Держава разом з китайськими інвесторами буде розвивати "Мотор Січ" — Бровченко

В держбюджеті-2019 на фінансування розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) передбачено 2,42 млрд грн, в той час як у 2018-му на цю статтю видатків виділили 3,043 млрд грн. Чому зменшилось фінансування?

- Видатки 2018 та 2019 років за загальним фондом бюджету знаходяться на одному рівні. Фактична сума коштів минулого року є більшою за рахунок перерозподілу видатків 2017 року, тож про зменшення фінансування не йдеться.

Втім, наявний ресурс не є достатнім для випереджувального розвитку оборонно-промислового комплексу. З огляду на реальний стан, сьогодні фінансуються першочергові потреби — розробка артилерійських снарядів калібру 100-155 мм, проекти "Вільха" (цей проект вже успішно реалізовується, хоча для серійного виробництва ще потрібні капіталовкладення), "Нептун" та інші. Це пріоритети Міністерства оборони, інших силових відомств, зокрема Служби зовнішньої розвідки.

А для СЗР виробляється окреме озброєння?

- Основні потреби і СЗР, і ГУР Міноборони задовольняються за рахунок постачання техніки спеціального призначення.

Зрозуміло, що нинішній бюджет розвитку ОПК — це "бюджет виживання". Але ж ви, напевно, підраховували, скільки вам треба для повноцінного розвитку оборонки.

- Потреба на середньострокову перспективу визначена у Державній цільовій програмі реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу. Щороку український ОПК потребує близько 7-8 млрд гривень, проте наявний ресурс, як відомо, втричі менший. Як я і сказав, ці гроші спрямовуються, насамперед, на створення нових та оновлення існуючих виробничих потужностей промислових підприємств, що виробляють пріоритетні види озброєнь.

Продовжуючи тему бюджету, хочу відзначити, що на 2019 рік з'явилась стаття видатків "поповнення статутного капіталу Укроборонпрому" на 2,82 млрд грн. Можете пояснити, на що саме підуть ці гроші?

- Мінекономрозвитку опікується питаннями стратегічного розвитку оборонно-промислового комплексу і не здійснює управління окремими підприємствами, як, наприклад, концерн "Укроборонпром".

Додатковий фінансовий ресурс спрямовуватиметься на розвиток науково-технічної і виробничої бази підприємств Концерну, системну перебудову в рамках співпраці "Мотор Січі" і "Прогресу" з китайськими компаніями, які мають намір інвестувати в український оборонно-промисловий комплекс, а саме в розвиток авіабудування та виробництва гелікоптерів.

Питання стосовно "Мотор Січі" — там же держава не має акцій.

- Не всі акції цього підприємства реалізовані. І я думаю, що зараз проводиться робота щодо можливої участі держави в акціонуванні "Мотор Січі".

В ЗМІ повідомлялось, що Богуслаєв продав 56% акцій "Мотор Січі" китайцю, власнику Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., після чого виник скандал. Офіційно це представлялось як підозра у "змові та спробі ліквідації важливого для обороноздатності держави підприємства шляхом продажу та виводу акцій за межі України". Тобто китайські інвестори — це нові власники, які купили акції у Богуслаєва?

- У китайських інвесторів буде певний пакет акцій.

Держава разом з китайцями буде розвивати "Мотор Січ" і "Прогрес"?

- Так.

Стосовно боєприпасів. На модернізацію та відновлення виробництва боєприпасної галузі передбачено 1 млрд грн до 2022 року.

- Так, сьогодні цей напрямок є одним із пріоритетних. Розпорядником коштів виступає Міністерство оборони.

А ви можете сказати, через яке підприємство це буде реалізовуватись?

- Забезпечення виробництва боєприпасів це складний технологічний процес із багатьма складовими, тому для його реалізації навряд чи будуть достатніми можливості одного підприємства. Промисловість вироблятиме елементну базу (снаряд, заряд, гільзу, підривник), збирання ж можна забезпечити не лише на підприємствах, а й на арсеналах, базах та складах Міноборони, як вони, власне, і пропонують.

