НБУ курс:

USD

41,88

--0,05

EUR

43,51

--0,07

Наличный курс:

USD

42,31

42,23

EUR

44,40

44,15

Усе, що вам треба знати про парламентські вибори в Сполученому Королівстві

У середині квітня Тереза Мей, прем'єр-міністр Сполученого Королівства, ініціювала дострокові парламентські вибори. Члени і членкині парламенту підтримали її з небувалим завзяттям — 522 голоси проти 13. Що важливо знати про вибори, які відбудуться уже завтра?
Якими були передумови для виборів?

Така, часто гідна кращого застосування, одностайність у питанні підтримки виборчої ініціативи Терези Мей, обумовлена кількома факторами.

У цій каденції більшість місць у Палаті представників належала двом традиційно найпопулярнішим політичним партіям: Консервативній партії (330) та лейбористам (229). Решта місць розподілились між меншими партіями. Парламент не міг сконцентруватись і досягти консенсусу заради руху в одному напрямку. Особливо похитнув можливість домовленостей минулорічний референдум щодо членства у Європейському Союзі і подальші намагання Сполученого Королівства впоратись із його наслідками.

Головна боротьба на виборах розгортатиметься між двома найпопулярнішими партіями, Консервативною та Лейбористською, і обидві покладають на вибори суттєві сподівання. Тереза Мей намагалась продемонструвати власну силу і рішучість. Мей отримала посаду після відставки Джеймса Кемерона і з того часу намагається довести розділеному Брексітом суспільству, що вона сильна лідерка, здатна вести країну у складні часи, а вибори допоможуть їй отримати легітимність.

Але, окрім підтвердження персонального статусу, вона прагне укріпити і позиції своєї Консервативної партії та зменшити вплив лейбористів, що заважають грі прем'єра на виході Британії з ЄС. Це також дозволить виграти час на додаткові переговори та процес виходу із Союзу. Час критичний, аби дозволити забути виборцям болісний розрив з Європою тим, хто його підтримував і перестати пов'язувати стагнацію, яка настала після референдуму, з іменами тих, хто ним верховодив.

Джеремі Корбін, лідер лейбористів, задля збільшення рейтингу своєї партії майже у кожній промові говорить про негативні наслідки Брексіту та нездатність консерваторів створити чіткий план виходу. До того ж проти ініціатив консерваторів виступають й інші, менші партії, окрім право-популістичної партії UKIP, яка виступала проти Європейського Союзу з моменту свого заснування та на деякий час змогла збільшити свою підтримку.

Що пропонують кандидати, і що прогнозують опитування?

Коли Тереза Мей ініціювала вибори, було схоже на те, що вона цілковито переконана, що переможе. На момент ініціювання дострокових виборів соціологи прогнозували значну перевагу консерваторів. Сприйняття Мей як лідера також було переважно позитивним. Виборці бачили в ній зміни, і відповідно до досліджень рейтингових агентств прем'єрка збільшувала свою підтримку з кожним публічним виступом. На місцевих виборах, які відбулись четвертого травня, консерватори перемогли із значним відривом, збільшивши представництво членів і членкинь партії навіть у традиційно лейбористських округах.

Але за останній місяць ситуація змінилася. Рейтинг Мей стрімко падає, а Джеремі Корбіна, навпаки, зростає. Суперечливі сторінки кар'єри не дають йому перетворитись на всенародного улюбленця, однак чинна прем'єрка програє усі останні дебати. Після терактів вона почуває себе невпевнено, і британці більше не бачать у ній лідера, що може подбати про їхню безпеку. Тереза Мей пішла на доволі різкі, та навіть радикальні заяви про те, що готова "знехтувати свободою і правами тих, кого підозрюють у терористичній діяльності" заради безпеки, однак ситуацію це не врятувало і виглядало, як спроба в останню мить вхопитись за соломинку.

Саме безпека і "проблеми з мігрантами" були одними з причин, чому Англія проголосувала за Брексіт, на відміну від Шотландії та Північної Ірландії, які вирішили залишитися. Зокрема після терактів прем'єрці довелось відповідати на питання про скорочення витрат на поліцію, яке запровадив її ж уряд. І саме це питання Тереза Мей на прес-конференціях старанно намагається ігнорувати.

Окрім того, серйозним ударом по чинній владі стала пропозиція соціальної реформи. Заграючи з електоратом лейбористів, консерватори запропонували зменшити соціальні виплати заможним британцям. Тим, хто отримує медичну допомогу вдома, пропонують розраховуватись нерухомістю. Нові податки не торкнуться лише заощадження в межах 100 тисяч фунтів. Це одразу ж знизило підтримку партії серед заможних літніх людей — основного електорату консерваторів. Вплив лише пропозиції реформи виявився настільки сильним, що партія почала купувати рекламу, щоб нівелювати завдану шкоду. Британські політологи кажуть, що це може коштувати консерваторам розгромної перемоги над лейбористами, на яку торі так сподівались у середині квітня.

