніхто не чекає — все було б так, якби наші підприємства нічого не робили. А вони роблять і мають робити для того, щоб виходити на більш розвинуті ринки, і тоді українська продукція купуватиметься не тільки в Європі, а й в Азії і тим більше в Африці.

Чи є складнощі, з якими стикаються експортери при отриманні сертифікатів?

Торгово-промислова палата за цей період видала вже майже 2 тис. сертифікатів європейського зразка (EUR.1). Для цього працювало загалом 106 відділень по всій Україні, це майже 800 фахівців, всі вони мають досвід з видачі сертифікатів. Послуги надаються оперативно у зручному для експортерів режимі. За необхідності навіть цілодобово, що дає можливість забезпечити безперебійний експорт товарів з України.

Незважаючи на ту важку ситуацію, в якій зараз знаходиться наша держава і її товаровиробники і експортери, ТПП надає необхідну підтримку — інформаційну, консультативну, документальну, посередницьку. І це стосується в тому числі сертифікатів походження товарів, що супроводжується в ряді випадків роз"ясненнями щодо умов поставок, експортних контрактів, правил походження і, що дуже важливо, у форс-мажорних обставинах.

Чому було прийнято рішення передати повноваження сертифікації Державній митній службі?

За правилами ЄС сертифікати EUR.1 мають видаватися митними органами, але ми працюємо над тим, щоб вони оформлялися і готувалися фахівцями ТПП, а митниця як державний орган ці сертифікати видавала. Йдеться про те, щоб використати потенціал наших фахівців і просто працівників у цій сфері, щоб допомогти підприємцям правильно, без помилок підготувати цей сертифікат. Над цим ми зараз працюємо, тому що з листопада 2014 року можуть з"явитися вже нові умови роботи.

У нас існує певний двовекторний погляд на торгівлю: або ми торгуємо з Росією, або переорієнтовуємося на ЄС. Чи бачите ви перспективу в інших ринках?

Звичайно. На мою думку, не йдеться про двовекторність. Йдеться про те, що ми виходимо на більш високий рівень виробництва нашої продукції завдяки власній нашій роботі, завдяки тим можливостям, які може дати ЄС в сенсі передачі більш сучасних технологій. І якщо наша продукція зможе експортуватися до ЄС, то, звичайно, вона буде експортуватися і в інші країни світу.

З Росією у нас є проблеми з експортом, падіння за січень-березень 2014 року становило 24,4%. Очікується, що експорт з Росією впаде на $5 млрд цього року. Це значна цифра. Чим компенсувати ці втрати? Виходом на інші ринки чи просто збільшенням нашої присутності на існуючих. Передусім це ринки Азії і Африки. Ми над цим зараз працюємо, і в нас є певні інструменти для допомоги нашим підприємцям у виході на зовнішній ринок. Скажімо, у нас працюють майже 30 двосторонніх ділових рад — це такі дорадчі органи, де збираються бізнесмени і обговорюють питання, як краще виходити на ці ринки.

Зараз ми працюємо над створенням Українсько-Африканської ділової ради. Відкрито Український дім в КНР. Також планується створення такого дому і з нашими туркменськими колегами. Такі інструменти як раз і допомагають підприємцям бути обізнаними в тому, яку продукцію можна постачати, куди і на яких умовах.

Але ці ринки в основному для продуктів сільського господарства?

Звичайно, є таке поняття, як конкурентоспроможність продукції, конкурентоспроможність навіть територій; можна казати про конкурентоспроможність якихось областей України і самої держави.

Скажімо, соняшникова олія. Україна є чи не найбільшим експортером цієї олії у світі. Вона вийшла на перші місця у світі і постачається до багатьох країн. Це конкурентоспроможна продукція, яка може приносити сотні мільйонів доларів до нашої держави. Зерно — те ж саме. Україна конкурує на цьому ринку з такими країнами, як США, Китай, та ж Росія. І це є конкурентною перевагою, йдеться про мільярди доларів. Продукція легкої промисловості теж може користуватися попитом і може реалізуватися на єропейському та інших ринках.

Якщо у наших експортерів немає проблем з конкурентністю товарів, з чим може бути пов"язане небажання парламенту ратифікувати договір про ЗВТ ?

