Готуємось до зими. Як правильно утеплити будинок та чи варто утеплювати окремі квартири

Якщо розглядати типові помилки, то найбільш поширеною є так зване клаптикове утеплення, коли окрему квартиру утеплюють зі стіни зовнішнього будинку. Хоч це і може привести до підвищення температури в окремій квартирі, проте наслідком такого може стати порушення циркуляції повітря та поява канцерогенної цвілі. Загалом, утеплювати окрему квартиру - погана ідея. Вона має логіку лише тоді, коли ОСББ нема, з сусідами домовитись не вдалося, проте від холоду рятуватись треба. Хоча і в такому випадку клаптикове утеплення - гроші на вітер. Разом з цим поширеною помилкою при підготовці до зими є відсутність проектної роботи та розробки комплексних заходів з термомодернізації будівлі.

Голова Української Асоціації енергосервісних компаній Олексій Корчміт каже, що наразі в Україні лише 20% усього житлового фонду можна вважати більш-менш енергоефективними. Це або приватні будівлі, або відносно нові будинки, котрі були введені в експлуатацію за останні 15 років, коли стандартам енергоефективності стали приділяти увагу при будівництві житлового фонду. Крім цього за останні сім років в державних програмах з енергоефективності взяли участь близько мільйона українців. 

Разом з цим понад 80% будинків не є енергоефективними. Проте державна політика стримування тарифів, а з 2021 року їх повної заморозки знизила окупність заходів з термомодернізації житла та демотивувала населення. Хоча з точки зору держави логічнішим було б навпаки стимулювати населення утеплювати своє житло.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Клаптикове утеплення та інші помилки

Дуже частим є явище, коли готуючись до зими власники квартир утеплюють лише свою квартиру при чому мова йде не лише про роботи всередині помешкання, але й про зовнішнє утеплення.

Експерт з енергоефективності YASNO Сергій Свистюк розповідає, що клаптикове утеплення хоча й може розв’язати проблему холоду чи спеки у кімнатах окремої квартири, проте утепленими будуть лише зовнішні стіни такої квартири, а підлога, стеля та бокові стіни будуть грітися за рахунок сусідніх помешкань. Таким чином окрема квартира буде економити на своїх сусідах.

“Таким чином, окрема утеплена квартира економить на своїх сусідах. Чи справедливо це? Вирішувати кожному у своїх будинках треба самостійно. Окрім того, фізика процесів охолодження/нагріву зовнішніх стін локально утеплених квартир показує на те, що на межах утеплено/не утеплено збирається волога, яка не встигає вивітритись і при коливаннях мінусових температур поверхня конструкції тріскається, що з часом може призвести до локальних руйнувань конструкції”, - каже Свистюк.

Він зауважує, що найбільш поширеною помилкою при роботах з утеплення будинку перед зимовими холодами є відсутність проекту. 

“Робіть все  якісно. Замовляйте енергоаудит і робіть все згідно з проєктом. Так – це додаткові витрати, але вони себе оправдають. І ні в якому разі не робіть утеплення з середини приміщення – ви таким чином не даєте шансів для вологи видалитись з кімнати й вона осідає на внутрішній поверхні стін, перекриттів. А там, де волога – там цвіль (грибок) і, як наслідок, всілякі хвороби… Утеплюючи будинок, в, тому числі, і нові сучасні вікна, не забувайте про припливну та витяжну вентиляцію – приміщення мають дихати”, - зазначає Свистюк.

Про це каже і голова Асоціація енергоаудиторів України Вадим Литвин зазначає, що клаптикові утеплення в більшості випадків не робляться відповідно до стандартів. Тобто не робляться протипожежні пояси, не дотримується товщина густина утеплювачів тощо. 

“Тобто якщо воно робиться не правильно ця конструкція з часом відпаде і гроші будуть на вітер. Важливий момент, також що такі заходи в більшості випадків не приводять до якоїсь економії енергоресурсів. Єдине до чого воно може призвести це до локального підвищення температури у квартирі. Але, по-перше, не завжди, а по-друге, є дешевші методи цього досягти. В більшості випадків це просто гроші витрачені на неправильно зроблену роботу. Якщо підійдуть до того, що цю будівлю будуть утеплювати відповідно до нормативів то все це треба буде обдерти та зробити заново”, - каже Литвин.

За його словами, починати утеплення приватного будинку чи квартири потрібно з енергоаудиту. І типовою помилкою серед власників будинків чи квартир є робота без проекту.

