Що треба знати про законопроект про спецконфіскацію

Майно зможуть відбирати навіть у чиновників з імунітетом

Чи дійсно законопроект №5142 запроваджує інститут Non-Conviction Based Asset Forfeiture (цивільна конфіскація), як це вказують ініціатори?

За визначенням Світового банку, non-conviction based asset forfeiture, або цивільна конфіскація — це цивільний позов, спрямований на стягнення незаконно набутих активів у власність держави. Такий позов існує окремо від кримінального провадження, оскільки не потребує доведення вини у кримінальному процесі та дозволяє конфіскувати активи також у разі смерті, втечі або імунітету злочинця. Щоб конфіскувати майно за процедурою цивільної конфіскації, необхідно довести лише неправомірність (необґрунтованість) набуття права власності на активи.

Урядовий законопроект дійсно запроваджує інститут цивільної конфіскації в українському законодавстві. Запропонований механізм цивільної конфіскації в цілому відповідає світовій практиці. Зокрема, цивільна конфіскація здійснюватиметься до закінчення кримінального провадження, не залежатиме від винесення обвинувального вироку та підлягатиме розгляду в порядку цивільного судочинства. Також вона застосовуватиметься незалежно від гарантованого законодавством імунітету. Відповідно до законопроекту відповідачем у справах про цивільну конфіскацію є власник активів: 1) "номінальний" власник або 2) власник, який є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Чи є в законопроекті запобіжники від зловживань при його застосуванні (з урахуванням сучасних реалій, справи з нафтою Курченка)?

Так, законопроект передбачає низку запобіжників.

По-перше, законопроект буде застосовуватися лише до обмеженого кола осіб (які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) під час розслідування лише корупційних злочинів (деякі злочини проти власності, у сфері обігу наркотичних засобів, у сфері службової діяльності, визначені у примітці до статті 45 Кримінального кодексу України).

По-друге, законопроектом детально визначено обставини, які повинен довести власник активів для незастосування цивільної конфіскації, та, навпаки, обставини, які повинен довести прокурор, щоб активи були конфісковані.

По-третє, власник активів матиме право оскаржити як ухвалу слідчого судді про арешт активів, так і рішення суду про застосування цивільної конфіскації. Розглядатися справи про конфіскацію у першій інстанцій будуть апеляційними судами.

Окрім цього, цивільній конфіскації підлягає обмежене коло об"єктів, зокрема кошти у готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах.

Цивільну конфіскацію можна буде застосовувати швидше і більш широко

Що дає переведення цієї конфіскації з карної площини в цивільну?

Цивільна конфіскація не заміняє і не скасовує вже закріплені в українському кримінальному законодавстві інститути конфіскації та спеціальної конфіскації. Тому доречно вести мову не про переведення, а про запровадження нового інституту цивільної конфіскації.

У справах про цивільну конфіскацію, які розглядатимуться в порядку цивільного судочинства, будуть застосовуватися такі стандарти доведення як "існування розумних підстав вважати" та "існування обґрунтованих доводів вважати". В той час як у кримінальному провадженні застосовується стандарт "поза розумним сумнівом". Останній є значно складнішим в доведенні. Це означає, що розгляд справи в порядку цивільного судочинства дозволить більш широко застосовувати цивільну конфіскацію, аніж це відбувалося б у кримінальному процесі.

Окрім того, цивільна конфіскація може бути реалізована у більш стислі строки, порівняно із конфіскацією у кримінальному провадженні. Здійснення конфіскації у кримінальному провадженні потребує значного часу: досудове розслідування кримінальної справи може тривати до 12 місяців, а розгляд кримінальної справи у судах — до декількох років. Відтак, обвинувальний вирок суду, за яким певне майно підлягає конфіскації, набере законної сили лише через декілька років з моменту початку кримінального провадження. Водночас, запропонована законопроектом процедура конфіскації дозволяє подати позов про конфіскації уже після спливу 2 місяців з дня оголошення у розшук підозрюваного та арешту майна у кримінальному провадженні, не чекаючи розгляду по суті кримінальної справи в суді і набрання законної сили вироком суду.

Як буде відбуватись цивільна конфіскація, якщо приймуть закон в даному вигляді? Що варто змінити в поданому законопроекті?

Порядок застосування цивільної конфіскації буде відбуватися за такою процедурою:

1) слідчий суддя накладає арешт на активи за клопотанням прокурора або слідчого;

2) Генеральний прокурор чи керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звертається до суду з позовом до номінального власника активів або підозрюваного про застосування цивільної конфіскації;

3) апеляційний суд розглядає справу в попередньому судовому засіданні; у разі наявності розумних підстав вважати, що власник майна є лише номінальним власником, а фактичні правомочності по розпорядженню майном належать підозрюваному, або сума активів не відповідає офіційному доходу підозрюваного, суд призначає розгляд справи по суті;

4) апеляційний суд розглядає справу по суті і виносить рішення про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави;

5) судове рішення підлягає виконанню шляхом:

а) реалізації активів Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів або

б) передання активів Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів до Міністерства юстиції для подальшого виконання судових рішень.

На мою думку, у законопроекті не враховано, що значна частина необґрунтованих активів, які підлягатимуть конфіскації, знаходиться за кордоном (на рахунках в іноземних фінансових установах). У зв"язку з цим, виникає ряд процедурних питань щодо пошуку активів за кордоном, накладення арешту на такі активи та їх конфіскації за кордоном, які законопроектом не врегульовані. Більше того, передбачене законопроектом правило щодо підсудності справ про цивільну конфіскацію апеляційним судам за місцезнаходженням активів взагалі унеможливлює розгляд апеляційним судом України справ про цивільну конфіскацію активів, які знаходять (обліковуються) на рахунках у іноземних фінансових установах.

Відтак, конфіскація закордонних активів буде можлива лише за таких умов: 1) внесення відповідних змін до законопроекту (в частині визначення процедури пошуку та конфіскації закордонних активів); 2) ефективної співпраці українських правоохоронців з їх іноземними колегами; 3) визнання та виконання за кордоном рішень українських судів про конфіскацію коштів на рахунках в іноземних фінансових установах.