Може, дехто і висловлює це, але неофіційно... Це думки. Думаю, Україна ратифікує Угоду про асоціацію з ЄС найближчим часом, просто зараз ситуація в країні дуже складна. Є деякі важливі обставини, що затягують винесення цього питання на розгляд Верховної Ради для ратифікації. Сподіваюся, ще місяць-два-три — і угода буде підписана.

Адже хто може сумніватися в тому, що дає Угода про асоціацію українському бізнесу? Це можливість надавати послуги європейським споживачам, це доступ до державних закупівель в ЄС, безмитна торгівля, єдині стандарти виробництва, спрощення руху капіталу. Обсяг ринку ЄС в 5 разів більше, ніж ринок СНД, це теж треба брати до уваги.

Торгово-промислова палата — досить консервативна структура, створена ще за радянських часів, і в ній є дещо державне. Як вона буде підлаштовуватися під європейський тип ТПП?

Ми молода організація, всього 164 роки, тобто створена не за радянських часів. Та навіть за радянських часів вона не була державною — це громадська організація, вона базується на добровільному членстві підприємств. Зараз вона налічує майже 10 тисяч членів, тобто є найбільшою за кількістю асоціацією бізнесу в Україні, діяльність якої керується окремим законом. Але як в житті кожної людини, так і в житті кожної організації бувають часи розквіту і часи застою. Можливо, деякий час ТПП не проявляла себе як ефективна структура.

Що стосується міжнародних зв'язків, то наша палата стала членом Міжнародної торгової палати та членом Асоціації торгово-промислових палат Європи ще до підписання Угоди про асоціацію, навіть до появи думки про членство в ЄС. Ми маємо угоди про співробітництво з нашими колегами з 90 країн світу та більше 20 ділових рад, що працюють на зовнішню торгівлю.

Ми єдині видаємо сертифікати про обставини непереборної сили та спеціальні карнети АТА (temporary admission carnet — документ, який дає можливість безмитно вивезти на тимчасовий термін за кордон товари). Якщо наші експоненти чи експортери бажають зробити свій стенд на виставці за кордоном, вони теж можуть оформити корнети АТА і безмитно перевезти це майно до будь-якої країни. Це ж заощаджує велику кількість грошей, а головне — час.

Чи не вважаєте ви, що УСПП чи Федерація роботодавців дублює деякі функції Торгової палати?

Не можна сказати, що дублює, кожен займається своїми питаннями, вони просто часом збігаються. Там, де збігаються, ми працюємо разом — у нас є угода про співробітництво з Українським союзом промисловців і підприємців, ми спільно думаємо над збільшенням наших можливостей з надання допомоги експортерам.

Навіщо тоді потрібні дві окремі структури? В Німеччині ж існує одне об'єднання всіх асоціацій.

Мені б не хотілося говорити про наших колег. Справа в тому, що ми не державна структура, і членство добровільне: хто бажає вступити до ТПП — вступає до ТПП, хто до УСПП — вступає до УСПП. На державному рівні не вирішується, чи обгрунтована така кількість організацій.

У нас їх дійсно дуже багато — ФРУ, галузеві асоціації, але це важливий інструмент і для нашої роботи. Асоціації можуть бути членами палати, як Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України або Асоціація легкої промисловості. Так, голова Асоціації виробників взуття є головою відповідного комітету при ТПП.

Палата — це платформа, де збираються представники бізнесу з різних галузей, обговорюють проблемні питання, а потім це від імені палати виноситься на розгляд Кабінету міністрів та інших державних органів.

Щодо наших колег з Європи — йдеться про Асоціацію торгово-промислових палат Німеччини, про палати у Франції, Італії. Членство у цих палатах є обов"язковим. Найбільше членів у Союзі торгово-промислових палат Італії — 5 мільйонів.

Чому б нам не запровадити таку практику?

За моделлю добровільного членства працюють палати у Великій Британії, США, РФ, у Білорусі, Молдові та всіх інших колишніх республіках Радянського Союзу. Обов"язкове членство критикують деякі міжнародні експерти, хоча життя свідчить, що нам треба було б переходити на таку модель. Це дасть можливість концентрувати кошти для надання допомоги українському бізнесу — і на зовнішньому, і на внутрішньому ринку.

Щодо торговельних представників за кордоном — ви також співпрацюєте?