“Простіше і дешевше замовити енергоаудит чи запросити нормального інженера який займається утепленням для того, щоб він визначився з вашою проблемою та прорахував найбільш ефективний метод в рамках діючого законодавства що потрібно зробити. Можливо достатньо промити батарею або зняти кожух або її замінити чи підвищити температуру на подачі в будинок. Це дуже типова проблема і дуже типовий підхід. Якщо порівняти з людиною, то в мене болить голова і я пішов купувати пігулки. Від чого пігулки і як вони мені допоможуть незрозуміло, але хтось купив і я купив, але там зовсім інші моменти й треба просто частіше дихати свіжим повітрям”, - говорить Литвин.

За його словами, такий аудит буде коштувати на порядок дешевше за виконання робіт. Для власників квартир він обійдеться у 1-2 тисячі гривень, а для приватного будинку це буде близько 20-30 тисяч гривень. Проте в такому випадку власник буде розуміти, що саме йому треба зробити за менші гроші.

“Кошти за діагностику завжди окуповуються. Перше що ви зробите те що вам потрібно, друге, що ви не витратите кошти на те, чого вам насправді неварто було робити. І проводячи аудит я б все ж звертався до спеціалізованих компаній, а не до тих, что пропонує комплексно послуги з аудиту та робіт. Повірте ті, хто займається утепленням в 90% випадків вони не будуть вас відговорювати від утеплення яке вам непотрібно, заміни вікон чи ще чогось, бо це їх заробіток”, - каже експерт.

Скільки коштуватиме утеплити помешкання та як зробити все правильно

Литвин зазначає, що людина, котра живе у квартирі та вирішила утеплити помешкання перед зимою повинна дивитися на увесь будинок в цілому, а не лише на свою квартиру. Бо квартиру не можна розглядати як окремий енергетичний об’єкт.

“Не намагайтесь утеплити квартиру. З того що ви можете утеплити у квартирі, що не суперечить законодавству це по суті відрегулювати ваші вікна, перевірити відкоси, якщо вам неякісно вікна встановили, то можливо треба поміняти піну зробити герметизацію швів, і з точки зору утеплення і якщо це панельний будинок можливо наняти когось хто продіагностує зовнішні шви й можливо замінить там ущільнювач. Це можна зробити на рівні квартири, а все інше робиться на рівні будинку”, - каже Литвин.

Свистюк розказує, що якщо готуватись до утеплення правильно, то почати потрібно з замовлення аудиту. Вартість цієї послуги сьогодні на ринку України може коливатись від 5-7 тис. грн до 35-50 тис грн і більше. 

Все залежить від того, що хоче отримати замовник, якої якості та для яких цілей. Може бути енергетичний аудит “для себе”, тому і вартість буде меншою. Але навіть у такому випадку аудит може бути різним:

• звіт з енергетичного аудиту з розрахунками енергоефективності, розробленими заходами, техніко-економічним обгрунтуванням;
• попередній пункт плюс тепловізійне обстеження з аналізом «проблемних» місць по зовнішніх конструкціях будівлі (стіни, вікна, перекриття) та інженерним мережам (система опалення, гаряче водопостачання, вентиляції);
• попередні два пункти плюс розроблення сертифіката енергетичної ефективності будівлі;
• попередні три пункти плюс розробка заявки на отримання якогось гранту, позики, участь в програмах співфінансування тощо.

Якщо ж говорити про вартість самих робіт, то тут все сильно залежить від вартості будівельних матеріалів. Цей ринок сильно змінився за останній час, тому прогнозувати ціни доволі складно.

Експерт зазначає, що раніше орієнтиром для визначення приблизної вартості комплексної термомодернізації будівлі (утеплення конструкцій, заміна вікон, часткова модернізація вентиляції, освітлення місць загального користування, системи опалення, гарячого водопостачання тощо) була сума в 100-150 доларів з 1м2 загальної площі будівлі. 

“Наприклад, якщо у будинку на 100 квартир загальна площа складає 5000 м2, то комплексна термомодернізація може скласти 5000х150=750 000 доларів. Звичайно, чим більша будівля, тим цей показник буде зменшуватись. Найбільш точні цифри може назвати енергоаудитор. Але навіть у звітах з енергетичного аудиту допускається похибка 20%. Але це вже документ, який може слугувати не тільки заявкою на пошук інвестора, а і передпроєктним документом на майбутнє. Свого роду технічне завдання на комплексну термомодернізацію”, - каже Свистюк.

