Державний бюджет як горизонт сподівань або подолання "прокляття ялинки"

Дуже хочу сподіватись, що здивує. Оскільки в такому випадку, політичне напруження, що підживлюється заявами лідерів деяких великих фракцій в Парламенті, просто лопне, як мильна бульбашка. А від розчарування тих, хто зацікавлений на невдачах країни заробити собі політичні дивіденди, українці лише виграватимуть.

Я дуже сподіваюсь, що вже найближчими днями ми побачимо проект Державного бюджету та, відповідно до передбаченої законом процедури, зможемо ефективно його проаналізувати, оптимізувати та прийняти чи не вперше за історію Незалежності вчасно, а не "під ялинку", попри те, що бюджетну резолюцію в Парламенті так і не було затверджено, та окремі суттєві недоліки у засадах бюджетної політики, що є очевидним вже зараз.

У нас нові виклики, які потребують державної, у тому числі бюджетної, підтримки, але в поточному році від Уряду не бачимо поки що по-справжньому нового підходу:

- основні бюджетні показники, викладені у такому документі, як проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, так і не були розглянуті Верховною Радою внаслідок його несвоєчасного подання. Таким чином, Парламент України був позбавлений можливості розглянути пріоритети і підходи, які закладаються Урядом при формуванні самого державного бюджету. Тобто народ України через свої представників — народних депутатів — не дав своєї згоди на те, яким чином має формуватися бюджет. "Не встигли" — це не виконали своїх зобов'язань і мають нести відповідальність.

- бюджет складатиметься строком на 1 рік, а трирічне планування, про яке всі говорять вже давно, в повному обсязі так і не впроваджено, та перенесено практично на 2018 рік. Та навіть планування на 1 рік за відсутності реальних змін у підході до формування доходної і витратної частин, є досить умовним.

Тобто, щоби державний бюджет не був, як завжди до цього, державним "общаком", "чорною дірою", а став би інструментом для побудови успішної сильної України, із застосуванням нових механізмів для розвитку, не проведено ключових реформ.

Обіцяної податкової реформи, що має забезпечити баланс у формуванні дохідної частини бюджету та стимулюванні розвитку економіки, досі не проведено. Мінфін в черговий раз доопрацьовує зміни до податкового законодавства. І це на тлі анонсованого керівництвом Мінфіну нового підходу до формування проекту бюджету — бюджет формуватиметься не від витрат і побажань, а від доходів і реальних можливостей. А саме тут і криються проблеми.

Видаткова частина роздута боргами і витратами на Пенсійний фонд. Це одна з найбільших статей державних видатків, але... Пенсійної реформи також досі немає.

Очевидно також, що збільшиться ще одна "чорна діра" — забезпечення субсидій. У поточному році сума на виплату субсидій складає 40,3 млрд . грн, а в наступному вона значно зросте, адже майже вдвічі збільшується кількість людей, які претендуватимуть на субсидію(їх було 5,5 млн., а у зв"язку з цьогорічним підвищенням тарифів Мінсоцполітики прогнозує 9 млн). Тобто, у 2016 році забезпечення субсидій Україні обійдеться майже у третину суми, що держава витрачає на безпеку та оборону (40,3 млрд. гривень та 123 млрд. гривень відповідно). Це фактично наш внутрішній фронт. Тому життєво важливими для нашої незалежності стають енергетична реформа, прозорий енергетичний ринок, монетизація субсидій, дієві стимули для енергозбереження з боку населення. Ну і звичайно, стимулювання розвитку економіки, зростання рівня доходів населення, що дасть змогу автоматично мінімізувати кількість субсидіантів.

В урядових прогнозах йдеться про зростання реального ВВП у 2017 році на 3 %. Ці прогнози є базисом для формування бюджету. Але які темпи зростання планує уряд після 2017? Чи закладені ці механізми для прискорення зростання вже в цьому бюджеті? Невідомо.

Серед пріоритетних видатків ще залишатиметься забезпечення фінансової децентралізації. Про це відзначають як Прем"єр-міністр, так і Президент. Але до цього варто було б додати ще й підвищення ролі Фонду регіонального розвитку. Такий Фонд щороку створюється в державному бюджеті і має складати не менше 1 % від прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету (у 2016 році він складає 3 млрд. гривень). Але він є однорічним. Варто було б забезпечити, щоб місцеві органи влади мали змогу формувати довгострокові проекти, що фінансуються з цього Фонду, тобто мали гарантію, що проект, розрахований на 2-3 роки, буде фінансуватися не лише в поточному році, а й в наступних.

Варто було приділити додаткову уваги створенню інших механізмів та інструментів стимулювання економіки. Наприклад, підвищення ролі державних запозичень. Зараз дефіцит бюджету фінансується в основному за рахунок двох джерел — це державні запозичення та приватизація. І ці кошти йдуть переважно до загального фонду державного бюджету (за виключенням фінансування від міжнародних фінансових організацій, що спрямовуються до спеціального фонду) — тобто "розчиняються" там. Нам варто було б переорієнтувати такі находження для забезпечення здійснення заходів із стимулювання розвитку економіки, пошуку та підтримки інноваційних та інвестиційних проектів, підтримки експортної діяльності виробників товарів з високою доданою вартістю тощо.

Підготовка головного кошторису країни як плану забезпечення змін і розвитку потребує злагодженої командної гри "національної збірної" в бюджетній політиці — скоординованої роботи Уряду, Парламенту з його профільними комітетами та аналітичних центрів. Ключове завдання розробки ефективного бюджету — акумулювання довіри платників податків, інвесторів, громадських активістів, міжнародних донорів тощо на базі чесного діалогу.