Такі зміни політичного курсу перетворили прогнозовану легку перемогу консерваторів на важкі перегони. Тереза Мей, яка спочатку відмовлялася навіть вступати в дебати з конкурентами, тепер вимушена відповідати на складні питання британців.

На зміну настроїв вплинули і французькі вибори, де президентом став помірний Емануель Макрон, що зіграв на франкоцентричній, але при цьому в межах Європейського Союзу політиці. Міцна Європа, що витримала удар правого популізму, збільшує підтримку лейбористів, які виступають за те, щоб зберегти міцні зв'язки з континентом. Хоча міжнародна ситуація вплинула на настрої невеликої частки виборців, у випадку невеликого відриву навіть кілька відсотків можуть стати для консерваторів фатальними.

За даними опитування з найбільшою вибіркою Yougov, лейбористи за день до виборів відстають від консерваторів лише на 4%. Серед інших результати коливаються між 6% та 11% залежно від методики підрахунку.

Утім у лейбористів є свої проблеми. Їхня підтримка щороку зменшувалася через нездатність об'єднатися. Джеремі Корбін, чинний лідер партії, представляє крайній лівий фланг лейбористів, тому його не підтримує вся фракція. Після Брексіту партія остаточно розкололася, хоча Корбін і зміг утримати владу у своїх руках. Але через це вони втрачають підтримку ключового електорату партії, який вимагає цільності та рішучості від своїх представників. Вплинула на підтримку партії і публікація однієї з найбільш радикальних передвиборчих програм за останні декілька десятиліть. Лейбористи прагнуть підвищити податки для багатих та вищого середнього класу, провести освітню реформу та націоналізувати ключові для роботи міста підприємства.

Якщо лейбористи на тлі проблем всередині партії зможуть зберегти таку ж кількість місць у парламенті, яка належала їм раніше, це буде їхньою значною перемогою, у той час як консерваторів задовольнить лише здобуття більшості. Інакше їм доведеться йти на поступки та формувати коаліцію з іншими фракціями, що в умовах Брексіту змусить їх шукати компроміси та йти на значні поступки. За останніми даними, підтримка ліберал-демократів складає приблизно 7%, радикальну партію UKIP підтримують близько — 2-5%.

Як і чому опитування можуть помилятися?

У британців мало підстав довіряти результатам опитувань: у 2015 ті передбачили куди менший розрив між консерваторами та лейбористами, ніж виявилося насправді. Схоже трапилось і з кампанією Брексіт. Підлила олії у вогонь публічної недовіри до результатів опитувань і несподівана перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США минулого року.

У 2015-му різницю в результатах пояснювали кількома факторами. Зокрема тим, що електорат консерваторів активніше голосує, а також тим, що час від часу люди, які симпатизують консервативній політиці часто соромляться зізнаватись у своїх політичних симпатіях.

Серед спеціалістів з аналізу даних та соціологів точаться запеклі дебати щодо того, як краще передбачати результати виборів, однак вони доволі одноголосно стверджують, що явка молодших виборців стане ключовою для того, щоб визначити переможця. Лейбористи найбільш популярні серед осіб 18-35 років, і саме ця група найбільш схильна ігнорувати вибори. Тільки 44% людей від 18 до 24 років впевнені, що прийдуть на вибори, тоді як з віком впевненість виборців у власному голосуванні зростає.

Чого чекати від результатів виборів?

Якщо говорити про міжнародну політику, то за будь-якої конфігурації результатів маловірогідно, що процес виходу з Європейського Союзу не відбудеться. Різниця радше полягатиме в тому, якими методами та до якої міри Британія втілить свої плани на розрив. Однак сподіванням прихильників "швидкого і ефективного" виходу з ЄС справдитись навряд чи судилось.

Лейбористи обіцяють, що в центр своєї міжнародної політики поставлять "вирішення конфліктів і права людини" і пропонують "працювати над вирішенням кризи біженців". Про своє ставлення до прав людини Тереза Мей, як ми вже згадували, висловилась доволі недвозначно. Однак при цьому консерватори наголошують, що зосередяться на тому, щоб відігравати ключову роль у НАТО і "будувати особливі відносини" з США. Результати виборів вплинуть і на долю Шотландії, де результати Брексіту посилили сепаратистські настрої. Надто різкі кроки на міжнародній арені можуть спровокувати чергове невдоволення перебуванням під владою британської корони.

Результати виборів вдарять насамперед по іммігрантах: якщо консерватори скооперуються з UKIP — і без того не найліберальніше імміграційне законодавство стане ще суворішим, особливо для іммігрантів з бідніших країн поза межами ЄС. Важливо розуміти, що в Сполученому Королівстві статистика враховує іноземних студентів як іммігрантів, тому це може мати прямі наслідки для тих українців, що здобувають або планують здобувати там освіту.