Голова Української Асоціації енергосервісних компаній Олексій Корчміт зазначає, що для приватного будинку середньої площі близько 100 квадратних метрів, вартість такого впровадження заходів з термомодернізації може коливатися від 50 до 150 тисяч гривень в залежності від набору таких заходів. Якщо у такому будинку енергоефективні вікна та нові котли з високим ККД, то в ньому достатньо буде лише утеплити стіни та горище і замінити радіатори опалення на більш ефективні. 

А от для середнього багатоквартирного будинку на 80 квартир вартість заходів з термомодернізації складатиме 6-8 млн гривень. Ці роботи включатимуть утеплення фасадів, утеплення горища, встановлення індивідуальних теплових пунктів, заміну вікон на енергоефективні в місцях загального користування, термоізоляцію цоколю та підвалу.

Чи варто сподіватися на державну підтримку утеплюючи житло?

Литвин зазначає, що наразі діють державні програми котрі дозволяють залучити кошти для проведення термомодернізації будинку. Крім цього такі програми є і в містах. Наприклад в Києві з 2014 року діє програ 70 на 30, яка дозволяє ОСББ залучати 70% необхідного фінансування для проведення робіт з утеплення.

Крім цього зараз діє програма Державного фонду енергоефективності який компенсує ОСББ 40% коштів на встановлення теплових пунктів. 

“Енергоаудитори як правило знають про ці програми та допоможуть вам не тільки технічно, але й правильно скомпонувати ваші заходи й фінанси, щоб максимально отримати компенсації від міста чи держави. Коли працювала програма “Теплі кредити” то можна було реалізувати проект на мільйон гривень при тому, що мешканці будинку мали заплатити на рівні 150-200 тисяч з відтермінуванням на кілька років. А коли рахували кінцеві платіжки то загалом з відшкодуванням кредиту на місяць виходило навіть дешевше ніж було до модернізації”, - каже Литвин.

Виконавчий директор асоціації енергоефективні міста України Святослав Павлюк розказує що наразі державна політика для підтримки заходів з енергоефективності не є достатньою. За його словами Фонд Енергоефективності та місцеві програми головним чином розраховані на ОСББ, а цей сегмент займає 18%-20% від усієї житлової площі України.

“Теплі кредити” були програмою, досить простою та доступною. В певний момент вони входили в конфлікт з програмою “Енергодім” Фонду Енергоефективності й через це знаходила спротив в іноземних партнерів та багатьох наших політиків, яким вона не подобалась. Тож програму не продовжили й вона припинила діяти три роки тому. Як на мене, це був єдиний інструмент який допомагав індивідуальним будинкам. Зараз у нас такого нема”, - каже Павлюк.

Він зазначає, що наразі Фонд енергоефективності співпрацює головним чином з ОСББ, але найбільш проблемним є індивідуальний житловий сектор та багатоквартирні будинки де ОСББ немає. 

“І складається з точки зору держави ситуація так, що ми витрачаємо неймовірні гроші на дотування енергії. На субсидії з електроенергії та газу і найбільше тих субсидій зжирає той сектор котрий не має ОСББ і інструменту з ним роботи нема. І саме там треба щось зробити, а ми їх виключили”, - зазначає Павлюк.

Корчміт зауважує, що мотивація населення щодо термомодернізації своїх помешкань знизилась в останні чотири роки через державну політику стримування тарифів. 

За останні по пам’яті 10-15 років вони три чи чотири рази змінювались і підвищувались більш жорсткі вимоги щодо термоізоляції, горища стін, щодо термоопору вікон і т.д. Ці вимоги підвищуються, технології здешевлюються, але нажаль є питання яке фактично ніяк не стимулює населення до повальної термомодернізації щодо скорочення енергоресурсів. Бо політика останніх чотирьох років була на штучне стримування цін, а політика останніх двох років взагалі замороження тарифів на опалення та газ, воно призводить до повної демотивації. 

“Вартість енергоефективних заходів, через валютне коливання та інфляцію зросла, а тарифи не змінилися. А якщо ми візьмемо тренд ще попередніх двох років, коли тарифи не змінювалися, то я вам хочу сказати, що за моїми оцінками окупність заходів погіршилася в три рази й це також демотивує населення, це перша”, - каже Корчміт.

Він вважає, що держава має йти до енергетично обгрунтованих тарифів паралельно впроваджуючи масштабну національну програму щодо часткового відшкодування, здешевлення вартості впровадження енергоефективних заходів, як це до прикладу були “Теплі кредити які завершилися та закрилися. Крім цього держава має продовжити свою виважену політику яку вона продемонструвала у 2015-2018 роках щодо підтримки вразливих верств населення які не здатні оплачувати економічно обгрунтовану вартість енергоносіїв, тобто ввести монетизовані субсидії.