Читайте також: Найближчим часом почнеться будівництво патронного заводу

Сьогодні очевидним є прогрес у виробництві набоїв до стрілецької зброї. Вже запущено лінію з серійного виробництва патронів 9х18 та 9х19, які задовольняють потреби всіх силових структур. Ця лінія іноземного виробництва, вартість її складає близько 70 млн гривень.

До кінця 2019 року плануємо запустити ще одну лінію для калібрів 5,45 мм чи 7,62 мм, відповідний контракт вже укладений.

А де запускатимуть цю лінію патронів для автоматів та гвинтівок?

- На держпідприємстві.

Поясніть ситуацію з Шосткою. Там планують розвивати три підприємства ОПК, серед яких виробництво такого необхідного для армії пороху. Але від Шостки до кордону з Росією 44 км по прямій лінії. Чи не є це небезпекою?

- Кордон з Росією — це в принципі небезпека. Прийняття такого рішення базується на декількох факторах. В Шостці три підприємства — ДержНДІ хімпродуктів (ДНДІХП), "Імпульс" і "Зірка". ДНДІХП має потужний науково-технічний потенціал. Інститутом спільно з "Кузнею на Рибальському" вже освоєно повне виробництво 40-мм гранат.

"Зірка" — чи не єдине в Україні підприємство з необхідною для виробництва пороху промисловою базою. Втім, навіть на цьому підприємстві використовується значна кількість хімічних продуктів, концентратів кислот, що зумовлює необхідність існування в регіоні потужних очисних споруд. На жаль, інші підприємства галузі сьогодні повною мірою не відповідають екологічним нормам, не мають дозволів на хімічно небезпечне виробництво.

Отже, ми займаємося не створенням нового виробництва пороху, а модернізацією існуючого. Для цих цілей розглядаються декілька майданчиків — в Західній Україні, Дніпропетровській області.

Задіяні всі можливі інструменти, в тому числі офсет. В рамках переговорів з американською компанією нами запропоновано розмістити на одному з підприємств "Укроборонпрому" малотоннажне виробництво пороху. На першому етапі — з імпортного піроксиліну, пізніше розглядатимемо варіант власного виробництва.

Тобто Шостка — це тимчасовий варіант?

- Якщо не буде знайдено альтернативи, де будуть поєднані безпека, технологія і кадри, тоді ми будемо розглядати "Зірку" як основний майданчик для виробництва пороху.

В Держоборонзамовленні на 2019-2021 рр. передбачена підтримка розробки та виробництва озброєння за стандартами НАТО. Наскільки реально це виконати?

- Така робота вже триває: "Квітник", 40-мм гранати, 60-мм міномет, який вже поставлений на озброєння — проекти, розроблені під стандарти НАТО. "Вільха" та частина протитанкових керованих ракет КБ "Луч" — так само. Продукція "Луча" експортується також і в країни НАТО. Запорізька "Іскра" розробляє радіолокаційні системи за світовими стандартами. Є багато напрацювань, які поступово втілюються.

Скільки, на вашу думку, займе часу перехід під стандарти НАТО?

- Я думаю, що за 3-4 роки ми перейдемо на озброєння за всіма стандартами НАТО.

В жовтні-2018 "Спецтехноекспорт" підписав з турецькою Aselsan Меморандум про організацію спільного виробництва турецьких засобів радіозв'язку в Україні за офсетною схемою. На якій стадії знаходиться виконання цього меморандуму?

- З компанією Aselsan реалізація контракту відбувається в три етапи. Перший — реєстрація їх представництва в Україні. Другий — відкриття сервісного центру. Третій — запуск спільного виробництва. В найближчі місяці буде зареєстроване представництво. Потім вони в першій половині 2019 року планують відкрити сервісний центр. Спільне ж виробництво очікується, в найкращому випадку, вже наступного року.

Бесіду вів Сергій ЧЕПІНСЬКИЙ