Світ після деофшоризації: Куди українцям перенести рахунки

Деофшоризація поширюється в світі, все більше країн вводять обмеження на транзакції з острівних юрисдикцій і змушують бізнес сплачувати податки в місці фізичної присутності. Про тренди деофшоризації в світі та місцеві особливості процесу в Україні в інтерв'ю Delo.UA розповідав Максим Лавринович.

Якщо раніше все робилось в офшорах з нульовим оподаткуванням, без жодної звітності, то зараз реєструються компанії оншор і перевага надається Австрії, Кіпру, країнам Прибалтики — тим юрисдикціям, де є чітке оподаткування, захист і стабільна банківська система.

Яким чином структурувати бізнес та де тримати кошти українцям в умовах нових правил? Є достатньо альтернатив оншор, кожна з яких має свої переваги та недоліки.

Австрія та Кіпр

Це, мабуть, найпопулярніші юрисдикції серед українського бізнесу. Австрія виграє по стабільності, по захисту прав власності, Кіпр виграє по оподаткуванню.

Нерухомість на Кіпрі стрибає в ціні, а в Австрії — залежить від того, що саме купувати. Так, вілла на березі моря на Кіпрі може коштувати 5 млн, вілла на березі моря на Лазуровому узбережжі Франції — 40 млн. Якщо говорити про стабільність банківської системи, Кіпр, мабуть, не підходить під цю категорію, особливо після 2013 року, коли безліч українців були пограбовані нахабним списанням 37,5% з їх вкладів. Так, їх було конвертовано в акції банків, але все одно це грабіж, тому що акції Банку Кіпру сьогодні торгуються у відношенні 20-25% від номіналу.

Кіпр — красива та чудова країна, але зі своїми потрясіннями. Українці, які вже пережили стільки негативу в своїй країні, шукають затишку, спокою, впевненості. Кожен, хто має кошти, заробив їх тут дуже нелегкою працею чи отримав іншими нелегкими способами, тому що кількість державних і недержавних органів, що хочуть відібрати кошти у українця, який раптом десь щось має, зашкалює.

Надійність банківської системи Кіпру сьогодні підтверджена різноманітними рейтингами. Але коли ми пропонуємо Кіпр нашим клієнтам, дехто відмовляється, бо ще жива пам"ять про те, що там відбувалось. Австрія ж — це цілковита надійність: жодних банкрутств, жодних втрат, нерухомість тільки росте стабільно протягом понад 100 останніх років. Там доволі жорсткі закони з приводу порушення прав власності — відповідальність за це жорсткіша, навіть за злочини проти людини.

Отримати паспорт Кіпру дійсно неважко. Зовсім необов"язково тримати гроші в кіпрському банку — достатньо інвестувати 2 млн євро в нерухомість, яку через 3 роки можна продати. В Австрії інвестор має право отримати картку резидента, і це дає чималі можливості: проживання на всій території ЄС необмежену кількість часу, безкоштовна медицина, соціальні пільги як для власника картки резидента, так і для членів його родини — такий собі невеличкий соціалізм. Через 10 років власник картки резидента має право на отримання австрійського паспорту.

Латвія

Латвія отримала репутацію одного з найбільших європейських центрів взаємодії з коштами, які мали непідтверджені джерела походження з країн, які вважаються в Європі і США не зовсім благонадійними, таких як Росія і Україна. Відсутність комплаєнс перевірок, мабуть, і стала причиною того, що з банками Латвії на початку цього року банки-кореспонденти європейських країн припинили співпрацю, а потім туди приїхали ще американські аудитори.

Наразі багато клієнтів втратили можливість там обслуговуватись на найближчі кілька років, поки Латвія буде зайнята відновленням свого фінансового іміджу і репутації.

Гонконг та Сингапур

Сингапур бореться з тіньовими коштами не менш жорстко порівняно з європейськими банками. І в Сінгапурі так само подекуди вже почали просити "на вихід" власників українських паспортів. Ведення бізнесу ще можливе, але з відкриттям представництва. А це не дешево — як відкриття, так і утримання.

Гонконг також був колись цікавою офшорною юрисдикцією, хоч і недешевою в утриманні. Але в Гонконгу не так легко буде підтвердити сплату податків і звітність. Гонконг, по суті, — квазіофшорна юрисдикція, як Ірландія, Британія, Канада — країни, які реєструють компанії без фізичної присутності і де дозволено не сплачувати податки, якщо діяльність ведеться за межами своєї країни. Ось і все.

Сполучені Штати Америки

З приводу Сполучених Штатів я не думаю, що українці захочуть вести свої бізнеси через американську юрисдикцію після того, як вони побачили декілька судових справ проти наших співвітчизників, ініційованих США.

Є така конспірологічна теорія, що ця деофшоризація як раз і придумана США для того, щоб багаті люди виходили з європейських банків і везли туди свої кошти. В чомусь це правда. Люди, які мали намір інвестувати в нерухомість — наприклад, у Франції, на тій самій Лазурці — тепер не можуть завести свої кошти, які мають не зовсім легальне підтвердження, до французьких банків. Але вони відносно легко можуть завести їх через трасти в США і придбати нерухомість в Майамі або деінде — американські банки слово "комплаєнс" трактують на 10-20 % від того, як це відбувається в ЄС.

Але при цьому ми, юристи, розуміємо це як ризик. Виглядає як мишоловка: туди легко зайти, але якщо у американського правосуддя виникнуть питання (а вони можуть виникнути в будь-який момент), то ця "рука правосуддя" дістанеться до бенефіціара, де б він не був.

Македонія

Це як раз той тренд, який, я думаю, набуватиме поширення. Ми вбачаємо її реальною альтернативою офшорам. Македонія не є країною Євросоюзу, тому її робота з банками має свої позитиви. В той же час в Македонії ставка корпоративного податку складає 10%, що прийнятно для країн Євросоюзу, якщо кошти будуть виходити у вигляді дивідендів. Якщо банківська система подужає той потік клієнтів, який туди прийде з Кіпру і Прибалтики, Македонія ризикує стати одним з фінансових центрів по збереженню активів. А політична нестабільність, яка там існує, це явище тимчасове, і вона ніяк не впливає ані на бізнеси, ані на людей, ані на банки. Навіть на курс валют.

Македонія — єдина європейська країна, в якій уряд на найвищому рівні мотивований сприяти інвесторам. В рейтингу Doing business вона в другій десятці. В країні є транспортні мережі, консультаційна допомога, індустріальні парки з пільговими ставками податків тощо.

Якщо роботодавець хоче найняти працівників, то держава за свій кошт може навчити їх певним спеціальностям, включаючи освіту за кордоном. Робоча сила в ІТ-індустрії там навіть дешевша, ніж в Україні. Плюс є можливість отримати македонський паспорт — для цього потрібна інвестиція не менш ніж 300 тис. євро і певний штат співробітників. Через рік людина має право подати заяву на отримання громадянства.