Справа в тому, що ТПП має своїх представників за кордоном, але не в багатьох країнах, десь в одинадцяти. Зараз у наших посольствах працюють економічні відділи або радники з економічних питань. Вони аналізують економічну ситуацію в країні та дають рекомендації для роботи на зовнішньому ринку, ведуть статистичну інформацію про те, як здійснюється наш експорт та імпорт з цих країн і хто саме цим займаєтсья. Це корисна інформація, яка використовується і в нашій роботі, і в роботі підприємств.

Але вони через обмеженість фінансування просто неспроможні просувати українську продукцію на конкретний зовнішній ринок, вони потребують допомоги. Дипломати там знаходяться як аналітики, а мають бути люди практики, які конкретно щось реалізовують на зовнішньому ринку. Ми намагаємося це робити.

Торговельна палата могла б перебрати на себе функції економічних відділів?

Це не державна функція, це функція бізнесу. Бізнес сам повинен забезпечити собі кращі умови роботи на зовнішньому ринку. У нас є добрі приклади роботи наших представників в Японії, ОАЕ, Китаї, Німеччині, Іспанії. Ми будемо поширювати і розвивати цю практику.

Завданням буде отримати інформацію з пропозиціями про експорт нашої продукції на замовлення українських товаровиробників, просувати їх продукцію на конкретний ринок — бігати, телефонувати, зустрічатися з бізнесменами і давати звіт замовникам, щоб хтось виявив зацікавленість і можна готувати контракт. Зараз так не виходить. Не виходить з боку державних органів, посольств, тому що вони не мають такої можливості — ані фізичної, ані фінансової.

Мова йде про середній бізнес?

Перш за все.

Наскільки участь у міжнародних виставках корисна для стимулювання експорту?

В 1977-1989 роках виставки багато в чому фінансувалися українським урядом і урядом Радянського Союзу. Експозиції були великі за площею: 1-1,5 тис. кв. м, демонструвалися там речі, які дивували весь світ, а підприємства готові були постачати ці експонати, бо знали, що все сплачується державою.

Зараз часи змінилися. Тепер держава не надає таких можливостей, і зрозуміло чому. Але все ж таки треба щоб держава знайшла спосіб підтримати участь українських підприємств у виставках за кордоном. ТПП могла б бути просто організатором, маючи відповідний досвід.

Ви вважаєте, що у цих заходах є потенціал?

Майбутнє — за виставками. І за тематикою, і за своїм статусом це дуже цікаві, але дорогі речі. Всесвітня виставка в Мілані, яка відбудеться в 2015 році, потребує декількох десятків мільйонів доларів для України. Але вона триває півроку, багато передових країн світу беруть у ній участь. Сьогодні нам теж доводиться організовувати виставки. Найближчі з них — експозиція України на міжнародній ярмарці в Ізмірі на початку вересня 2014 року та участь у виставці харчових продуктів у Франції у жовтні. Так, вони за площею будуть невеликі, але багато залежить від самих підприємств, які дбають про те, щоб пропагувати свою продукцію. Без цього не можна обійтися.

Із функцій ТПП найбільш актуальна — засвідчення форс-мажору. Як зараз працюють відділення палати у Донецьку та Луганську?

Працюють, але в дуже складних умовах. У Донецьку приміщення ТПП захоплено бойовиками, але колектив палати знайшов можливість переїхати до іншого приміщення. Роботу налагодили швидко, але хотілося би швидше. Нам довелося залучити колег з інших палат, щоб обробляти запити. Проте ми не набирали нових людей чи фахівців, а брали їх із нашої системи.

Зараз розроблено регламент засвідчення обставин непереборної сили або форс-мажорних обставин, він є на нашому сайті, а також підготовлено законопроект, що полегшить діяльність бізнесу.

У вас є якась домовленість з податковою, що вона сприймає ці сертифікати як обгрунтування для відтермінування подачі звітності?

Звичайно, це передбачено багатьма документами. Коли ми готували регламент, Податковий кодекс брався до уваги, як і закон України про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та постанова Кабміну про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу. Тобто це все в рамках закону.

Страхові компанії звертаються для того, щоб не сплачувати відшкодування?

Ми не підтверджуємо обставини форс-мажору, коли йдеться про те, що хтось не розрахувався по кредитах, або не виконав умови договору із фізичною особою. Форс-мажорні обставини ми підтверджуємо тільки на замовлення окремих суб"єктів господарювання, не на замовлення фізичних осіб. Ми підтверджуємо ці обставини в рамках або зовнішньо-торговельних контрактів, або договорів, які уклали суб"єкти господарювання між собою.